Структура виробництва 7 страница

Сіль в рецептурах не передбачена, слід враховувати такі норми:

- для приготування яєчної кашки: 10г солі на 1 л маси;

- для приготування яєчні: 0,25 г солі на 1 яйце;

- для приготування омлетів: 0,5 г солі на 1 яйце.

При відпуску рекомендується страви посипати дрібнонасіченою зеленню петрушки, кропу, кінзи або зеленою цибулею (1-3 г нетто на 1 порцію).

1.

2. Організація обслуговуваня гостей на банкетах-прийомах.

3. Правила обслуговування кавомолки моделі Brazil.

4. Значення аналізу чисельності працівників.

5. Ви – завідувач виробництва їдальні. Вам необхідно розрахувати кількість працівників для роботи в овочевому цеху та скласти графік виходу на роботу згідно з виробничим завданням:

1.	Салат «Весна»	86 порцій
2.	Окрошка м’ясна	101 порція
3.	Салат зелений	86 порцій
4.	Вінегрет овочевий	88 порцій
5.	Борщ з капустою та картоплею	560 порцій
6.	Овочеве рагу	100 порцій
7.	Картопляне пюре	117 порцій

Додаткові матеріали додаються.

Затверджено на засіданні

Циклової комісії

Протокол № _____ від «_____» ______________ 2013 р.

Голова циклової комісії _____________

2. Організація обслуговуваня гостей на банкетах-прийомах.

Сценарій обслуговування гостей у значній мірі залежить від часу проведення прийому, нагоди, з якої його влаштовано, кількості і складу запрошених гостей, виду прийому і способу розміщення гостей за бенкетними столами тощо.

Структура процесу обслуговування бенкету-прийому є незмін­ною і складається з декількох етапів: подавання аперитиву; обслуговування в бенкетному залі; обслуговування у вітальні (кавовій або чайній залі).

Перший етап обслуговування - подавання аперитиву -здійснюється в аванзалі чи в бенкетному залі. В аванзалі може бути організований бар з обслуговуванням барменом та офіціантами в обнос. Як аперитив пропонуються алкогольні (горілка, червоні сухі вина, ароматизовані вина, шампанське, пиво тощо) та безалкогольні напої (асортимент соків, мінеральна газована і негазована вода, фруктова вода, вода з льодом).

Якщо в аванзалі організовується бар, то усі напої сервуються на окремих столах, кількість яких розраховується відповідно до чисельності запрошених гостей. За кожним столом закріплюється по два офіціанти, один з яких стежить за наявністю у потрібній кількості чистого посуду певного виду, льоду, відкорковує пляшки, а другий відпускає на замовлення гостей певні види напоїв або їх поєднання. На столах виставляються пляшки з мінеральною та фруктовою водами, соки в асортименті у фабричній упаковці (зустрічається не часто) чи в графинах, а також фужери, стакани у необхідній кількості. Фужери з напоями наповнюють у кількості 1/3 від їх загальної кількості, решта залишається вільною. Біля кожного столу розташовуються двоповерхові офіціантські візки, призначені для збирання брудного посуду і порожньої тари.

Подавання аперитиву може також здійснюватись офіціантами в обнос. У цьому випадку офіціанти використовують таці круглої, прямокутної чи овальної форми, які застелені лляними чи бавовняними серветками. На таці можуть стояти чарки, келихи, фужери та стакани з відповідними напоями, налитими на 2/3 від їх об'єму. В деяких випадках таці сервують напоями одного виду, В практиці обслуго­вування аперитивом склалося приблизне співвідношення між столами з алкогольними напоями, соками і мінеральною водою як 1:2:2.

Столи, на яких сервується аперитив, покривають скатертинами. По периметру їх обтягують тканиною контрастного кольору, відповідно до інтер'єру приміщення і таким чином створюють "юпки".

Другий етап обслуговування - безпосереднє обслуговування гостей - здійснюється в бенкетному залі. Особливості обслугову­вання гостей залежать від виду бенкету-прийому, часу проведення тощо. На бенкеті-прийомі з розсаджуванням у залі офіціанти працюють у парі. Розподіл робіт між ними наступний:

- перший здійснює безпосереднє обслуговування гостей за столом; траєкторія його руху: бенкетний стіл - сервант (візок);

- другий здійснює подавання на тацях порціонованих страв на серванти (візки); поповнення запасів наборів, серветок тощо при необхідності; прибирання використаного посуду з візка.

Поведінка офіціантів під час обслуговування регламентується протоколом, відповідає основним правилам гостинності та етикету.

Обслуговування гостей здійснюється суворо в секторі, який закріплено за певним офіціантом. Обслуговування починається з почесних гостей і здійснюється праворуч і ліворуч синхронно.

У вітчизняній дипломатичній практиці найчастіше бенкети-прийоми з розсаджуванням обслуговують офіціанти-жінки у націона­льних костюмах (але без вбрання для голови) та у національному взутті. Бенкети-прийоми без розсаджування, які влаштовуються у вечірні години, обслуговує змішаний склад офіціантів. Офіціанти-чоловіки в такому разі вдягають фрак з чорною краваткою - метеликом. У деяких випадках обслуговування здійснюють тільки офіціанти, які вдягнені у смокінг класичного чорного кольору та білі рукавички.

Керування процесом обслуговуванняздійснює метрдотель. На роздавальній лінії звертається увага на повноту набору продуктів у страві, його оформлення, чистоту бортів блюд, салатників, ваз, наборів для перекладання тощо.

Найбільш відповідальний момент у процесі обслуговування - вхід та вихід офіціантів. Він має бути здійсненим одночасно. Щоб досягти цього, напередодні здійснюють генеральні репетиції з відпрацювання синхронності у взаємодії офіціантів з метрдотелем, офіціантів між собою.

На бенкеті-прийомі з розсаджуванням використовується пода­вання страв в обнос з багатопорційного блюда за допомогою наборів для перекладання. Тоді, тримаючи страву з гарніром і соус на багато-порційних блюдах, офіціанти зупиняються біля входу до бенкетного залу згідно з нумерацією секторів, в яких вони працюють. За знаком метрдотеля офіціанти входять до залу, синхронно прямуючи до своїх секторів і зупиняються лицем до столу на відстані у 2-3 кроки позаду тих гостей, з яких повинно початись обслуговування. За знаком метрдотеля починається одночасне обслуговування гостей. Пересува­тися по залу за вказаними метрдотелем прямих лініях треба швидко, не широкими, але частими кроками.

Під час промов гостей офіціанти зупиняють обслуговування, відступаючи на декілька кроків від столу, кожний у своєму секторі.

Чергову заміну чи прибирання тарілок та наборів офіціанти роблять одночасно, коли всі учасники прийому або більшість їх закінчили їсти раніше подану страву.

Сигналом для закінчення офіціальної частини бенкету-прийому слугує жест, який завжди робить господиня (якщо вона присутня на прийомі), - вона перша встає з-за столу.

Третій етап обслуговування - подавання чаю (кави) - обов'язково здійснюється на бенкетах-прийомах з розсаджуванням в іншому приміщенні - вітальній. Після бенкету гості переходять у вітальню, де їм подають чай чи каву. В цій залі повинно бути неяскраве освітлення, свічки, столи круглої або овальної форми, м'які меблі: дивани, крісла; бажана наявність каміну, може бути рояль, арфа, інші музичні інструменти. У деяких випадках подавання чаю (кави) здійснюється в бенкетному залі за окремими чайними столами круглої чи прямокутної форми 3-, 4-місними, які розташовують по периметру приміщення. Але ні в якому разі подавання чаю (кави) не здійснюється за бенкетним столом. Використовується вільне розташування меблів. Гості розміщуються за столами за бажанням. Сервування столів та техніка подавання кави, чаю, фруктів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, попільничок така ж сама, як на бенкеті з повним обслуговуванням офіціантами. На прийомах без розсаджування право першим залишити прийом належить почесному гостеві.

На офіційних прийомах має місце обмін тостами або промовами. На прийомах "Сніданок", "Обід", "Вечеря" тости чи промови проголошуються після десерту (коли його з'їли усі гості) чи після того, коли усім гостям налите шампанське. Залежно від конкретного випадку та від місцевої протокольної практики тости чи промови проголошуються сидячи за столом, але в деяких випадках це можна зробити стоячи. Тексти тостів, офіційні тости і промови повинні бути заздалегідь підготовлені у письмовому вигляді і зачитані. Іноді господар прийому проголошує тост без письмового тексту, але це не значить, що текст не був заздалегідь підготовлений. Переклади текстів тостів чи промов знаходяться на столах біля кожного куверту. Вітчизняний дипломатичний протокол допускає проголошення тостів і промов на початку прийомів з розсаджуванням (прийоми "Сніданок", "Обід", "Вечеря"). Структура тосту та промови у відповідь підпорядковується дипломатичному протоколу та цере­моніалу. У вітчизняній протокольній практиці чокатися бокалами дозволено, а в міжнародній практиці це не прийнято.

3. Правила обслуговування кавомолки моделі Brazil

1. Перевірити санітарно-технічний стан машини:

а)наявність і справність заземлення та занулення;

б) надійність розміщення на робочому місці;

в) зручність приєднання до електромереж

3. Прикріпити завантажувальний бункер за допомогою гвинтів до регуля­тора помолу.

4. За допомогою рукоятки закрити пластину-заслонку завантажувального отвору подачі зерен до жорен.

5. Зняти кришку, завантажити зерна кави в бункер та закрити кришкою.

6. Відкрити пластину-заслонку подачі зерен.

7. Відрегулювати ступінь помолу:

а) для отримання м’якого помолу необхідно натиснути на пусковий важіль для розблокування диска регулюваwsння помолу та провернути диск вправо до стрілки „F”, потім опустити важіль і впевнитись, що диск регулювання не обертається;

б) для отримання грубого помолу необхідно натиснути на важіль для розблокування диска регулювання помолу та провернути диск вліво до стрілки „F”, потім опустити важіль і впевнитись, що диск регулювання не обертається. Якщо диск регулювання помолу легко провертається, то жорна повністю ви­гвинчені, що може призвести до травм.

7.Відрегулювати дозатор на відповідну порцію меленої кави (6...12 г), для чого необхідно:

а) для отримання меншої дози кави відкрити кришку бункера для меленої кави, провернути регулятор дозування вправо, закрити кришку;

б) для отримання більшої дози кави відкрити кришку, провернути регуля­тор дозування меленої кави вліво, закрити кришкою.

8.Увімкнути кавомолку в роботу штепсельним роз’ємом та вимикачем (повернути перемикач в положення „ON”).

9. При заповненні бункера меленою кавою повернути рукоятку перемика­ча в положення „ОFF”.

10. Для моделей з автоматичним циклом роботи необхідно увімкнути каво­молку та задати автоматичний режим, тобто коли рівень меленої кави в бункері знизиться до певного (мінімального) рівня, кавомолка автоматично вмикається і вимикається, коли бункер знову наповнюється до верхньої позначки.

11. Заповнити чашу з фільтром порцією меленої кави. Для цього потрібно:

а) встановити чашу з фільтром на підставку кавомолки;

б) провернути рукоятку дозатора у напрямку до себе для отримання однієї порції кави;

в) відпустити рукоятку для повернення її в початкове положення;

г) підставити чашу з фільтром під прес кавомолки для того, щоб утрамбу­вати мелену каву.

12. Санітарна обробка кавомолки:

12.1. Очищення бункера слід проводити кожні 25 днів. Для цього необхід­но:

а) вимкнути кавомолку;

б) від’єднати бункер;

в) помити бункер вручну мийними засобами;

г) висушити бункер та поставити його в робоче положення.

12.2. Очищення жорен потрібно проводити кожні 15 днів. Для цього необ­хідно:

а) вимкнути кавомолку;

б) від’єднати бункер;

в) натиснути на важіль регулятора помолу та обережно відгвинтити диск регулятора вліво до стрілки „G”;

г) очистити жорна та інші частини диска за допомогою щітки;

д) впевнитись, що жорна сухі та встановити їх на робочий вал.

12.3. Очищати бункер-дозатор для меленої кави слід кожні 15 днів. Для цього необхідно:

а) вимкнути кавомолку;

б) зняти кришку з бункера-дозатора;

в) звільнити бункер-дозатор від залишків кави провертаючи рукоятку дозатора;

г) щіткою ретельно прочистити жорна та внутрішні стінки (не використо­вувати рідини для санітарної обробки);

д) провернути рукоятку дозатора ще раз, щоб повністю очистити бункер- дозатор від залишків меленої кави;

е)закрити кришку бункера.

12.4. Очищення корпуса кавомолки:

а)корпус протерти вологою тканиною при вимкненій машин;

б)періодично перевіряти технічний стан окремих и частин кавомолки.

4. Значення аналізу чисельності працівників.

Аналіз чисельності працівників підприємства харчування зазвичай починають з вивчення укомплектованості штатів за посадами. Якщо по окремим категоріям працівників чисельність нижче або вище планової, то з'ясовують причини і вживають заходів. Фактична чисельність працівників складається з фактичною чисельністю за ряд минулих років.
Вивчення чисельності працівників підприємства харчування перед-вважає застосування різних угруповань. Так, доцільно вивчити динаміку вікового стажу працівників, стажу роботи на підприємстві, слід вивчити якісний склад працівників: забезпеченість фахівцями з вищою та середньою спеціальною освітою.
Проводячи аналіз, необхідно встановити плинність робочої сили, оцінити роботу по закріпленню кадрів.
При вивченні руху робочої сили, плинності кадрів рас зчитують ряд коефіцієнтів. До них належать коефіцієнти по прийому і звільненню - відношення якості прийнятих або звільнених працівників до середньоспискової чисельності; коефіцієнт плинності кадрів - відношення кількості звільнених працівників за порушення трудової дисципліни, за власним бажанням до середньоспискової чисельності працівників; коефіцієнт загального обороти робочої сили - відношення прийнятих і звільнених працівників до середньоспискової їх чисельності. Для оцінки сталості кадрів визначають частку працівників, які пропрацювали на даному підприємстві більше одного року. Розраховані коефіцієнти зіставляються з показниками за минулий рік, за ряд років, визначаються відхилення.
Проводиться також аналіз календарного фонду робочого часу. При цьому розраховується середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником: кількість відпрацьованих людино-днів ділимо на середньоспискову чисельність працівників. При аналізі календарного фонду робочого часу визначається коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу: кількість відпрацьованих людино-днів ділимо на повний календарний фонд робочого часу; частка втрат робочого часу: кількість людино-днів неявок ділимо на повний календарний фонд робочого часу. Так само аналізується число людино-днів неявок, в тому числі з причин неявок. При цьому розраховується кількість неявок на одного працівника. Ці показники аналізуються за ряд років і характеризують ефективність використання повного календарного фонду робочого часу.
Аналіз трудових ресурсів передбачає розрахунок впливу чисельності на зміну товарообороту. Крім того, слід проаналізувати ефективність використання ресурсів з розрахунком показників, що характеризують ефективність праці.

5. Ви – завідувач виробництва їдальні. Вам необхідно розрахувати кількість працівників для роботи в овочевому цеху та скласти графік виходу на роботу згідно з виробничим завданням:

8.	Салат «Весна»	86 порцій
9.	Окрошка м’ясна	101 порція
10.	Салат зелений	86 порцій
11.	Вінегрет овочевий	88 порцій
12.	Борщ з капустою та картоплею	560 порцій
13.	Овочеве рагу	100 порцій
14.	Картопляне пюре	117 порцій

Розрахунок чисельності працівників цеху залежить від характеру продукції, що виробляється цехом. Кількість працівників цеху розраховуємо відповідно до пред'явленої програмою цеху і діючих норм виробітку за робочий день.

де: n- кількість виробів, або страв виготовлені за день;

t- норма часу на виготовлення одиниці виробу в секунді.

де: K- це коефіцієнт трудоємкості;

100- це норма часу для виготовлення виробу.

Найменування страв	Кількість страв за день	Коефіцієнт трудоємкості страви	Витрати часу на виготовлення страви, секунди
Салат «Весна»		0.3
Окрошка м’ясна		0.4
Салат зелений		0.2
Вінегрет овочевий		0.6
Борщ з капустою та картоплею		1.1
Рагу овочеве		1.7
Картопляне пюре		0.8
Разом:

T- тривалість робочого дня кожного робітника (8ч.)

- коефіцієнт враховуючій зріст виробничої праці (1,14)

Розрахунок кількості виробничих робітників

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 17

1. Вимоги до виробничих приміщень та робочих місць.

2. Практичні поради при роботі на слайсерах.

3. Етикет обслуговуючого персоналу. Рішення конфліктних ситуацій в процесі обслуговування та в колективі.

4. Сутність оборотних коштів підприємств харчування.

5.Ви працюєте кухарем 5 розряду ресторану 1 категорії. Вам необхідно визначити розрахунок закладки продуктів масою брутто, нетто для приготування страв і проводиться з врахуванням кондиції сиро­
вини, маси гарніру та соусу

Визначити закладку сировини для приготування 40 порцій качки смаженої із смаженою картоплею по колонці №1 Збірника рецептур страв та кулінарних виробів, якщо качки надійшли потрошені II категорії.

Визначаємо відповідно рецептури №712 маса смаженої птиці на одну порцію — 125 г згідно табл.

Мб на 1 порцію — 219 г

На 40 порцій - 8760 г

№ 712 Птиця смажена

№ з/п	Найменування сировини	Мб	Мн
/ п.	40 п.	1 п.	40 п.
1.	Качка
2.	Сметана
3.	Маргарин
4.	Масло вершкове
5.	Сіль
6.	Перець	0,05		0,05
7.	Гарнір № 761	-	-

№761 Картопля смажена (з сирої)

№ з/п	Найменування сировини	Мб	Мн
1кг	6 кг	1 кг	6 кг
1.	Картопля
2.	Жир

5.

Затверджено на засіданні

Циклової комісії

Протокол № _____ від «_____» ______________ 2013 р.

Голова циклової комісії _____________

1. Вимоги до виробничих приміщень та робочих місць.

Для успішного виконання виробничого процесу на підприєм­ствах ресторанного господарства необхідно:

ü вибрати раціональну структуру виробництва;

ü виробничі приміщення повинні розміщуватися по ходу тех­нологічного процесу, щоб уникнути зустрічних потоків сирови­ни, напівфабрикатів і готової продукції. Так, заготівельні цехи повинні розташовуватися ближче до складських приміщень, але в той же час мати зручний зв’язок із доготівельними цехами;

ü забезпечити потоковість виробництва і послідовність здійс­нення технологічних процесів;

ü правильно розмістити обладнання;

ü забезпечити робочі місця необхідним обладнанням, інвента­рем, інструментами;

ü створити оптимальні умови для роботи.

Виробничі приміщення мають розташовуватися в наземних по­верхах і орієнтуватися на північ і північний захід. Склад і площа ви­робничих приміщень визначаються Будівельними нормами і прави­лами проектування залежно від типу і потужності підприємства.

Площа виробничих приміщень повинна забезпечити безпечні умови праці і дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Висота виробничих приміщень повинна складати не менше 3,3 м. Стіни на висоту 1,8 м від підлоги облицьовують кераміч­ною плиткою, решта покривається світлою клейовою фарбою.

У сучасних приміщеннях стіни облицьовуються світлою ке­рамічною плиткою на всю висоту, що поліпшує умови санітарної обробки.

Підлога повинна бути водонепроникною, мати невеликий ухил до трапу. Вона покривається метлахською плиткою або ін­шим штучним матеріалом, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

У виробничих приміщеннях має бути створений оптимальний мікроклімат. До факторів мікроклімату відносяться: температура, вологість, швидкість руху повітря. На мікроклімат гарячого і кондитерського цехів впливає також теплове випромінювання від нагрітих поверхонь обладнання. Відкрита поверхня розпеченої плити виділяє стільки теплової енергії, що може викликати теп­ловий удар у працівника.

Оптимальна температура в заготівельних і холодних цехах має коливатися в межах 16 —18°С, у гарячому і кондитерсько­му — 23—25°С. Відносна вологість повітря складає — 60— 70%.

Дані мікрокліматичні умови створюються за допомогою при­строю приточно-витяжної вентиляції. Важливою умовою зниження стомлюваності працівників, за­побігання травматизму є правильне освітлення виробничих при­міщень і робочих місць. У цехах обов’язково має бути природне освітлення, коефіцієнт якого (відношення площі вікон до площі підлоги) повинен бути не менше 1:6, а віддаленість робочого мі­сця від вікон — не більше 8 м. Виробничі столи розміщують так, щоб кухар працював обличчям до вікна або світло падало зліва.

Для штучного освітлення використовують люмінесцентні лампи або лампи накалювання. При підборі ламп необхідно дотримуватися норми: на 1 м² площі цеху має припадати 20 Вт.

Виробничі приміщення повинні мати підводку гарячої і холо­дної води до мийних — ванн, електрокип’ятильників, котлів.

Каналізація забезпечує видалення стічних вод при експлуата­ції ванн, котлів для приготування страв.

У виробничих цехах у процесі роботи механічного і холодиль­ного обладнання виникають шуми. Допустимий рівень шуму у ви­робничих приміщеннях складає 60—75 Дб. Зниження його можна домогтися шляхом застосування звукопоглинаючих матеріалів.

Ефективна організація виробництва передбачає в першу чергу раціональну організацію робочих місць.

Робочим місцем називається ділянка виробничої площі, на якій розміщене обладнання, інвентар, інструменти, пристрої, не­обхідні для виконання певної технологічної операції.

Площа робочого місця має бути достатньою для зручного і компактного розміщення технологічного і допоміжного облад­нання, інвентаря та створення безпечних умов праці. Інструменти й інвентар, а також сировина і напівфабрикати розташовують на робочих місцях у суворо визначеному порядку.

Перед початком роботи посуд, сировину, напівфабрикати для зручності розміщують зліва; ножі, інвентар, спеції — справа або перед собою. Все, що часто використовується в роботі, слід розміщувати ближче до кухаря, порівняно рідко використовува­не — на віддаленій ділянці робочого місця. Зберігання інверта- ря й інструмента на певних постійних місцях дає можливість швидко знайти те, що необхідно, у той час як безсистемне роз­міщення приладдя призводить до непродуктивних витрат часу. Якщо для розміщення і зберігання інвертаря та інструмента площі столу недостатньо, влаштовують шухляди і полки під кришкою столу або стелажі, гірки, стенди, шафи біля столів чи над ними. Велика увага приділяється розміру виробничих столів і допо­міжним пристроям — полицям, стендам, стелажам. Висота виро­бничого обладнання повинна бути такою, щоб корпус і руки пра­цюючих знаходилися в найбільш зручному положенні. Так, висота столу вважається нормальною, якщо від ліктя зігнутої ру­ки працівника до поверхні столу залишається 20—25 см. Кожне робоче місце має бути забезпечене достатньою кількіс­тю інструментів, інвертаря і посуду. Посуд та інвентар підбира­ють відповідно до Норм технічного оснащення підприємств рес­торанного господарства, затверджених Міністерством торгівлі СРСР від 01.01.87 p., залежно від типу і потужності підприєм­ства. До виробничого інвертаря висуваються вимоги щодо міцно­сті, надійності в роботі, естетичності та ін.

Необхідно домагатися зменшення шуму на робочих місцях, що зменшує стомлюваність працівників. Для покращення умов праці широко використовують місцеву вентиляцію, витяжні ша­фи, зонти (місцевий відсос), що вловлюють випари, гази, чад, дим на місці проведення робіт, не допускаючи їх поширення.

На робочих місцях, де збираються відходи, для їх видалення влаштовують жолоби, воронкоподібні отвори в столах, спускні рукави в камеру відходів, встановлюють пересувні контейнери і т. ін.

Робочі місця мають бути організовані так, щоб виключалася можливість одержання травм, опіків. Допомогти в цьому можуть захисні екрани, огородження, запобіжні пристрої і попереджува­льна сигналізація.

Доцільніше використовувати на робочих місцях висувні, відки­дні або переносні стільці, причому краще стільці з сидінням, регу­льованим по висоті, і спеціальною спинкою та підлокітниками.

2. Практичні поради при роботі на слайсерах.

1. Для якісного нарізання продуктів необхідно дотримуватись наступних параметрів товщини нарізання:

а) тверді сичужні сири —1,5...2 мм;

б) плавлені сири—5...8 мм;

в) напівкопчені ковбаси—2...3мм;

г) копчені ковбаси—1...2мм;

д) рулети —З...5мм;

е) відварне м’ясо, окіст, буженина — 2...З мм.

2. Лезо ножа рекомендується протирати спиртом-денатуратом наприкінці робочого дня.

3. Періодично необхідно чистити вазеліном або маслом всі рухомі частини машини.

4. Перед початком будь-якої операції з машиною (очистка, змащування, ремонт) необхідно від’єднати машину від електромережі.

5. Якщо після тривалого періоду роботи машина видає сторонній шум, то це може вказувати на розтягнення паса в слайсерах. Для усунення цього необ­хідно пригвинтити спеціальний натяжний пристрій паса біля двигуна.

6. Гостре лезо — це запорука якісного нарізання продуктів. Тому за цим слід стежити і за необхідності гострити.

7. Необхідно старанно та регулярно виконувати санітарну обробку машини / (особливо лезо і приймальний лоток).

8. Не використовувати слайсер для нарізання заморожених продуктів, м’яса, та риби.

9. Не експлуатувати слайсер без продуктів (на холостому ходу).

10. Безперервний час експлуатації слайсера не повинен перевищувати 15 хв для моделей Topaz, Perla та 1 год для інших моделей, щоб не допустити перегрівання двигуна. Після перерви тривалістю 15 хв слайсер можна знову вмикати.

11. Необхідно проводити загострення ножа, як тільки нарізані шматочки будуть мати грубу чи нерівну поверхню.

12. Санітарна обробка слайсера повинна проводитись після закінчення робочого дня.

13. Не використовувати інструменти, щітки та інші предмети, які можуть пошкодити поверхню слайсера.

Увага! Загострення ножа відбувається до тих пір, поки відстань між лезом ножа та кожухом становить 6 мм, якщо відстань сягає 10 мм, необхідно замінити лезо ножа. Заміну леза повинен виконувати виключно спеціаліст з ремонту.

3. Етикет обслуговуючого персоналу. Рішення конфліктних ситуацій в процесі обслуговування та в колективі.

Дата добавления: 2015-07-11