Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Українська гетьманська держава. ЇЇ внутрішня та зовнішня політика.



Читайте также:
  1. Внутрішня енергія ідеального газу.
  2. Внутрішня енергія ідеального газу. Теплоємність газу в різних процесах.
  3. Давня українська література
  4. Зовнішня політика держави: функції, цілі й засоби
  5. ТЕМА 4. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В СЕРЕДИНІ XVIІ – XVIІІ СТ. ПОСТУПОВЕ ОБМЕЖЕННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОНОМІЇ
  6. Українська мова

Нездатність Ц.Р. опанувати ситуацію і досягти необх. рівня держ. та ек. розв., призвели до того, що29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропад­ського гетьманом Укр.. Внаслідок майже безкровного дер­ж. перевороту Ц.Р. була розпущена і в укр. землях виникло нове держ. утворення — гетьманат "Ук­раїнська держава".

П. Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади: призначав голову Ради міністрів, мав право затверджувати і розпускати уряд, контролю­вав зовнішньопол. діяльність держави, міг оголошувати во­єнний стан, амністію. У "Грамоті до всього укр. нар." гетьман обіцяв "забезпечити насе­ленню спокій, закон і можливість творчої праці". Цьому сприяли відновл. приватної власності, підтримка геть­маном вільного підприємництва, можливість пром. та тор­г. кіл суттєво впливати на ек. пол. влади, широкий збут тов. до Австр.-Угорщ. та Нім.. Налагоджено грош. обіг, вдосконалено грош. систему, створено держ. бюджет, відкрито кілька укр. банків, заснов. нові акціонерні комп., відроджено пром. підприємства та біржі. Поступово було відновлено залізнич. рух, реорганізовано і зміцнено держ. флот.

В галузі куль­т. та освіти: створено понад 150 укр. гімназій; надруков. кілька мільйонів примірників укр. підручників; відкрито 2 держ. університ. у Києві та Кам'янці-По-дільському; заснов. широку мережу загальнокульт. зак­ладів та установ.. У лист.і 1918 р. відкрито Укр. Академію Наук, прези­дентом - В. Всрнадський.

У духовній сфері: утворено вліт­ку 1918 р. Укр. автокефальн. Правосл. Церкви (В.Липківський).

В зов­н. пол.: диплом. зносини з Груз., Крим, Кубань, Литва, Фін., Голл., Ісп., Данією, Норв., Швец..

Успіхи гетьманату були пов'язані зі стабільністю держ., а гарантом цієї стаб. виступали окупац. війська Нім. та Австр.-Угорщ..В ек. сфері метою Нім. був вивіз продов. і сир.,встановл. повного контролю за ринком, торг. та пром. Потенціалом; у пол. сфері укр. держ.необхідна була Нім.і як противага більшов. Рос. Нім. сторона створювала значні перешкоди на шляху формув. дієздатної укр. армії, яка могла б стати надійним га­рантом держ. стабільності. Але плани Скоропадсь­кого про створ. армії у складі 8 арм. кор­пусів і 4 кавалер. дивізій не були реалізованими. Не поновлено укр. козацтво.

Опорою гетьм. реж. були поміщики, бур­ж., яких насамперед цікавили стабільність. До на­ц. ідеї вони ставилися байдуже. Спроби повернути поміщ. землю, передача селя­нами врожаю у розпорядження держ., збільш. роб. дня на промисл. підприємствах до 12 год., забор. страйків сприяли формув. опозиції, що швидко пе­рейшла до акт. дій. У лип.-серп. 1918 р. піднімається антигетьм. хвиля страйк. руху (припинили роб. май­же 200 тис. залізничн.)На Київщ., Чернігівщ. та Катеринославщ.і активізується сел. боротьба проти оку­п. та гетьманщ..Повст. загони налічували понад 40 тис.

Радян. Рос. не полишала думки про встановл. свого контролю над важливим для ЇЇ життєдіяльн. регіоном. Наприкінці лист. 1918 р. у Курську під пат­ронатом Раднаркому РСФРР утворився Тимчас. робытничо-сел. уряд України на чолі з Г. П'ятаковим.

13 лист. на засіданні Українськ. націон. союзу розглядалося питан. про збр. виступ проти Скоропадського.Вирішено не поспішати з відновл. УНР, а визначити оптимальну форму держ. правління після пере­моги повст.. Для керівництва виступом обрали тимчасовий верх. орган УНР - Директорію - у скл. В. Винниченка (гол.), С. Петлюри, Ф. Швеця. Проголош. наступного дня гетьманом курс на федера­т. союз з небільшов. Рос. прискорив розв. по­дій. Члени Дир. прибувають до Біл. Церкви, де зосереджена головна ударна сила - формув.Січо­вих стрільців, і переходять до бойов. дій.

На початку груд. армія УНР контролювала майже всю тери­торію України. Поразка Нім., спроби гетьма­на змінити орієнтири (офіційне скасування державної самостій­ності України, проголош. Федерат. союзу з Рос. вже не могли врятувати ситуацію, 14 груд.1918 р, війська Дир. Вступ. до Києва і Скороп. змушений зректися влади і виїхав за кордон.

Осн. причинами падіння гетьманату: залежність держави від австр.-нім. збр. формуквань; відсутність регулярної укр. нац. армії; реставрація старих порядків; вузька соц. база; підкорення соц.-ек. політики інте­ресам панівних верств; зростання соц. напруги та формув. Організов. опозиції.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)