Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стація 1. Вирок смерті – Ворона

Стація 7. Друге падіння – Мельник | Стація 8. Плач жінок | Стація 9. Третє падіння - Сергій | Стація 10. Зривання одягу | Стація 12. Смерть – Замороз | Стація 13. Зняття з хреста | Стація 14. Гріб - Діана |


Читайте также:
  1. Атестація лабораторій
  2. Воробей чирикает. Соловей ... . Жук .... Кукушка ... . Сорока ... . Утка ... . Чиж ... . Ворона ... . Голубь ... .
  3. Державна атестація студента
  4. Золотые советы Андрея Ворона
  5. Книга Ворона
  6. Лекція 13 (2 год.)Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя
  7. Стаття 374. Зміст вироку

ХРЕСНА ДОРОГА НЕНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Вступ

 

«Призначено людині раз народитися і раз померти. Я ще не народився, а вже зазнав смерті. Різні є хресні дороги. Над ними роздумують люди, бо вони, з’єднані з Тобою, Христе, знаходять повчання для свого земного життя, яке через випробовування веде їх до смерті. Зі мною, з мільйонами мені подібних, через нашу спільну долю все інакше. Наше життя, закінчилося там де й почалося – в лоні матері. Христе! Передвічний Сину Отця, будь зі мною на моїй Хресній дорозі, хоч такій короткій, але страшній, і навчи пробачати тим найріднішим – моїм батькам.»

 

Життя – дорогоцінний Божий дар,

Лиш Він дає – лиш Він забрати може.

Та люди нехтують тим даром, що Ти дав,

За те прости їх і помилуй, Боже.

 

Ти розпочав колись свій Хресний шлях,

Взяв всіх людей гріхи собі на плечі

І той найтяжчий гріх, у всіх віках –

Убивство в лоні матері малечі.

 

Ісусе! Передвічний Син Отця!

Ти ненароджених на Хресній їх дорозі

Не залишай! Будь з ними до кінця!

Самі пройти той жах вони не взмозі.

 

Від них відрікся цілий білий світ,

Їх рідні матері й батьки вбивають.

Не жити їм щасливих довгих літ,

Про порятунок, душі їх волають.

 

Пречиста Діво! В свій небесний рай

Прийми хоч Ти скалічених цих діток!

І заповідь святу «Не убивай!»

Нагадуй повсякчас усьому світу.

 

Стація 1. Вирок смерті – Ворона

«Ісус засуджений на смерть. Твої дні, Господи, формували Тебе на землі впродовж 33-х років. Ти жив 33 роки, а моє життя почалося лише кілька днів тому. Я ще дуже безпомічний, але я вже є, я живу. Коли співав я пісню Творцеві: «Хвалю Тебе, що створив мене, діла Твої предивні», лікар сказав моїй мамі, що я живу під її серцем. Вона, певно, має бути щаслива. Мамо, чи ти дійсно щаслива? Але моя мама злякалася. Вона не хоче! Не хоче, але ж це не може бути правдою! Мамо! Вона, моя мама, вирішила зробити щось дуже страшне, я це відчуваю. О, Ісусе, Ти сам добровільно приймаєш той вирок смерті. Ти дав згоду на смерть, бо знав, що веде вона до мети – до життя вічного. Мені теж присуджено вирок смерті, тільки він виданий без моєї згоди. Так вирішила моя мама, це вона сказала: «Розіпни». Вирішено викреслити моє безіменне життя з поверхні землі – без мене. Ісусе, оскаржений на ганебну смерть, змилосердися над тими, що видають смертні вироки.»

 

Ну от і почалось моє життя…

Клітиночка, що ділиться, зростає.

Під серденьком матусі я – дитя,

Хоча вона про те іще й не знає.

 

Я – щастя, я – надія, я – мета,

Я – радість і сльоза твоя, матусю.

А смуток щоб тебе не огортав,

До тебе ніжно-ніжно пригорнуся.

 

Ти бережи, матусенько, себе,

Бо я тебе люблю, я вже людина!

Яскраве сонце й небо голубе

Благословляють нас у цю годину.

 

Дізнавшись, не радієш – навпаки.

Невже посмієш ти таке зробити?

Я чую, мамо, всі твої думки –

Вони про те, аби мене убити.

 

 

Стація 2. Ісус бере хрест

«Сьогодні моє серце почало битися. Воно буде легенько битися через ціле моє життя. Але серце моєї мами б’ється тривожно. Невже та думка позбутися мене її не покинула? Ні, цього не може бути, бо моя мама є доброю і якщо навіть мене зараз не любить, то потім буде любити, і я її любитиму. Лікар заспокоїв маму, що знає, як зарадити в разі небажаної вагітності, а в кінці сказав: «З нами закон». Христе! Тобі довелося померти при владі римлян, законом яких була смерть на хресті. Моїм хрестом є закон, який дозволяє позбавляти життя ненароджених дітей. Це є закон сучасного розп’яття на хресті.»

 

Вже моє серденько б’ється,
Не радіє й не сміється.

Я беззвучно гірко плачу,

Бо матусю не побачу.

 

Мила, добра, ніжна, рідна…

Ох, матусю моя бідна!

То невже ж моя провина

В тім, що я – твоя дитина?

 

Я візьму цей хрест, матусю,

Хоч розп’яття я боюся.

Я ж безпомічний, маленький,

Та того бажає ненька…

 

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вальтер Джон Кильнер| Стація 6. Співчуття – Гураль

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)