Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.

Читайте также:
  1. Будова шкіри і її похідні у птахів і ссавців. Розвиток і будова волосся, його види.
  2. Випадкові змінні х та у стохастично залежні, якщо зміна однієї з них викликає зміну розподілу другої (умовний розподіл однієї з них залежить від значень другої).
  3. Розподіл аудиторних годин для вивчення курсу
  4. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНого ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ
  5. Розподіл навчального часу За темами
  6. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

У звязку з впливом ряду стихійних і антропогенних факторів типи лісу представлені як корінними так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних таблиці 2.1 для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні і похідні деревостани В межах вікових груп типи деревостанів розподіляються за групами повнот.

 

Таблиця 2.3. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою.

Групи віку Загальна площа Площа, га / %
Корінні Похідні
1,0-0,8 0,7-0,6 0,5 і < 0,1-0,8 0,7-0,6 0,5 і <
1-10 88.1 27.6/31.3 10.8/12.3 - 34.7/39.4 15.0/17.0 -
11-20 163.5 58.7/35.9 2.4/1.5 - 52.6/32.2 49.8/30.4 -
21-30 44.3 0.8/1.8 2.9/6.6 - 26.6/60 14.0/31.6 -
31-40 85.2 14.8/17.4 11/12.9 - 26.3/30.9 33.1/38.8 -
41-50 79.8 16.6/20.8 - - 52.0/65.2 11.2/14.0 -
51-60 113.4 19/16.8 30.3/26.7 - 26.0/22.9 36.5/32.2 1.6/1.4
61-70 106.3 20.2/19 - - 17.8/16.8 58.8/55.3 9.5/8.9
71-80 79.4 54.9/69.1 - 9.2/11.6 5.0/6.3 9.2/11.6 1.1/1.4
81-90 119.1 46.3/38.9 51.8/43.5 - - 21.0/17.6 -
91-100 119.9 - 59.3/49.5 - 24.1/20.1 36.5/30.4 -
å   258.9/25.9 168.5/16.9 9.2/0.9 265.1/26.6 285.1/28.5 12.2/1.2

 

З таблиці ми бачимо, що корінні деревостани займають 43,7% від загальної площі виділу, а похідні – 56,3%. Найбільша частка похідних деревостанів спостерігається у віковій групі 21-30 років і 61-70 років. Переважна більшість деревостанів високоповнотні і середньоповнотні. Найбільша частка корінних деревостанів спостерігається у віковій групі 81-90 років.

 

Таблиця 2.4. Площа корінних і похідних деревостанів

Групи віку Типи деревостанів, га/ % Загальна площа, га
Корінний сосняк Похідні
Сосняк Березняк Вільшняк Дубняк
1-10 38.4/43.6 49.7/56.4 - - - 88.1
11-20 61.1/37.4 101.2/61.9 - 1.2/0.7 - 163.5
21-30 3.7/8.4 38.0/85.8 2.6/5.8 - - 44.3
31-40 25.8/30.3 59.4/69.7 - - - 85.2
41-50 16.6/20.8 54.4/68.2 8.8/11 - - 79.8
51-60 49.3/43.5 56.3/49.6 1.6/1.4 6.2/5.5 - 113.4
61-70 20.2/19.0 84.5/79.5 1.6/1.5 - - 106.3
71-80 64.1/80.7 14.2/17.9 1.1/1.4 - - 79.4
81-90 98.1/82.4 21.0/17.6 - - - 119.1
91-100 59.3/49.5 36.5/30.4 - - 24.1/20.1 119.9
å 436.6/43.7 515.2/51.6 15.7/1.6 7.4/0.7 24.1/2.4  

 

З таблиці 2.4 ми бачимо, що корінні деревостани займають менше половини площі (43.7%). В похідних деревостанах представлені сосняки, березняки, вільшняки і дубняки. Сосняки займають найбільшу площу – 51.6%. Вони є найбільш поширені.

 

 

Розділ 3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу.

З метою виявлення втрат деревини в віці рубки, які виявлені в результаті типологічного аналізу, визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуються показники таблиці 2.2, які переносяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1. Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу Недобір деревини в віці рубки, м3 Площа стиглих насаджень, га Недобір дере-вини з 1 га в віці рубки, м3 Площа всього ти-пу лісу, га Максимально можливі втрати дере-вини, м3
Свіжий сосново-дубовий субір          

 

Рубки головного користування у сосни звичайної починаються з 81 року. Недобір деревини у віці рубки становить 2393м3, що є % від загальної площі виділу. Максимально можливі втрати деревини в типі лісу становлять 9990м3. Ці втрати можуть бути пов’язані із різними стихійними природними факторами або ж іншими причинами: появою та масовим розмноженням шкідників, невчасним проведенням рубок тощо.

 

Розділ 4. Висновки про сучасний стан насаджень свіжого сосново-дубового субору.

Провівши типологічний аналіз я виявив, що співвідношення корінних і похідних деревостанів у різних групах віку різне, і не спостерігається залежність.

Найбільші площі займають насадження в 11-21 і 91-100 річних групах віку. Найменший ступінь використання потенціалу спостерігається у групі віку 21-30років (65,3%), найбільший у групі віку 91-100 років (101,4%).

Найбільшш поширені похідні деревостани. З похідних деревостанів найбільш поширеними є сосняки – 51.6%.

Для збереження корінних деревостанів, потрібно в молодому віці підсаджувати половину породи і потім проводити рубки догляду, які були б напрямлені на забезпечення головної породи і вирубування нехарактерних кліматичних домішок. При створенні лісових культур, потрібно висаджувати змішані деревостани із тими породами, які формують відповідний тип лісу у даному випадку.

У середньовікових і пристигаючих насадженнях необхідно вчасно проводити рубки догляду та розрідження, щоб забезпечити потрібну густоту для доброго росту головної породи.

У стиглих деревостанах проводити рубки потрібно в насінні роки, щоб краще відбувалось природне поновлення лісосік типоутворювальною породою і характерною кліматичною домішкою.

Якщо характеризувати площу похідних і корінних деревостанів то бачимо, що найбільшу площу займають високоповнотні (26,5%) і середньоповнотні (28,5%) похідні деревостани. Корінні високоповнотні займають 25,9%.

Щоб досягти високої продуктивності лісів необхідно проводити організаційні, господарські і економічні заходи ведення лісового господарства. До організаційних заходів відносяться:

· заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

· захист від шкідників і хвороб;

· протипожежні заходи тощо.

До заходів, які впливають на деревостани відносимо:

· правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

· збереження підросту;

· реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів

· систематичне та якісне проведення рубок та інші.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови це:

· застосування мінеральних добрив;

· введення підліску і другого ярусу з порід, що підвищують родючість грунту.

Проводячи ці заходи ми можемо створити високоповнотні і високопродуктивні деревостани.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 210 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: РОЗДІЛ 1. ОПИС АНАЛІЗОВАНОГО ТИПУ ЛІСУ | Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є однією з головних типотвірних порід в умовах борів, суборів та сугрудів, де формує високопродуктивні деревостани. | Класифікація типів лісу | Опис аналізованого типу лісу. | Характеристика можливого травостою у даному типі лісу. | Опис відповідного типові лісу ґрунту. | Визначення фактичної і потенційної продуктивності | Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани | Розділ 1. Опис аналізуючого типу лісу: свіжий сосново-дубовий субір. | Класифікація типів лісу породи у даному типі лісорослинних умов. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розділ 2. Типологічний аналіз свіжого дубово-соснового субору.| Узоры надписи надгробной на непонятном языке

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)