Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Час шостий

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 73

Чому відкинув, Боже, нас навіки,* палає гнів твій на овець твоєї пастви?

Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна,* щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.

Зійди твоїми стопами на руїни відвічні;* усе в святині зруйнував ворог.

Зарикали противники твої посеред твоїх зборів,* поставили там власні стяги як знамено перемоги.

Неначе той, що в гущавині сокирою махає,* вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.

Твоє святилище вони вогнем пустили,* з землею осквернили житло імени твого.

Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»* Спалили на землі всі Божі місця зборів!

Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка,* і нема між нами того, що знав би, доки так буде.

Докіль, о Боже, буде глумитися противник?* Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?

Чому ти відтягаєш твою руку* і стримуєш у пазусі твою десницю?

Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку,* що дієш серед землі спасіння.

Ти силою твоєю розділив море,* розбив на водах голови драконів.

Ти розторощив голови Левіятана,* дав його морським потворам на поживу,

Ти відкрив джерела й потоки,* ти висушив вічнотекучі ріки.

Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,* ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.

Згадай, як ворог, було, над Господом глумився,* і як народ безумний зневажав твоє ім'я.

Не дай шуліці життя горлички твоєї,* життя твоїх убогих не забудь повіки.

Поглянь на твій союз,* бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.

Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий,* нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.

Встань, Боже, відстоюй твою справу,* згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.

Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе,* який іде угору безнастанно.

 

Псалом 76

Голос мій до Бога - і я взиваю;* голос мій до Бога, щоб міг мене почути.

Скрутного для мене дня я Господа шукаю;* уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.

Як я про те згадаю, Боже, - стогну;* як розважаю, - млію духом.

Очі мої тримаєш у безсонні;* тривожуся, і відняло мені мову.

Я думаю про дні давні,* згадаю про літа споконвічні.

Роздумую вночі у моїм серці,* я розважаю, і допитується дух мій.

Чи то ж Господь відкине геть навіки* і не буде більш прихильним?

Чи то ж назавжди припиниться його ласка,* із роду в рід слово його стане нечинне?

Чи милосердитися забув Бог?* Чи в гніві замкнув він своє милосердя?

Кажу я: «То біль мій,* що десниця Всевишнього змінилась.»

Пригадую собі діла Господні,* пригадую чуда твої днедавні.

Роздумую й над усіма ділами твоїми,* і міркую над учинками твоїми.

Боже! Свята твоя дорога:* який бог так великий, як наш Бог?

Ти єси Бог, що чуда чинить,* ти між народами явив свою потугу.

Ти відкупив твоїм раменом народ твій,* синів Якова та Йосифа.

Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися,* навіть безодні затряслися.

З хмар линуло водою,* із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.

Грім твій загуркотів у буревії,* блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.

Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води,* і слідів твоїх не видно.

Ти вів народ твій, як отару,* рукою Мойсея та Арона.

 

Псалом 90

Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.

Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердиня,* мій Боже, на котрого покладаюсь.

Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від по гибельного мору.

Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороно – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.

Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні.

Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.

Ти лиш очима споглянеш,* і кару грішників побачиш.

Бо Господь – твоє прибіжище,* Всевишній твій захист.

Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.

Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.

І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.

На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.

Тому, що вій виявив свою любов до мене,* я його врятую; я вивищу його, бо він знає моє ім’я.

Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.

Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.

І нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грішних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізволив.

 

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 8, самогласний) Так промовив Господь до Івана:* Пророче, прийди, охрести мене,* хоч я той, що тебе створив i просвiчую благодаттю та всіх очищаю.* Торкнися божественної голови моєї i не сумнівайся;* залиши все тепер, бо я прийшов виявити всю правду.* Ти ж нiяк не сумнівайся,* бо я спішуся погубити скритого в водах супротивника, князя темряви,* щоб, як чоловіколюбець,* визволити світ з сітей його, подаючи життя вiчне.

Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.

(глас 6, самогласний) Днесь спішить звершитися пророцтво, сказане в псалмі:* Море виділо, і побігло, Йордан повернувся назад* від лиця Господнього, від лиця Бога Якового,* який прийшов прийняти хрещення від раба,* щоб і ми через нього просвітили душі* та обмилися від ідольської нечистоти.

Слава, i нині: (глас 5, самогласний) Чого повертаєш назад твої води, Йордане?* Чого течію звертаєш, а не течеш природним руслом?* Не можу я стерпiти – каже – вогню, що мене пожирає.* Дивуюся крайньому смиренню i жахаюся,* бо не маю я звички чистого обмивати ані безгрiшного обтирати!* А Христос, що вiд мене хреститься,* навчає очищати осквернену посудину i палити тернину гріхів.* Іван же Предтеча свiдчить мені голос слова, промовляючи:* Ось Агнець Божий, що взяв гріхи світу!* Йому i ми, вірнi, заспіваймо:* Боже, що прийшов спасти нас, - слава тобі!

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Твоя дорога через море,* стежка ж твоя через великі води.

Стих: Голос грому твого в небокрузі.

 

Диякон: Премудрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Так говорить Господь: Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння. Того дня скажете: «Хваліте Господа, признавайте його ім'я! Розголосіть між народами про його подвиги, нагадуйте, що ім'я його величне! Співайте Господеві, бо він учинив велике; нехай дізнаються про це по всій землі! Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! Бо Святий Ізраїля – великий серед вас.» (12, 3-6).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Римлян послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття! Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі (6, 3-11).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Марка святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї, і був хрищений Йоаном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. І голос ізлинув з неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання.» І відразу Дух повів його в пустиню; і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, кажучи: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію.» (1, 9-15).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Негайно пошли нам щедроти твої, Господи,* бо зубожіли дуже ми.* Поможи нам, Боже, Спасителю наш,* задля слави імени твого.* Господи, визволь нас* і очисти гріхи наші задля імени твого.

 

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

 

Молитва Шостого часу

Священик: Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого, Ісуса Христа, і дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви. Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. До страху твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів, або помислів лукавих, але любов’ю твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на тебе дивлячись і світлом твоїм керуючись, бачили тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали тобі: безначальному Отцеві з єдинородним твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.


ЧАС ДЕВ’ЯТИЙ

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 92

Господь царює, він одягнувсь у велич;* вдягнувсь Господь, потугою підперезався.

І світ стоїть твердо,* не похитнеться.

Твердо стоїть престол твій з давніх давен,* ти єси споконвіку.

Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій,* здіймають ріки свій гуркіт.

Понад шум вод великих, понад могутні хвилі моря,* Господь могутній на висотах.

Твої свідоцтва вельми вірні;* домові твоєму личить святість.

Псалом 113

Коли Ізраїль вийшов з Єгипту,* дім Якова з-поміж людей чужої мови,

Святинею його стала Юдея,* Ізраїль - його царством.

Море побачило те й кинулось тікати,* Йордан назад повернувся.

Гори, мов барани, скакали,* горби - немов ягнята.

Що з тобою, море, що ти кинулось тікати,* і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?

З вами, о гори, що скачете, мов барани,* а ви, горби, - немов ягнята?

Перед обличчям Господнім, трясися, земле,* перед обличчям Бога Якова,

Що скелю перетворює в озеро воднисте,* а кремінь - у водяні джерела.

Псалом 85

Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.

Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.

Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.

Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.

Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.

У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.

Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.

Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.

Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.

Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.

Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.

Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.

О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.

Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.

Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.

Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Повернулася назад колись річка Йордан пiд Єлисеєвою свитою,* як вознісся Ілля,* i вода станула сюди й туди,* та сухою зробилась йому мокра дорога,* як правдивий прообраз хрещення,* яким ми проходимо пливуче русло життя.* Христос явився у Йордані, щоб освятити води.

І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав,* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила і молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

 

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 7, самогласний) Дивно було бачити на річці* Творця неба і землi, що роздягнувся* i, як раб, від раба прийняв хрещення задля нашого спасіння;* хори ангельські з острахом i радістю дивувалися.* З ними ж і ми поклоняємось тобi:* спаси нас!

Стих: Тому я згадую тебе в землі Йордану* i Хермону.

(глас 2, самогласний) Коли Предтеча побачив Господа слави, що йшов до нього,* то закликав: Він прийшов, щоб визволити світ від тління;* він визволяє нас від скорботи; він дарує прощення гріхів, як Бог на землі,* що від чистої Діви прийшов заради милості,* і вчинив нас замість рабів синами Божими,* а замість темряви просвітив людство водою його божественного хрещення.* Тож прийдіть всі, - одноголосно прославмо його з Отцем і Святим Духом.

Слава, і нині: (глас 5, самогласний) Руку твою, якою ти, Хрестителю,* доторкнувся пречистої Господньої голови i пальцем його нам показав,* простягни її за нас до нього,* маючи до нього велику смiливiсть,* бо він засвідчив, що ти найбiльший з ycix пророків.* Ще й до Всесвятого Духа пiднеси твої очі,* що бачили його, як у виглядi голуба зiйшов на нього,* і виблагай нам, Хрестителю, його ласку.* Прийди і стань між нами, дай знак до співу* і започаткуй похвальну пісню.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 3

Господь просвiчення моє i Спаситель мiй!* Кого маю боятися?

Стих: Господь захисник життя мого! Кого маю страхатися?

 

Диякон: Премудрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.» Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду (49, 8-15).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Тита послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Сину Тите! Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл. Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного (2, 11-18).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Того часу прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.» І тоді він залишив його. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав.» (3, 13-17).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

 

І одразу читається:

Не залиши нас до кінця, ради імени твого святого,* не зруйнуй заповіту твого* й не віддаляй милости твоєї від нас задля улюбленого тобою Авраама,* і задля Ісаака, раба твого,* та Ізраїля святого твого.

 

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак навечір’я (глас 4) У течіях Йорданових сьогоднi став Господь,* кажучи Іванові:* Не бійся мене хрестити,* бо я прийшов спасти Адама первоствореного.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

 

Молитва Дев’ятого часу

Священик: Владико Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти довго терпиш наші провини і привів нас аж до цієї години, в яку ти на животворнім дереві висячи, благорозумному розбійникові до раю відчинив вхід і смертю смерть знищив. Очисти нас грішних і недостойних слуг твоїх, бо нагрішили ми й беззаконня натворили, що вже недостойні звести очей наших і поглянути на височінь небесну, бо ми знехтували дорогу правди твоєї і ходили, куди вело нас серце наше! Тож молимо твоє безмірне милосердя: Пожалій нас, Боже, з безмежної милости своєї і спаси нас задля імени твого святого, бо змарнували ми в суєті дні наші. Визволи нас із руки супротивника і прости нам гріхи наші. Умертви тілесні пристрасті наші, щоб відкинувши стару людину, ми в нову зодягнулися, і жили для тебе, Владики нашого і Доброчинця, і так, ідучи за твоїми веліннями, досягли вічного спокою, де для всіх праведних радісна оселя. Бо ти правдиво істинна веселість і радість для тих, які люблять тебе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо з предвічним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

 

Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!

Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, що в Йордані хреститися зволив вiд Івана спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Хор: Амінь.


ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ (З ЛІТУРГІЄЮ СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО)

Якщо навечір’я Богоявлення випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Велика вечірня стужиться з Літургією св. Василія Великого.

Якщо в суботу чи неділю, то Велика вечірня служиться без Літургії.

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душé моя, Гóспода!* Гóсподи, Бóже мій, ти вéльми великий!

Ти одягнýвся вéличчю і красóю,* ти свíтлом, нáче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, ненáче намéт, нéбо,* ти збудувáв твої гóрниці в вóдах.

Із хмар собí рóбиш колісницю,* хóдиш на крилах вíтру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* пóлум'я вогнéнне слýгами своїми.

Ти заснувáв зéмлю на їí підвáлинах,* не захитáється по віки вíчні.

Безóднею, немóв одéжею, покрив її,* пóнад гóрами стáли вóди.

Пéред погрóзою твоєю вони тікáли,* пéред гóлосом грóму твогó тремтíли.

Підвелися гóри, зійшли долини до мíсця,* що ти їм признáчив.

Постáвив їм границю, якóї не перéйдуть,* щоб знóву покрити зéмлю.

Джерéла посилáєш у рíки,* якí течýть прóміж гóрами.

Усю звіринý, що в пóлі, вони напувáють,* дикі осли там гáсять свою спрáгу.

Над ними кýблиться небéсне птáство,* з-пóміж гілляк дає свій гóлос.

Ти напувáєш гóри з твоíх гóрниць,* земля насичується плóдом діл твоїх.

Вирóщуєш травý для скóту, зéла – на вжиток людям,* щоб хліб із землí добувáли:

Винó, що сéрце людське звеселяє, олíю, щоб від нéї яснíло обличчя,* і хліб, що скрíплює сéрце людське.

Насичуються дерéва Госпóдні,* кéдри ливáнські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житлó.

Висóкі гóри для óленів,* скелі – для зайцíв притулок.

Ти створив мíсяць, щоб значити пóри;* сóнце знає свій зáхід.

Навóдиш тéмряву, і ніч надхóдить,* що в ній ворýшаться усí звíрі дібрóвні.

Левенята рикáють за здóбиччю своєю,* поживи від Бóга для сéбе прóсять.

Ховáються, як тíльки зíйде сóнце,* лягáють у своїх нóрах.

Вихóдить чоловíк до свогó дíла,* і до своєї прáці аж до вéчора.

Якá їх, твоїх діл, Гóсподи, сила!* У мýдрості все ти створив, – пóвна землá твоїх створíнь.

Ось мóре велике, преширóке,* у ньóму плазунíв без лíку, звíрів малих і великих.

Там кораблí прохóдять,* є і левіятáн, якóго ти створив, щоб ним бáвитися.

Усí вони від тéбе дожидáють,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирáють,* як розтýлюєш твою рýку, вони насичуються блáгом.

Вони бентéжаться, коли ховáєш вид свій;* як забирáєш дух у них, вони гинуть і повертáються у свій пóрох.

Зішлéш свій дух, – вони оживáють,* і ти віднóвлюєш лицé землí.

Нехáй слáва Госпóдня бýде повíки,* нехáй Госпóдь радíє твóрами своíми.

Спогляне він на зéмлю, і вонá стрясáється,* торкнéться гір, вони димýють.

Я бýду Господеві співáти пóки життя могó,* псалми співáтиму, пóки бýду жити.

Нехáй бýде приємна йомý моя пíсня;* у Гóсподі я веселитимусь.

Нехáй грíшники з землí щéзнуть, і беззакóнних бíльше нехáй не бýде.* Благослови, душé моя, Гóспода.

Слáва Отцю́, і Синý, і Святóму Дýхові, і ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.

Алилýя, алилýя, алилýя; слáва Тобí, Бóже! (3).

 

* * *

Поки стихословиться псалом, священик тихо читає світильничі молитви:

1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім'я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

6. Господи, Господи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого твого Духа, — милістю, щедротами і чоловіколюб'ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

* * *

 

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасення душ наших Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (або За село це, або За святу обитель цю), і за всяке місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

 

Якщо велика вечірня служиться з Літургією св. Василія, то після мирної єктенії співається одразу «Господи, взиваю».

Якщо велика вечірня служиться без Літургії, то після мирної єктенії співається спершу «Блажен муж», а по ньому виголошується мала єктенія

* * *

«Блажен муж»

Блажен муж, - алилуя - що за радою безбожних не ходить. Алилуя (3).

Бо Господь дбає про путь праведних, а путь безбожних загине. Алилуя (3).

Служіте Господевi в страсi, і радуйтеся у тремтінні. Алилуя (3).

Блаженні всі, що на нього надіються. Алилуя (3).

Воскресни, Господи, спаси мене, мiй Боже. Алилуя (3).

У Господа спасіння, i на твiй народ – благословення твоє. Алилуя (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Алилуя (3).

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя (3).

Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.

Хор: Гóспод и, поми́луй.

Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.

Хор: Тобí, Гóсподи .

Священик: Бо Твоя́ є влáда і Твоє́ є цáрство, і си́ла, і слáва, Отця́, і Си́на, і Святóго Дýха, ни́ні й повсякчáс, і на вíки вíчні.

Хор: Амíнь.

* * *

«Господи, взиваю» (глас 2, самогласний)

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли я взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

І по чину стихи псалмів:

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти – моя доля.

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

Тут переплітаються стихи псалма зі стихирами служби:

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(глас 2, самогласний) Побачивши Просвітителя нашого,* що просвiтлює кожну людину,* як він прийшов хреститися,* Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:* Ось той, хто спасає Iзраїля i визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Побачивши Просвітителя нашого,* що просвітлює кожну людину,* як він прийшов хреститися,* Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:* Ось той, хто спасає Iзраїля i визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.

Ангельські сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрещення вiд слуги,* а Дух Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той, кого Предтеча хрестить рукою своєю* - це Син мій улюблений, якого я вподобав.* Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ангельські сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрещення вiд слуги,* а Дух Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той, кого Предтеча хрестить рукою своєю* - це Син мiй улюблений, якого я вподобав.* Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Течія Йордану прийняла тебе - джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє голову той, хто прихилив небеса,* i глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені тaкe, ти, що вищий вiд мене?* Я ж потребую твого хрещення.* О, безгрiшний Христе Боже наш, - слава тобi!

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в Нього;* Він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Течія Йордану прийняла тебе - джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє голову той, хто прихилив небеса,* i глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені тaкe, ти, що вищий вiд мене?* Я ж потребую твого хрещення.* О, безгрiшний Христе Боже наш, - слава тобi!

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте Його всі люди!

Вирiшивши спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно було тoбі, Господевi й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши, Спасе, тілесне хрещення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе: Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Вирiшивши спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно було тoбі, Господевi й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши, Спасе, тілесне хрещення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе: Христе Боже наш, - слава тобі!

Слава, і нині: (глас 2, самогласний) Нахилив ти голову до Предтечі і потрощив голови зміям.* Вступивши в воду, всіх ти просвітив,* що славили тебе, Спасе, просвітителю душ наших.

 

* * *

Коли співається наславник, священик із дияконом чинять вхід з Євангелієм:

Диякон: Господеві помолімся.

Священик: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Благослови, владико, святий вхід.

Священик: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

* * *

 

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Хор: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

 

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премýдрість, бýдьмо увáжні.

Хор співає прокімен.

 

* * *

У суботу:

Прокімен, глас 6: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Стих: Зодягнувся Господь у силу і перепоясався.

Стих: Він бо утвердив вселенну, вона не порушиться.

Стих: Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі літа.

У неділю:

Прокімен, глас 8: Благословіть нині Господа,* всі слуги Господні.

Стих: Ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.

У понеділок:

Прокімен, глас 4: Господь почує мене,* коли я візву до нього.

Стих: Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий.

У вівторок:

Прокімен, глас 1: Милість Твоя, Господи, буде зі мною* по всі дні життя мого.

Стих: Господь мій пастир: нічого мені не бракуватиме; на зелених пасовиськах Він поселив мене.

У середу:

Прокімен, глас 5: Боже, ім’ям Твоїм спаси мене,* і силою Твоєю суди мене.

Стих: Боже, почуй мою молитву, вислухай слова уст моїх.

 

У четвер:

Прокімен, глас 6: Допомога моя від Господа,* що створив небо і землю.

Стих: Очі мої підводжу я на гори, звідки прийде моя допомога.

 

У п’ятницю:

Великий прокімен, глас 7: Бог наш на небі й на землi,* все, що схотів, cтворив він.

Стих: Коли вийшов Iзраїль з Єгипту, дiм Якова з-помiж варварів, святинею його стала Юдея.

Стих: Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.

Стих: Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і тобі, Йордане, що ти назад повернувся?

* * *

Паремії

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший. Тоді сказав Бог: Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод! І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір і був ранок – день другий. Тоді сказав Бог: Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша. І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок – день третій (1, 1-13).

 

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Сказав Господь Мойсеєві: "Чого голосиш до мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають. Ти ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря. Ось я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його, мою славу. І взнають єгиптяни, що я - Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його мою силу." І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились; і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч. Єгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря. І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря. Злились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, що ввійшло було за ними в море; ані один із них не зостався. Сини ж Ізраїля йшли по суші посеред моря (14, 15-17.21-23.27-29).

 

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води. Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера. І нарікали люди на Мойсея, говоривши: "Що нам пити?" А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх. І сказав: "Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель." Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою (15, 22-27).

Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:

(глас 5) Появився світові ти, що світ створив,* щоб просвітити тих, що в темряві перебували, * Чоловіколюбче, - слава тобі!

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Стих: Боже, змилуйся над нами i благослови нас; світлом лиця твого осяй нас іпомилуй нас; щоб пізнали ми на землі твою дорогу, мiж усіма народами твоє спасіння.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Стих: Нехай прославляють тебе народи, Боже, хай прославляють тебе всі народи. Нехай радіють племена й веселяться, бо ти правиш народами по правді i племенами на землі керуєш.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

Священик: Появився світові ти, що світ створив.

Хор: Щоб просвітити тих, що в темряві перебували,* Чоловіколюбче, - слава тобі!

 

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Ісуса Навина читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Господь сказав Ісусові: “Сьогодні почну звеличувати тебе в очах всього Ізраїля, щоб вони зрозуміли, що як я був з Мойсеєм, так буду і з тобою. Ти ж повелиш так священикам, що несуть ковчег завіту: Як дійдете до Йордану, станьте на краю берега.” І як тільки ті, що несли кивот, прийшли до Йордану, і ноги священиків, що несли кивот, замочилися край води, - Йордан же виступає всюди з берегів під увесь час жнив, - вода зупинилась: та, що текла згори, стала валом вельми далеко, коло міста Адам, що біля Цартану; а та, що текла вниз у Арава-море, море Солоне, цілком відплила, і народ перейшов Йордан навпроти Єрихону. Священики ж, що несли ковчег завіту, стояли на суші посеред Йордану непорушно, тим часом як увесь Ізраїль переходив по сухому, аж покіль увесь народ не перейшов через Йордан (3, 7-8.15-17).

 

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Другої книги Царів читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Ілля сказав до Єлисея: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан.” Той же відрік: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” І йшли вони обидва. П'ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти оддалеки, вони ж обидва стали над Йорданом. Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому. А як перейшли, сказав Ілля до Єлисея: “Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе.” Єлисей відповів: “Я хотів би мати подвійний дух твій.” Ілля сказав: “Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як ні, - не бачитимеш, - то не буде.” Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо. Бачив це Єлисей і закричав: “Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!” І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє. Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, й повернувся та й став на березі Йордану. Взяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: “Де Господь, Бог Іллі?” І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов (2, 6-14).

 

Диякон: Премýдрість.

Читець: З Другої книги Царів читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея. Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: “Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.” Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: “Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім'я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу. Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві. Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: “Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.” Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий (5, 9-14).

Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря:

(глас 6) Грiшникам i митарям появився ти, Спасе наш,* з великої ласки своєї.* Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; зодягнувся Господь у силу й опоясався. Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна, ти – споконвічний.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки рокіт свій від шуму вод великих.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

Священик: Грiшникам i митарям появився ти, Спасе наш,* з великої ласки своєї.

Хор: Де ж бо мало засяяти світло, як не там,* де люди перебували в темряві? Слава тобi!

 

Диякон: Премýдрість.

Читець: Пророцтва Ісаї читання.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Так говорить Господь:Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять (1, 16-20).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Буття чит á ння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Яків пустився в путь, під час якої зустріли його ангели Божі. Побачивши їх, він сказав: "Це табір Божий", і назвав те місце Маханаїм. Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле; він повелів їм: "Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі. Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах." Повернулися посли до Якова та й кажуть: "Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік." Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони. Бо думав він собі: "Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується." Тоді Яків сказав: "О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: "Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі." Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони (32, 2-11).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Виходу чит á ння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп'ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: "Це єврейська дитинка." Каже тоді його сестра дочці фараоновій: "Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?" І відповіла їй фараонова дочка: "Побіжи!" Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: "Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату." Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім'я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його (2, 5-10).

Диякон: Премýдрість.

Читець: З книги Суддів чит á ння.

Диякон: Бýдьмо увáжні.

Читець: Промовив Гедеон до Бога: “Коли ти справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, як


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЧИН ВЕЛИКОГО ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ СВЯТИХ БОГОЯВЛЕНЬ 2 страница | ЧИН ВЕЛИКОГО ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ СВЯТИХ БОГОЯВЛЕНЬ 3 страница | ЧИН ВЕЛИКОГО ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ СВЯТИХ БОГОЯВЛЕНЬ 4 страница | ЧИН ВЕЛИКОГО ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ СВЯТИХ БОГОЯВЛЕНЬ 5 страница | Святий безсмертний, помилуй нас. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЧАС ПЕРШИЙ| ЧИН ВЕЛИКОГО ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ СВЯТИХ БОГОЯВЛЕНЬ 1 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.145 сек.)