Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 6 агрегати для відновлення залізних руд і машини доменного виробництва

Читайте также:
  1. Агрегативные системы. Структура, взаимодействие элементов.
  2. Агрегатирование
  3. Аналіз технології які можна застосувати для відновлення даної деталі
  4. Безперервно-ливарні машини.
  5. Відновлення залізниць
  6. Відновлення зображень
  7. Обобщенные модели. Агрегативное описание систем. Процесс функционирования агрегата.

Доменні печі є самими продуктивними, найпоширенішими агрегатами для відновлення залізних руд. Вони виправдали себе й економічно.

Інші методи відновлення без застосування коксу й, зокрема, пряме одержання заліза, минаючи стадію виплавки чавуну, поки ще не в змозі виступати як повноцінні конкуренти доменного процесу.

Найбільш перспективним методом безкоксового відновлення визнається процес, розроблений фірмою «Мидленд Росс» (USA), називаний «мідрекс». Він складається зі звичайного огрудкування концентратів, потім з випалу окатишів у шахтних печах і наступній їхній металізації, тобто майже повного відновлення. Ця операція виконується конвертованим газом, у результаті чого зміст заліза в окатишах збільшується з 65–70% до 95%. Відновлені окатиші надходять для зберігання в спеціальну камеру з нейтральним газом і потім направляються в дугові електропечі для виплавки з них сталі. Цей процес набув застосування в USA, Канаді й Германії.

У Мексиці, а також і в деяких інших країнах знаходить застосування процес одержання губчатого заліза методом Охалата й Ламіна (X і Л) з наступною його плавкою в електропечах. Ці процеси є вже конкурентоспроможними стосовно доменного процесу, але при невеликих обсягах виробництва в межах 600-1000 тис. т у рік. По мірі росту продуктивності агрегатів для одержання металізованої сировини й потужності дугових печей, а також неминучого виснаження запасів коксівного вугілля ці процеси будуть економічними й цілком можуть конкурувати з доменним процесом.

Заслуговують також уваги й інші методи безкоксового відновлення заліза, на користь яких буде завжди виступати як об'єктивний фактор підвищення різниці у вартості коксівного і звичайного енергетичного вугілля. Тому становить інтерес циклон-конвертер, у якому вихідним матеріалом служить порошкоподібний залізорудний концентрат, а в якості відновлювача використовується звичайне енергетичне вугілля, вартість одиниці калорійної здатності якого в кілька разів нижче, ніж у коксу.

Процес відновлення в цьому агрегаті відбувається у дві стадії. Перша стадія здійснюється в циклоні, і вона складається в плавці залізорудного концентрату в суміші з вапняком і вугіллям. При цій плавці в умовах повного спалювання вугілля відбувається часткове (на 20–25%) відновлення. Друга стадія складається в повнім відновленні заліза з розплаву і його навуглецюванні. Ця стадія відбувається в конвертері, куди безупинно надходить розплав із циклона й де постійно підтримується ванна із чавуну. Відновлення здійснюється розчиненим вуглецем чавуну, рівень якого поповнюється в результаті вдмухування у ванну відповідної кількості вугілля. Витрати тепла на відновлення й втрати в навколишнє середовище компенсуються вдмухуванням у ванну кисню й згорянням частини вуглецю, що поступає у ванну.

При цьому процесі необхідна утилізація тепла газів, що відходять, які мають високу температуру. Завдяки безперервності процесу ця утилізація не повинна викликати утруднень при сполученні циклон-конвертера з енергетичним комплексом. У той же час гарячі гази з конвертера, що містять окис вуглецю, використовуються як паливо для циклона.

Перевага зазначеного агрегату складається у використанні найдешевшого відновлювача – енергетичного вугілля й найбільш продуктивних металургійних процесів – плавки в циклонному апараті й конвертерного процесу.

Великий інтерес також представляє застосування й інші процеси відновлення залізних руд. Одним із цих досить перспективних напрямків є відновлення метан-водневою сумішшю, нагрітою до 2500–3700°С. У цьому випадку процес відновлення сильно інтенсифікується, завдяки чому він стає вигідним, незважаючи на додаткові витрати електроенергії на плазменне нагрівання відновлюючих газів.

Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в подальшому вдосконаленні й поширенні безкоксових методів відновлення залізних руд, доменний процес ще багато років буде знаходити застосування.

У будівництві доменних печей одним з головних напрямків є підвищення продуктивності печі, що залежить від корисного її обсягу й багатьох технологічних факторів.

В останні роки підвищення продуктивності доменних печей в більшому ступені відбувалося за рахунок збільшення корисного обсягу печей і в меншому ступені – за рахунок поліпшення показників інтенсивності їхньої роботи.

Доменна піч № 9 на Криворізькому металургійному заводі обсягом 5000 м3, що була пущена наприкінці 1974 р. Діаметр горна цієї печі 14,7 м, продуктивність близько 4 млн. т чавуну за рік. В 1974 р. на японському заводі в Оіті фірми «Сін Ніппон Сейтецу» також пущена піч обсягом 5000 м3

Економічно це збільшення обсягу печі себе виправдує. Так, наприклад, якщо прийняти питомі капітальні витрати на будівництво доменної печі обсягом 1719 м3 за 100%, тоді ці витрати в печі обсягом 2700 м3 складуть 85%, а в печі 5000 м3 –71%.

Доменна піч обсягом 5580 м3 працює на Череповецькому металургійному заводі. Досвід пуску й експлуатації цієї печі визначив, у якому ступені доцільне застосування доменних печей обсягом 6000–8000 м3. Зараз більш ефективним є підвищення продуктивності доменних печей не стільки екстенсивним шляхом, скільки інтенсивним, тобто шляхом поліпшення к.в.к.о.

Величезне значення в підвищенні економічності доменного процесу має також зниження питомої витрати коксу, головним чином за рахунок застосування більш дешевих відновлювачів і теплоносіїв. Для цієї мети буде потрібно не тільки вдосконалення самого доменного процесу, але й нове доменне обладнання.

До числа таких напрямків, наприклад, належать вдмухування а піч гарячих відновлювальних газів і застосування кисню замість повітря. Проведені дослідження такого процесу свідчать про те, що продуктивність печі збільшується на 30% і на 30% скорочується витрата коксу. Для здійснення цього процесу буде потрібно нове обладнання для обробки доменного газу, його нагрівання й змішування із природним газом, а також спеціальні фурми для вдмухування його в піч разом із киснем.

Особливо велике значення в інтенсифікації доменного процесу має подальше підвищення тиску під колошником (до 2,5 ат і більше), температури дуття і якості шихти.

Таким чином, майбутнє доменних печей полягає не стільки в подальшому збільшенні їхнього корисного обсягу, скільки головним чином у підвищенні показників, що характеризують інтенсивність доменного процесу, і в створенні необхідного для цієї мети нового обладнання й засобів автоматизації.

Найбільш досконале доменне устаткування застосоване на доменній печі обсягом 5000 м3 Криворізького металургійного заводу (ВАТ Міттал Стіл). До числа головних особливостей цього устаткування належать:

1. Наявність кільцевих мостових кранів для обслуговування ливарного двору печі (рис. 6.1). Ці крани стосовно осі печі розташовані радіально й рухаються по кільцевих шляхах навколо печі, що дозволяє механізувати основні й допоміжні операції на ливарному дворі, у тому числі обслуговування льоток для випуску продуктів плавки, а також зміну повітряних фурм за допомогою спеціальної машини, що підвішується до колони крана. Все устаткування ливарного двору, у тому числі жолоба для чавуну й шлаків, розташовується в зоні дії цих кранів. Вантажопідйомність кранів 20/5 + 5 тс.

Рисунок 6.1 – Вид на ливарний двір печі обсягом 5000 м3 з кільцевими кранами

Досвід експлуатації цієї печі, починаючи з 1972 р. свідчить про ефективність використання кільцевих кранів для обслуговування ливарних дворів доменних печей. Цей досвід, а також і досвід застосування кільцевих кранів на печі обсягом 5000 м3 дають підставу рекомендувати такого роду планування печі і її ливарного двору як типову.

Кільцевий мостовий кран переміщається по двох концентричних рейкових шляхах (рис. 6.2). Міст крана складається із двох поздовжніх 5 і двох кінцевих 3 балок. До однієї з поздовжніх балок прикріплена стаціонарна шахта 1, у якій змонтована піднімальна колона 9. Знизу до мосту підвішена теплоізольована кабіна 7 крановика, обладнана установкою кондиціювання повітря.

Міст обладнаний механізмом пересування 6, що складається із чотирьох ходових коліс, шести горизонтальних катків, що передають горизонтальні зусилля на підкранові рейки, і двох роздільних приводів, розташованих у коліс зовнішнього і внутрішнього рейкових шляхів. Кожний привід має два електродвигуни для забезпечення основної й доводочної швидкостей пересування крана. Необхідні швидкості руху крана на внутрішньому й зовнішньому шляхах (пропорційні їхнім радіусам) забезпечуються за рахунок різних передаточних чисел редукторів приводів і різних діаметрів ходових коліс.

На мосту змонтований самохідний крановий візок 4 звичайні конструкції з механізмами головного й допоміжного підйомів вантажопідйомністю 20 і 5 т.

Колона 9 переміщується в напрямних роликах шахти 1 за допомогою встановленого на мосту механізму 8, пов'язаного з колоною канатом. У верхнім неробочому положенні колона автоматично стопориться щодо шахти засувками. Шахта обладнана клиновим вловлювачем колони, що автоматично спрацьовує у випадку аварійного її падіння.

Рисунок 6.2 – Кільцевий мостовий кран ливарного двору

Колона має розташований в нижній її частині опорно-поворотний пристрій 10 із фланцем і встановлений на верхньому торці привід повороту 2, що пов'язаний із пристроєм 10 вертикальним валом, пропущеним усередині колони. До фланця поворотного пристрою прикріплений консольний кран, що складається з напрямної рами 13, висувної консольної балки 12 з підвішеним до неї гаком 14, механізму 11 зміни вильоту консольної балки й механізму 15 підйому гака. До фланця 10 замість консольного крана може бути підвішена машина для зміни фурм.

Електроживлення крана – тролейне, а візка, колони й консольного крана – за допомогою гнучкого кабелю. Конструкція крана передбачає роботу зі знімним канатним грейфером, що підвішується на гак допоміжного підйому візка.

Технічна характеристика кільцевих мостових кранів конструкції ВНДІметмаша – виробничого об'єднання «Ленпідйомтрансмаш»

Вантажопідйомність, т:

візка.................................................................................. 20/5

гака консолі..................................................................... 5

Висота підйому гаків, м:

головного......................................................................... 18

допоміжного.................................................................... 20

консолі............................................................................. 8

Проліт крана, м..................................................................... 22/24

Радіус внутрішньої рейки, м................................................ 16,1/12,75

Швидкість пересування візка, м/хв...................................... 36,2

Установлена потужність електродвигунів, кВт................... 136/140

Маса, т................................................................................... 97,6/99 8

При використанні радіально-хордового крана в сполученні з мостовими кранами звичайного типу в зоні їхньої дії перебуває близько 90% площі ливарного двору, що вимагає кранового обслуговування; кільцеві крани обслуговують практично всю цю площу. У розглянутому варіанті планування ливарного двору жолоба для чавуну й шлаків, а також площадка в печі, включаючи ділянку під кільцевим повітропроводом гарячого дуття, повністю перебувають у зоні дії кранів. Таким чином, забезпечена можливість обслуговування машин і устаткування горна, а також жолобів за допомогою механізмів і пристроїв, що підвішуються до кранів. Разом з тим радіально-хордовий кран доцільно застосовувати як допоміжний кран ливарного двору разом з мостовими кранами звичайного типу. Кільцевий кран має: Ø необхідну вантажопідйомність й прольот при порівняно невеликій власній масі; Ø маневреність й широкі технологічні можливості; Ø не вимагає допоміжних вантажопідйомних пристроїв на ливарному дворі.
Рисунок 6.3 – Завантажувальний пристрій печі обсягом 5000 м3

Операції по відновленню футеровки жолобів ливарного двору частково механізовані. Ламання старої футеровки роблять за допомогою вібророзпушників і крана. Для збирання скрапу й зруйнованої футеровки використовують навісні (на гак крана) грейфери. Для подачі вогнетривкої маси й збирання сміття застосовують спеціальні ємності (короба), що піднімаються із залізничних платформ на робочу площадку кранами ливарного двору. Для набивання нової футеровки жолобів використовують електромеханічні вибротрамбовки.

2. Нова система дозування, подачі й завантаження шихти продуктивністю близько 30 тис. т у добу, що складається зі стрічкових конвеєрів зі стрічкою шириною 2000 мм, загальна довжина яких 3,2 км, електровібраційних живильників продуктивністю 1000 м3/год., грохотів коксу й агломерату. Система дозволяє в широких межах регулювати радіальний і окружний розподіл шихтових матеріалів на колошнику печі.

3. Завантажувальний пристрій (рис. 6.3) принципово нової конструкції, із пропускною здатністю до 30 тис. т шихтових матеріалів у добу й розрахований на роботу при тиску колошникового газу 2,5 атм.

На відміну від традиційних двох- і трьох-конусних завантажувальних пристроїв у цьому пристрої функції герметизації печі виконують спеціальні газовідсікаючі клапани невеликого діаметра (1100 мм), розташовані поза грубним простором і не контактуючі з потоком шихтових матеріалів. Застосування цих клапанів дозволяє підвищити щільність газозапирання й скоротити тривалість простоїв печі, пов'язаних із заміною газозапираючих пристроїв. Шихтова чотирьох-порціонна подача

набирається на конусному затворі через дві паралельно розташовані й працюючі поперемінно ємності, обладнані зазначеними клапанами й шихтовими затворами, і обертову одноконусну розподільну лійку. Останню можна використовувати в режимі безперервного обертання, забезпечуючи рівномірний окружний розподіл матеріалів, або на станціях – для ліквідації порушень ходу печі.

Під конусним затвором у робочому просторі печі підвішена розподільна спідниця, зміною положення якої по висоті здійснюється регулювання розподілу матеріалів по радіусу колошника печі.

Приводи розподільної обертової лійки й розподільної спідниці електричні. Інші механізми пристрою мають гідравлічний привід від центральної насосної станції.

Передбачено механізовану заміну газовідсікаючих клапанів за допомогою спеціальних кранів велосипедного типу.

Для зручності й прискорення заміни конусного затвора й розподільної спідниці верхня частина завантажувального пристрою може відкочуватися убік від осі печі на спеціальній платформі.

З метою підвищення стійкості елементів пристроїв, що піддаються абразивному зношуванню шихтою, застосоване наплавлення їхніх робочих поверхонь композитним сплавом на основі карбідів вольфраму.

4. Фурмені прилади нового типу й машини для зміни фурм, які підвішуються до кільцевих кранів.

5. Оснащення повітронагрівачів автоматизованими механізмами із централізованим гідравлічним керуванням. З них найбільший інтерес представляють клапани гарячого дуття діаметром 2000 мм. Клапани цієї конструкції (рис. 6.4), створені Электростальским заводом важкого машинобудування разом із ВНДІметмашем, але діаметром 1600 мм, були «постачені у Францію на завод «Фос Сюр Меер», де вони також показали підвищену експлуатаційну надійність.

6. Нове обладнання для придоменної грануляції шлаків. Особливість цього устаткування складається в оригінальності виконуваної їм технології грануляції, розробленої московським Гіпромезом і ВНДІТом. Ця технологія відрізняється від раніше відомих схем і вперше вона була застосована на печі обсягом 5000 м3. Устаткування було створено Уралмашзаводом і Гіпромезом.

Основні переваги цього устаткування:

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Группа 1. | Тема 1 РОЗВИТОК МЕТАЛУРГІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ | Тема 2 ПРО ПРОГНОЗИ ВИРОБНИЦТВА МЕТАЛІВ | Тема 3 АЛЮМІНІЙ – МЕТАЛ МАЙБУТНЬОГО | СТАЛЬ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НАЙПОШИРЕНІШИМ МЕТАЛОМ | Тема 4 ПРОБЛЕМИ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ МЕТАЛУ | Тема 8 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАШИН І АГРЕГАТІВ СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА | Тема 9 ПЕРЕСУВНІ МІКСЕРИ Й ЧАВУНОВОЗИ МІКСЕРНОГО ТИПУ | Тема 10 СТАЛЕПЛАВИЛЬНІ АГРЕГАТИ | Безперервно-ливарні машини. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 5 ПІДВИЩЕННЯ ОДИНИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРЕГАТІВ| Тема 7 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДОМЕННОГО ВИРОБНИЦТВА, УДОСКОНАЛЮВАННЯ МАШИН І АГРЕГАТІВ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)