Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ 80

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ
  2. Висновки до першого розділу
  3. Внутрішній розпорядок підрозділу
  4. З Кіокушин карате у розділі «Куміте» серед дітей, юнаків та дівчат а також чоловіків та жінок.
  5. І Розділ
  6. ІІ РОЗДІЛ
  7. ІІІ Розділ

Горіх

 

Якщо кашалот – Сфінкс для фізіономістів, то френологам його череп видався б, мабуть, таким геометричним колом, квадратуру якого неможливо знайти.

У дорослої тварини череп має щонайменше двадцять футів у довжину. Якщо відокремити нижню щелепу, то збоку череп виглядатиме як ледь похила площина, що лежить на абсолютно рівній основі. Але в живого кита – як ми вже знаємо – цей нахил майже вирівняний і доповнений тією величезною масою «спермацетового мішка», що лежить на ньому. Зверху в черепі є довгаста ямка, що вміщує в себе цю масу, а під нею – друга (зазвичай не більше десяти дюймів завдовжки й завширшки), у якій лежить мізерна жменька китових мізків. Мозок відділений від лоба двадцятифутовою стіною, він ховається за могутніми укріпленнями, наче внутрішня фортеця Квебека за широким кільцем мурів. Він, наче скринька з коштовностями, так майстерно захований у черепі, що багато хто з китобоїв стверджує, наче в кашалота взагалі немає мозку, окрім драглистої маси спермацету, що займає чимало кубічних ярдів. Весь складчастий, помережаний звивинами та зморшками, цей загадковий орган, на їхню думку, більш гідний містити в собі китову мудрість.

Тому зрозуміло, що для френолога голова живого та здорового кита – це просто суцільна омана. Його справжній мозок нічим не дає про себе знати. Кит, як і все по‑справжньому величне, являє світові свою оманливу подобу.

Якщо ви звільните череп від спермацетового тягаря і подивитеся на нього ззаду, з широкого кінця, вас здивує, наскільки він подібний до людського черепа, взятого в такому ж ракурсі. Справді, розмістіть цей череп (ясна річ, зменшений до відповідного розміру) серед зображень людських черепів, і ви не зможете їх розрізнити; а помітивши заглиблення в нього на тімені, ви, як френолог, скажете: «Цій людині бракувало самоповаги і поваги до інших». І ці дві нищівні характеристики разом із визнанням його великого розміру та надзвичайної сили дадуть вам змогу отримати найбільш правдиве, хоча й не надто втішне, поняття про силу і могутність.

Та якщо ви подумаєте, що через скромні розміри китового мозку йому бракує звивин, я з вами не погоджуся. Погляньте уважніше на хребет будь‑якої чотириногої тварини, і ви з подивом побачите, що він нагадує витягнуте намисто з малесеньких черепів, кожен із яких має якусь рудиментарну подібність до справжнього черепа. На думку німецьких учених, хребці – це і є не що інше, як нерозвинені черепи. Утім, гадаю, що не вони першими помітили цю дивну подібність. Мені якось указав на неї один приятель‑іноземець, для наочного підтвердження використавши скелет убитого ним ворога, з чиїх хребців він виклав своєрідний барельєф на дзьобоподібному носі своєї піроги. Певно, френологи припустилися серйозної помилки, відмовившись розширити поле своїх досліджень і спуститися з мозочка по каналу спинного мозку. Я впевнений, що про вдачу людини можна довідатися з її хребта. І хоч би ким ви були, я б краще обмацував при знайомстві ваш хребет, а не череп. Іще ніколи не бувало так, щоб хиткий стовпець хребта підтримував велику й благородну душу. Я пишаюся своїм хребтом, бо це – міцне, несхитне древко знамена, з яким я виходжу у світ.

Спробуємо застосувати цей спінальний відділ френології до великого кашалота. Його черепна порожнина переходить у перший шийний хребець, а в цьому хребці звужується у восьмидюймовий конус канал спинного мозку, який має в перерізі десять дюймів. При переході з одного хребця до іншого цей канал звужується, але дуже плавно, і ще довго лишається надзвичайно товстим.

Звичайно, канал заповнений спинним мозком – тією самою загадковою волокнистою речовиною, з якої складається і головний мозок, і прямо з'єднаний з черепною коробкою. Навіть більше того, виходячи з черепа, мозок протягом багатьох футів зберігає майже той самий об'єм, що й головна ділянка. То хіба ж не доцільно було б вивчити хребет кашалота і з френологічної точки зору? Адже з цієї точки зору стає зрозумілим, що дуже малі – порівняно – розміри його головного мозку щедро відшкодовуються надзвичайно великим розміром мозку спинного.

Проте над цим питанням нехай працюють френологи, а я, тимчасово прийнявши спінальну теорію, хотів би застосувати її до кашалотового горба. Цей королівський горб височить, якщо не помиляюся, над одним із найбільших хребців, повторюючи на поверхні його опуклі обриси. За місцеположенням я б назвав цей горб органом твердої волі і впертості кашалота. А що це чудовисько надзвичайно вперте, ви ще самі пересвідчитеся.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Розділ 68 | Розділ 69 | Розділ 71 | Мавпяча шворка | Стабб і ФЛаск убивають справжнього кита, а потім ведуть розмову, стоячи над ним | Голова кашалота – порівняльний опис | Голова справжнього кита – порівняльний опис | Розділ 76 | Розділ 77 | Цистерна і цебро |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розділ 79| Розділ 81

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)