Л.9 Типові помилки, що зустрічаються при укладанні зовнішньоекономічних контрактів.

1.Складання проекту контракту.

2. Ведення переговорів з контрагентом.

3. Помилки, що зустрічаються при оформленні зовнішньоекономічного договору(контракту).

1.Складання проекту контракту.

Контракт купівлі-продажу є найважливішим документом зовнішньоекономічної діяльності. Його виконання може перетворити здійснювану угоду із прибуткової на, збиткову, якщо контракт складено недбало або некваліфіковано. Тому,особливо важливим є процес складання проекту контракту, його узгодження з контрагентом під час переговорів.

Для укладення зовнішньоекномічного контракту на самому почат­ку необхідно проаналізувати країну партнера з точки зору ризикованос­ті. Країнні ризики можуть бути пов'язані з:

• зміною політичного устрою в країні;

• експропріацією або націоналізацією об'єктів іноземної власності;
військовими діями та громадянськими заворушеннями;
зміною законодавства в різних сферах.

До основних помилок, недбалостей, неточностей, які допускаються сторонами при укладанні зовнішньоекономічного контракту належать такі:

Вступаючи в переговори із закордонний партнером про укладення зовнішньоекономічного контракту України і підприємці нерідко не перевіряють правового статусу партнера (що юридично він собою являє, де зареєстрований який обсяг його правоздатності), його фінансового становища. та комерційної репутації, повноважень його представника на укладення контракту.

Це може мати такі негативні наслідки:

- неможливість отримання оплату за поставлені товари або неможливість домогтися повернення сплачених сум за товари, які або взагалі були поставлені, або поставлені в повному обсязі, або із суттєвими недоліками. Іноді також безуспішнішним виявляються намагання знайти зарубіжного партнера для вручення йому повістки про виклик його в арбітраж.

- інколи найменування партнера, зазначеного в преамбулі, відрізняється від зазначеної в роздій і юридичної адреси сторін.

При перевірці виявлялось, що фірма під найменуванням, зазначеним у преамбулі контракту, е зареєстрована у торговому реєстрі, і тому не визнається юридичною особою країни, яка названа місцем її знаходження.

При цьому фірма, юридична адреса якої зазначена в контакті, категорично заперечувала, що нею укладений такий контракт.

- часто не враховується, що відносини сторін визначаються умовами контракту, а й нормами використовуваного права.

Не відповідність контракту імперативним вказівкам закону призводило до визнання контракту в цілому або відповідної йому умови недійсною.

- при складанні контракту не завжди береться до уваги, що є суттєві розбіжності у розв язанні одних і тих самих питань у праві різних країн.

Іноді ставало неможливим використати передбачені контрактом умови.

Наприклад, право, чинне у Великобританії та СІЛА, не допускає реалізації за допомогою суду чи арбітражу договірної умови про сплату штрафу - зустрічається протиріччя між окремими умовами контракту і нерідко самі умови формулюються недостатньо чітко, а інколи - просто двозначно, що викликає суперечки при їх тлумаченні. Наприклад, були випадки, коли у контракті нечітко формулювалась умова про порядок

розгляду суперечок зокрема, зазначалось, що суперечки підлягають розгляду в арбітражі в м. Києві за виключенням, підсудності загальним судам. Це формулювання є вкрай неточним і куликає низку запитань.

Органи судового системи загально юрисдикції розглядають будь-які майнові суперечки за участі іноземних підприємств, тому вираз «за виключанням» є абсурдним.

Якщо мається на увазі передавання таких суперечок до загальних судів, тоді має використовуватись вираз «з виключенням підсудності загальним судам».

- поряд з дуже коротким зовнішньоекономічним контрактом, що містить мінімум умов, нерідко є прагнення укласти багатосторінковий дуже докладний контракт, який передбачає значну кількість додаткових умов.

Укладення коротких контрактів вимагає від наших підприємств чіткого уявлення про те, чим будуть заповнюватися прогалини контракту.

Аналіз багатосторінкових об'ємних контрактів показу є,що це не завжди виправдано.

По-перше, завжди такі контракти складені за трафаретом, який недостатньо враховує вид товару, який є предметом купівлі-продажу. Практично однакові умови передбачаються відносно як усіх видів масових промислових та продовольчих товарів, так і відносно всіх машин та обладнання.

По-друге, контракти приблизно однакового змісту складаються незалежно від того, з партнерами якої країни вони укладаються і без врахування права, яке застосовується.

По-третє, при складанні контракту досить рідко використовуються посилання на прийняті в міжнародній торгівлі стандартні умови купівлі-продажу і, зокрема, загальні умови поставок.

По-четверте, прагнення передбачити у контракті умови на всі випадки, які можуть виникнути при його виконанні ускладнює умови при його укладанні. Практика свідчить, що передбачити всі нюанси в контракті неможливо.

- прагнення використати стандартний контракт для оформлення конкретної угоди з внесення в нього необхідних змін чи уточнень додатків, обумовлених специфікою експортно-імпортних операцій, видом товару, транспортування, базисом поставки, конкретних розрахунків, тощо.

Кожний контракт є індивідуальним.

- при складанні контракту доцільно дотримуватись однакового у використанні формулювання термінів, умов, на що часом не звертають уваги, хоча це є дуже важливим для правильного тлумачення зобов'язань, які приймаються контрагентами.

Не дотримання свідомої стандартизації слів та виразів, які вживаються, різнобій у слововживанні, створює простір для подібного тлумачення.

Помилковим є переконання, що все записане в контракті є правильнішим і може бути (повинно бути) виконано.

Важливим є те, щоб окремі положення контракту не суперечили імперативним нормам права, які чинні ц країнах партнерів за контрактом.

- підписаний контракт - це результат спільної творчості експортера та імпортера які беруть на себе зобов’язання, що містяться в умовах контракту при наявних у контрактах неточностях або при відсутності узгодженої сторонами якої-небудь умови при розгляді суперечок беруться, до уваги чині законодавчі вказівки, торгові звичаї, знання яких сторонами є необхідними.

Сторони мають встановити, правом якої держави буде регулюватись контракт, що укладається.

Згідно з чинним в Україні законодавством відносно договорів купівлі-продажу при відсутності узгодження сторін використовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є продавцем.

Зовнішньоекономічні угоди згідно із законами України мають укладатись у простій письмовій формі.

Недотримання письмової форми тягне за собою недійсність угоди.

Договір у письмовій формі може бути укладений шляхом складання одного документа, підписаного контрагентами, шляхом обміну документами, поштовим, телеграфним, телетайпним, електронним або іншим зв'язком, який дозволяє достовірно встановити, що документ надійшов від сторони за договором.

Практика свідчить, що укладення контракту шляхом обміну факсами може призвести до непорозуміння, оскільки ця форма зв'язку не гарантує того,що отриманий факсом текст повністю відповідає відправленому.

Тому рекомендується або взагалі не використовувати цю форму зв 'язку, або при використанні обов 'язкові повторювати умови пропозиції та акцепту шляхом направлення іншій стороні відповідного листа, а при оформленні контракту у вигляді єдиного документу - шляхом представлення для підписання письмового тексту контракту.

- одним з основних принципів Віденської Конвенції ООН є принцип дотримання добросовісності у міжнародній торгівлі.

Це поняття охоплює наступне:

• надання партнеру достовірних відомостей про себе та про юридичну особу, від імені та в інтересах якої виступає представник.

• подання достовірної інформації про товар, який є об 'єктом угоди.

• поставка товару, вільного відбудь-яких прав та домагань третіх осіб.

• здійснення своїх прав без порушення інтересів інших осіб, які охороняються законом.

• дотримання правил ділової етики.

• прийняття належних заходів для виконання договірних умов. Практика останнього часу свідчить, що далеко не завжди цей принцип

дотримується, що часто призводить до матеріальних витрат для вітчизняних підприємств та для їх іноземних контрагентів.

Не завжди іноземні партнери повідомляють достовірні дані про фірми, які вони представляють, про їх реєстрацію, статутну правоздатність, виробничі можливості та їх платоспроможність.

Не завжди представник іноземного партнера, який проводить переговори,діє суворо у рамках наданих йому повноважень. Не завжди при укладенні контракту здійснюється належна перевірка можливостей виконання його умов, що призводить до серйозних їх порушень

Також розбіжності між сторонами є наслідком поведінки однієї із них при проведенні переговорів про укладення зовнішньоекономічного контракту.

Дата добавления: 2015-10-13