Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Показники, що характеризують стан розвитку та ефективність використання складського господарства.

Читайте также:
  1. XI. Ведення оперативно-аналітичного, складського та бухгалтерського обліку
  2. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
  3. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
  4. Багаторазового використання.
  5. Визначити рівень розвитку системи мотивації праці персоналу на досліджуваному підприємстві .
  6. Визначити чинники розвитку безпосередніх та віддалених негативних наслідків надзвичайної ситуації.
  7. Використання продуктів переробки бракованого і черствого хліба при приготуванні тіста.

 

Для вибору раціональних схем виконання технологічних процесів на складах, оцінки ефективності їх роботи і пошуку резервів її підвищення використовуються різноманітні техніко-економічні показники.

Показниками обсягу роботи складу є оптово-складський товарооборот і вантажооборот.

1. Складський товарооборот – це вартість товарів, реалізованих зі складу за певний період (місяць, квартал, рік), виражений у грошових одиницях.

2. Вантажоооборот складу характеризується кількістю відпущених товарів і виражається в натуральних показниках – тонах, метрах, штуках тощо.

Річний вантажооборот складу обчислюється за формулою:

,

де Тос – річний оптово-складський товарооборот складу;

Вт – середня вартість 1 т вантажу.

Вантажооборот складу використовується для розрахунку показників ефективності праці на складі – ефективності продуктивності праці складських працівників, собівартості переробки 1 т вантажу, рівня механізації праці.

Розмір вантажообороту залежить від площі і ємності складів, наявності товарної маси, вантажомісткості перероблювальних товарів.

3. Ефективність використання площі складу характеризується коефіцієнтом корисної площі Ккп, що визначається як відношення корисної площі Пкор (на якій зберігаються товари) до загальної площі складу Пзаг.

Його значення коливається від 0,2 до 0,6 і залежить від типу складу, організації технологічного процесу, виду технологічного устаткування для зберігання товару.

Для підвищення ефективності використання складських площ зменшують ширину проходів між стелажами, застосовують сучасніше і менш габаритне устаткування і засоби механізації вантажно-розвантажувальних операцій.

4. Коефіцієнт корисної ємкості (Кке) обчислюється, як відношення корисного об’єму (місткості) складу (добуток корисної площі на фактичну висоту укладання товарів (Окор) до загального об’єму (ємкості) складу – Озаг:

Значення коефіцієнту залежить від характеру вантажів, наявності і виду підйомно–транспортного устаткування, рівня механізації складських робіт.

Цей коефіцієнт характеризує раціональність використання матеріально-технічної бази і рівень технічного оснащення складу. Оптимальна величина коефіцієнта коливається від 0,35 до 0,50 для різних складів.

Для характеристики ефективності використання складської площі і ємкості використовуються показники:

5. Оптово-складського товарообороту і товарних запасів на 1 кв.м складської площі та 1 куб.м складської ємкості. Фактичні показники порівнюються з установленими за нормативами.

Якщо фактичні показники нижчі, ніж нормативні – збільшують висоту складування товарів, додатково встановлюють торговельно-технологічне устаткування для зберігання товарів, сучасне підйомно-транспортне обладнання для обробки і складування вантажів.

6. Рівень механізації складських робіт характеризує трудовитрати на переробку вантажів на складах і раціональність використання робочої сили і визначається за формулою:

,

де Рм – рівень механізації, %;

Омр – обсяг механізації робіт, т;

Озаг – загальний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.

До загального обсягу входять механізовані роботи і ті, що виконуються вручну.

Підвищення рівня механізації складських робіт досягається за рахунок впровадження засобів механізації складських робіт і вдосконалення технологічних процесів, що дає змогу збільшити продуктивність праці.

7. Продуктивність визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягу оптово-складського товарообороту, який припадає на одного робітника і розраховується за формулою:

,

де Пп. – продуктивність праці, т (людино-зміну);

Взаг – загальна кількість переробленого вантажу за певний період;

Кз – кількість людино/змін, витрачених на переробку вантажів за певний період.

8. Собівартість переробки однієї тони вантажів розраховується як відношення річних експлуатаційних витрат складу до обсягу вантажоообороту складу:

.

де Сп – собівартість переробки 1 т вантажів;

Ев – сумарні експлуатаційні витрати за рік;

Вс – річний вантажооборот складу.

Основними напрямами зниження собівартості складської переробки вантажів є механізація складських операцій, підвищення продуктивності механізмів і ефективне їх використання, додержання економії на складі.

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 248 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Теоретические аспекты темы | Организация складского хозяйства на предприятии | Методические указания | Роль складів у процесі руху товарів, їх класифікація і види. | Структура і призначення приміщень загально товарних і спеціальних складів. | Класифікація складів за основними ознаками | Доповідь | Розмір одноразової та інших виплат при народжені дитини в Україні на 1 січня та на 1 грудня 2011 року |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методика розрахунку площі приміщень загально товарного складу.| Організація праці на складах.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)