Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Синтаксичні засоби української мови у професійному мовленні

Читайте также:
  1. IV. Товари й транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складі митного органу
  2. Догляд за посівами і засоби захисту від бур'янів, хвороб і шкідників.
  3. Засоби індивідуального захисту.
  4. Засоби підтримки знань.
  5. ІІ. Норми української літературної мови, їхні типи
  6. Ладно, давайте на сегодня закончим! – резюмировал Ваня, и все засобирались по домам.

Вимоги до тексту документів

Текст — головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.

Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.

Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійного тлумачення слів та висловів.

Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.

Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.

Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.

Текст складається з таких логічних елементів:

1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання таін.);

2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);

3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).

Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, — складним.

Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотний (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

 



 

 

Синтаксичні засоби української мови у професійному мовленні

1. Синтаксичні норми. Особливості узгодження присудка з підметом.

2. Сполучуваність числівників з іменниками.

3. Порушення синтаксичних норми у словосполученнях з керуванням.

4. Попередження помилок, пов’язаних з побудовою речень.

У реченні присудок узгоджується з підметом за ознаками роду, числа чи особи. Якщо до складу підмета входить числівник один (один, два­дцять один, сто один та ін.), присудок ставиться в формі однини. До складу підмета можуть входити числівники два, три, чотири, обидва. У такому разі присудок ставиться у множині. Однина можлива лише у випадку вживання безособової конструкції з дієприкметником на -но, -то. Наприклад: Було присуджено дві перших премії. До складу підмета можуть входити інші числівники, починаю­чи з п'ять. У такому разі присудок може стояти як в однині, так і в множині, що залежить від деяких особливостей значення підмета. Питання про те, в якій формі треба вживати присудок, з'явля­ється і в тих випадках, коли до складу підмета входить займенник, не схарактеризований за ознакою числа: хто, ніхто, дехто. При такому підметі присудок ставиться в однині.

Одним із прикладів порушень синтаксичних норм є неправильне вживання форми залежного слова в числівникових словосполученнях. У функціонування числівників виявляються такі закономірності їх сполучуваності з формами числа іменників:

1. числівник один (одна, одне) узгоджується з іменниками в роді, числі й відмінку;

2. числівники два, дві, обидва, три, чотири, а також складені числівники з останнім компонентом два, три, чотири в називному і тотожному з ним знахідному відмінках мають при собі іменники у формі називного відмінка множини; у непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з формами іменників.

3. числівники п’ять – десять, одинадцять – дев’ятнадцять, двадцять – дев’яносто, сто, двісті – дев’ятсот, двоє, обоє, троє, четверо, п’ятеро ( і далі) в називному і знахідному відмінках мають при собі іменники у формі родового відмінка множини; у непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з формами іменників;

4. неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, стонадцять, кількадесят поєднуються з іменниками за такими ж принципами, як кількісні, починаючи з п’ять, і збірні числівники;

5. невідмінювані числівники півтора, півтори вимагають після себе форми родового відмінка однини іменників; у непрямих відмінках іменники виступають у властивих їм формах множини.

У мовленні нерідко трапляється неправильне вживання форми залежного слова в дієслівних, прикметникових словосполученнях з підрядним зв’язком керування.

Порушення синтаксичних норм може з'являтися в різних за структурою реченнях. Одним з найбільш поширених є відхилен­ня в побудові речень з дієприслівниковими зворотами. Дієприслівник і дієслівна форма в реченні повинні називати дії, які виконує одна й та ж особа або предмет. Ці правила побудови речень з дієприслівниковими зворотами слід застосовувати у тих випадках, коли в реченні функціонує дієслівний присудок. Коли ж присудок іменний, дієприслівнико­вий зворот слід уживати обережно, оскільки такі конструкції не завжди відповідають нормі.

На рівні речення трапляються порушення норми, пов'язані з уживанням однорідних членів речення. Однорідні члени речен­ня становлять собою перелік предметів, дій, ознак, кількісних характеристик тощо. Вони передбачають поєднання понять, що належать до одного логічного ряду. Тому, будуючи речення з од­норідними членами, треба слідкувати за тим, щоб вони були однорідні за змістом і однаково поєднувались зі словом, до якого вони відносяться. Нерідко можна спостерігати ще одне порушення норми, пов'я­зане із уживанням однорідних членів, це — немотивований вибір сполучника.


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Борьба с комплексом неполноценности| Діловий стиль

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)