Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи встановлення та виявлення вимог

Читайте также:
  1. Battement tendu. Методика преподавания, виды.
  2. II. Вимоги до облаштування МС
  3. II. Вимоги до розташування та обладнання СТЗ та СГД
  4. II. Вимоги до складу митного органу
  5. II. Вимоги щодо організації та забезпечення безпеки на робочих місцях
  6. III. Вимоги щодо облаштування робочих зон
  7. IV. Вимоги щодо облаштування невиробничих приміщень

Виявлення вимог – найтяжчий, найважливіший, схильний до помилок і вимагаючий інтенсивного спілкування етап розробки ПЗ.

Процедура з виявлення вимог може бути успішною тільки за умови співробітництва клієнтів і розробників.

 

Вибір конкретного методу виявлення та збору вимог залежить від типу застосування (додатку), досвіду та рівня підготовки команди розробників, замовника, масштабу проблем, критичності додатку, від технології, що буде використовуватися та від унікальності додатку.

 

Методи встановлення та виявлення вимог:

1. Інтерв’ю замовника та експертів прикладного домену.

2. Анкетування

3. Спостереження

4. Виявлення документів та аналогічних систем

5. Нарада

6. Мозковий штурм

7. Прототипування

 

Інтерв’ю замовника та експертів прикладного домену

Одним із найбільш важливих і зрозумілих можливе, методів отримання вимог - інтерв’ювання з замовником (клієнтом), який можна використовувати практично в будь-якій ситуації. Одна із основних задач інтерв’ювання – зробити все можливе, щоб упередження і надання переваг інтерв’юрованих не вплинули на вільний обмін інформацією.

 

Інтерв’ювання – проводиться за певним планом усне опитування, при якому запис відповідей респондента проводиться дослідником (його асистентом), або механічно (за допомогою записуючих пристроїв).

 

Існують два основних типи інтерв’ю: структуроване (формальне) і неструктуроване (неформальне).

Структуроване інтерв’ю готується заздалегідь, відрізняється ясністю постановки питань, а багато питань можуть бути задані заздалегідь.

Неструктуроване інтерв’ю більше нагадує неформальну зустріч, якій невластиві заготовлені про запас питання або заздалегідь поставлені цілі.

 

Наперед сформульовані питання можна розділити на дві категорії:

· Питання з відкритою множиною відповідей (відповіді на цю категорію питань заздалегідь не готуються);

· Питання з замкнутою множиною відповідей (відповіді на цю категорію питань можна вибрати зі списку підготовлених відповідей)

 

Мета неструктурованого інтерв’ю – спонукати замовника до того, щоб він поділився своїми думками і під час розмови підійшов до вимог, яких бізнес аналітик міг і не чекати і, отже, не міг поставити потрібні питання.

 

Існують три категорії питань, які в загальному випадку, необхідно уникати:

1. Небезпристрасні питання, в яких інтерв’єер виражає свою думку з питання.

2. Упередежені питання

3. ….

 

Інтерв’ю замовника та експерта прикладного домену:

Частина 1: Визначення профілю замовника. Визначаємо ім’я, галузь в якій він працює, що він виробляє, для кого він виробляє, як вимірюється успіх діяльності компанії, які проблеми впливають на успішність діяльності компанії.

Частина 2: Оцінка проблеми. Чому існує така проблема, як вона вирішується в даний час і як замовник хотів би її вирішити.

Частина 3: Розуміння середовища користувача. Хто такі користувачі, яка в них освіта, які в них навики в комп’ютерній області, чи мають вони досвід роботи з даним типом застосувань (додатків), яка платформа використовується, які замовник хоче використовувати платформи в майбутньому.

Частина 4: Резюме. Повторити за замовником те, що він говорив, щоб він зрозумів, чи правильно була зрозуміла інформація дана ним.

Частина 5: Пропозиції аналітика стосовно проблеми замовника. Чи дана проблема є реальною, які її причини, як вона вирішується у поточний час, наскільки важливе замовнику вирішення цього питання або проблеми.

Частина 6: Оцінка рішення, що було запропоноване. Здійснюється характеристика, при оцінці запропонованого рішення, основних можливостей рішення що нами було запропоноване. А потім задаємо додаткові питання про функціонал.

Частина 7: Оцінка можливості розповсюдження. Хто в організації потребує дане застосування, скільки користувачів буде використовувати дане застосування.

Частина 8: Оцінка необхідного рівня надійності і продуктивності. Очікування відносно надійності, продуктивності, хто буде займатись підтримкою продукту і чи треба це, чи є вимоги по ліцензуванню, які вимоги на маркування і упаковку та інше.

Частина 9: Інші вимоги. Вимоги законодавства, інформаційного середовища, інструкція та стандарти які мають бути підтримані.

Частина 10: Закінчення. Запитують чи існують питання, на які не дали відповіді (які не були задані).

Частина 11: Висновок аналітика.

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 243 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лекция 3. Процеси призначення системи | Способи представлення вимог | Лабораторна робота | Контроль статусу вимог | Процеси ДА |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення та розробка вимог до ПЗ| Мозковий штурм (МШ)

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)