Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Строки проведення вимірювань.

Читайте также:
  1. IV. Строки прийому заяв і документів, вступних екзаменів, конкурсного відбору та зарахування на навчання
  2. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
  3. VIII. Строки зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі митного органу
  4. ВИДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У РАЗІ ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
  5. Вимоги до проведення технічного обслуговування та ремонту вогнегасників
  6. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт
  7. Вимоги та поради щодо організації та проведення сучасного заняття в гуртках

 

Однією з основних первинних осередків вимірювально-інформаційної гідрометеорологічної системи країни є метеорологічна станція. Вони формують і розповсюджують первинну інформацію про стан погоди по багатьох метеорологічних характеристиках. Станції можуть відрізнятися за своїми конкретними задачами, призначенням, технічному оснащенню і деяким іншим ознакам, але кожна з них повинна освітлювати метеорологічну обстановку району свого розташування.

В деяких УГМС діють повністю або частково автоматизовані станції. Проте до цього часу основний обсяг інформації видають найбільш розповсюджені станції, оснащені приладами місцевої і дистанційної дії. Технік-спостерігач станції за допомогою цих приладів проводить вимірювання і за отриманими результатами шляхом обчислень формує метеорологічну інформацію, яка по лініях зв’язку передається споживачам.

Метеорологічні станції мають метеорологічну площадку для розміщення вимірювальних приладів і датчиків на відкритому повітрі, і службове приміщення поблизу площадки (не дальше 300 м). Місце для площадки (на якій установлені майже всі датчики вимірювальних метеорологічних приладів) повинно бути типовим для місця розташування станції, з тим, щоб результати вимірювань на площадці були характерними для району в радіусі 20 км - 30 км або крупного промислового центру, великого міста і т.п.

Метеорологічна площадка робиться прямокутною з орієнтацією сторін північ-південь і схід-захід. Її розміри визначаються об’ємом робіт, типом і кількістю апаратури даної станції. Згідно Настанови розмір площадки повинен бути 26 м × 26 м (допускаються мінімальні розміри 16 м × 20 м). Площадка станцій, на яких проводяться актинометричні спостереження, має розмір 26 м × 36 м. Вона орієнтується довгими сторонами в напрямку північ-південь (рис.1.3).

Незалежно від характеру навколишньої місцевості сама площадка повинна бути по можливості рівною і знаходитися на відкритій місцевості, на відстані не менше 10-ти кратної висоти найближчої будови, дерев і т.п., і не ближче ніж в 100 м від великих водойм. В той же час під час вибору площадки належить уникати надмірно відкритих місць, де можливі завищені швидкості вітру, снігові заноси і т.п.

Ділянку, вибрану для площадки, вирівнюють (зрізують горби, кущі, викорчовують пні) і обносять огорожею з сітки або штахетника. Такі огорожі забезпечують добру продувність площадки і не вносять перекручень у вимірювання.

10 2 14

 
 

 

 


5

 
 

 


4 5

                       
     
 
       

 



4

 
 


       
   
 


4

           
     
 
 

 


3

 
 

 


10

 
 


1 – геодезичний репер станції; 2 – флюгер з легкою доскою; 3 – датчик анеморумбометра (анеморумбографа); 4 – флюгер з важкою доскою; 5 – ожеледовий станок; 6 – будка психометрична; 7 – снігомірна рейка; 8 - будка психометрична запасна; 9 – будка для самописців; 10 - прилад для вимірювання МДВ (наприклад, установка М-53); 11 – опадомір; 12 – плювіограф; 13 – запасний стовп опадоміра (для установки при сніговому покриві); 14 - снігомірна рейка; 15 – геліограф; 16 – льодоскоп; 17 – росограф; 18 – ділянка, оголена від рослинного покриву для установки нагрунтових 19 і Савіновських (колінчатих) 20 термометрів; 21 – снігомірна рейка; 22 – ділянка з природним рослинним покривом для установки грунтово-глибинних термометрів 23 і мерзлотоміра 24; 25 – установка для вимірювання вертикальних градієнтів температури і вологості повітря; 26 – установка для вимірювання мінливості швидкості вітру з висотою; 27 – актинометрична установка (стойка з приладами).

 

Рисунок 1.3 - Приблизний план розміщення приладів та установок на метеорологічній площадці.

 

Метеорологічна площадка потребує систематичного уходу. Покров метеорологічної площадки повинен по можливості підтримуватися в природному стані і у відповідності з навколишнім її ландшафтом. Для цього підхід до приладів, які установлені на площадці, дозволяється тільки по доріжкам. Проте трав’яний покрив, якщо він є на площадці, влітку сильно розростається, його зрізують або скошують до висоти 20 см. Взимку не потрібно порушувати природний стан снігового покрову, але у випадку утворення сугорбів їх потрібно видалити.

Для забезпечення єдності вимірювань прилади на площадці установлюються суворо за схемою (рис.1.3) і правила 1, вказаному в Настанові. Зокрема, прилади повинні установлюватися на площадці у певному порядку і орієнтації відносно сторін світу і на певній висоті. Тому взимку при висоті снігового покриву більше 1 м деякі прилади переставляються на запасні більш високі підставки і стовпи.

Огорожа площадки і все розташоване на ній допоміжне обладнання (підставки, будки, стовпи, щогли і т.п.) фарбуються в білий колір для запобігання ї їх від зайвого перегріву прямими сонячними променями. Перегрів цих установок відносно навколишнього повітря може вплинути на прилади, що знаходяться поблизу, і привести до додаткових похибок вимірювань. Службове приміщення в залежності від типу станцій складається з 1 -2 кімнат площею 15 м 2– 40 м 2.

Строки і порядок проведення вимірювань на станції визначені Настановою і повинні виконуватися для забезпечення єдності вимірювань. На всіх метеорологічних станціях спостереження проводяться синхронно у вісім строків - в 0, 3, 6, 9, 12, 15, 18 і 24 год за московським декретним часом.

В ці строки визначаються атмосферний тиск, характеристики вітру, дальність видимості, температура і вологість повітря, характеристики хмарності. Деякі величини, які не використовуються для оперативної інформації (наприклад, для прогнозів) або, які не мають різко (явно) виражений добовий хід, вимірюються не у всі синхронні строки або навіть з відступом від цих строків. Так, тільки в два строки – в найближчі до 8 і 20 год за декретним часом даного поясу (пояс, в якому знаходиться станція) проводяться вимірювання кількості опадів і спостереження за станом ґрунту. Вимірювання опадів, крім того, проводиться о 3 і 15 год за московським декретним часом. При наявності снігового покрову проводяться періодичні снігомірні зйомки, а о 8 год за декретним часом даного поясу проводяться спостереження за сніговим покровом.

Крім того, на станціях проводяться спостереження за обледенінням, вимірюється тривалість сонячного сяйва, температура ґрунту на різних глибинах, а також проводиться безперервна реєстрація атмосферного тиску, температури і вологості повітря, кількості рідких опадів і характеристик вітру.

Технік-спостерігач станції повинен почати спостереження з обходу площадки і підготовки приладів за 30 хв до настання поточного строку. Під час обходу він одночасно проводить деякі спостереження – за станом ґрунту, хмарністю й ін. Але основні вимірювання він проводить в фіксовані моменти часу. Приблизний порядок і послідовність виконання техніком-спостерігачем підготовчих робіт і вимірювань наведені в табл.1.2.

В існуючих автоматичних метеорологічних станціях АРМС увесь процес підготовки, вимірювань і видачі інформації триває не більше 5 хв. Вимірювання всіх величин займає приблизно 1 хв, тобто робиться практично одночасно. Тому для забезпечення єдності вимірювань послідовність (для рівних величин) виконання вимірювань цими станціями значення не має.

 

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 196 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Терміни і визначення. | Похибки вимірювань та їх основні види. | Мета метеорологічних вимірювань, їх організація. | Загальні відомості про термометрію. | Інерція термометрів. | Скляно-рідинні метеорологічні термометри. | Деформаційні термометри. | Термометри опору. | Термоелектричні термометри. | Вимірювання і реєстрація температури повітря і ґрунту на метеорологічних станціях. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Засоби і методи метеорологічних вимірювань.| Вимоги до метеорологічних приладів.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)