Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Додаткова

Читайте также:
  1. Додаткова
  2. Додаткова
  3. Додаткова
  4. ІІ. Додаткова
  5. Стаття 216. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

15. Аоки Тамоцу. Некоторые аспекты глобализации в современной Японии. // Многоликая глобализация. Под ред.Бергенра П. и Хантингтона С.М., 204. - С.77 -97;

16. Арнольдов А.И. Национальная культура и глобализация / А.И.Арнольдов. М.: МГУКИМ, 2004. – 48 с.;

17. Бібліотека в правовому полі: довідк. вид. / М-во культури і туризму України, ДЗ «НПБУ»; [уклад. С. Онищенко; редкол.: Т. Вилегжаніна (відп. ред.), І. Цуріна, С. Басенко]. – К., 2010. –164 с.;

18. Бенхабиб Сейла Притязания культуры: равенство и разнообразие в культурную эру. – М., 2003;

19. Боголюбова Н. М., Николаева Ю. В. К вопросу о культурных связях в современной социокультурной ситуации // Вестник Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств. 2011. № 3 (8). С. 181-185;

20. Бокова А. Инновационные практики в реализации культурной политики [Електронный ресурс] http://www.dareto.ru/analitica;

21. Булдакова В. Г. Национальная политика Китая в отношении малочисленных народов. [Электронный ресурс]. URL: www.perspektivy.info/;

22. Владимирова М.А. Канадская самобытность и политика многокультурности США/Канада: ЭПК №6 2004;

23. Востряков Л.Е. Государственная культурная политика: когнитивные модели и страновые различия // Научные труды Северо-Западной академии государственной службы. 2011. Т. 2. Вып. 2. С. 166–178;

24. Востряков Л.Е. Государственная культурная политика: от патерналистской к партнерской модели? // Управленческое консультирование. 2011. № 4. С. 140–155;

25. Востряков Л.Е. Культурная политика: подходы и концепции западных исследователей // Научные труды Северо-Западной академии государственной службы. 2011. Т. 2. Вып. 1. С. 42–52;

26. Драгичевич-Шешич М. Культурная политика в переходном обществе: фрагменты политологического и культурологического анализа. // Панорама культурной жизни стран СНГ и Балтии. М.: Издательство РГБ, 1999. С. 26–31;

27. Головкина О.В. Мультикультурализм и проблема национальной идентичности в Канаде США/Канада: ЭПК №6 2009;

28. Густерин П. В. Города Арабского Востока. — М.: Восток—Запад, 2007. — 352 с.;

29. История Востока. Развитие Востока. Культура Востока. Философия Востока. [Електронный ресурс] http://forexaw.com;

30. Завдання на 21 століття для культури. / переклад О.Буценко. -Центр розвитку «Демократія через культуру». Київ, 2009. 48 с.;

31. Законодавча техніка: практичний посібник / А.Ткачук за участю А.Шуліми. – К.: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 80 с.;

32. Державна етнокультурна політика в сучасній Україні: теорія і практика: монографія. – К., 2005. – 273 с.;

33. Китай. [Електронны ресурс] http://www.academia-moscow.ru;

34. Копієвська О.Р. Роль і значення культурної функції держави на сучасному етапі цивілізаційного розвитку // Правова держава. Випуск 17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006. – С. 67-73.;

35. Копієвська О. Культурна функція держави в контексті національного державотворення: монографія / О. Копієвська. – К.: НАКККіМ, 2010. -271 с.;

36. Копієвська О. Р. До питання законодавчого регулювання культури в Україні / О. Р. Копієвська // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008. – Вип. 47. – С. 83–89;

37. Косенко С.И. Культура как специфический аспект внутренней и внешней политики Франции // «Современная Европа: проблемы и перспективы» М. 2007. С.77-86;

38. Кравченко О. В. Культурологічна парадигма державної культурної політики України / О. В. Кравченко // Культура і сучасність: альманах / М-во культури і туризму України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; голов. ред. В. А. Бітаєв. – К.: Міленіум, 2010. – Вип. 2. – С. 111–116;

39. Культурні практики і культурна політика. Актуальні питання соціокультурної модернізації в Україні: аналітична доповідь / [Андрій Єрмолаєв та ін.; ред.-упоряд. Олександр Левцун]. – К., 2012. – 163 с.;

40. Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры/ сост. Е.И. Кузнецов, В.Р. Фирсов. – М.: Либерия, 2002. – 283 с.;

41. Культурная политика. Проблемы теории и практики. – М.: Д. Буланин, 2003. 168 с.;

42. Культурная экспансия США. [Елекронный ресурс] http://voprosik.net;

43. Культурное разнообразие, развитие и глобализация: По результатам дискуссий круглого стола (Москва, 21 мая 2003). – М.: РИК, 2003.- 237 с.

44. Малімон В. І. Проблеми модернізації державного регулювання у сфері культури / В. І. Малімон // Публічне адміністрування: теорія і практика. – 2010. – Вип. 2 (4);

45. Малімон В. І. Особливості та проблеми державного культурного будівництва в сучасній Україні / В. І. Малімон // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (Київ, 31 травня 2007 р.). Том 4. – К.: Видавництво НАДУ, 2007. – С. 244–246;

46. Манди С. Культурная политика: Краткое руководство // Культурная политика в Европе: Сб. матер. – М., 2002. – С. 37-99.;

47. Меркушина Я.С. Культурная идентичность современного китайского общества // Политематический журнал научных публикаций. Выпуск: №7 (37) август 2013 Рубрика: Философия и культурология. [Електронный ресурс] http://www.journal-discussion.ru;

48. Мир культуры. Международная мозаика: сравнительный анализ культурной политики зарубежных стран/ сост. Е.И. Кузнецов, В.Р. Фирсов. – М.: Либерия, 2003. – 264 с.;

49. Молочков С.Ф. Внешняя политика Канады: факторы, особенности, проблемы США/Канада ЭПК №10 2000;

50. Музычук В.Ю. Основные тенденции культурной политики в современной России // Журнал «Россия и современный мир». 2012. № 4. C. 72-82;

51. Пахтер М., Лэндри Ч. Культура на перепутье: Культура и культурные институты в XXI веке / Пер. с англ., предисл. М. Гнедовского; Фонд «Институт культурной политики». – М.: Классика-XXI, 2003. – 95 с.

52. Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки: методичні рекомендації Юридичного управління Секретаріату Верховної Ради України. – К., 1999.- 20 с.; Правові та нормативні документи з видавничої справи: тем. добірка / ДНУ «Книжк. палата ім. І. Федорова»; [уклад. Г. М. Плиса]. – К., 2010. – 53 с.;

53. Роль публічних бібліотек у формуванні правової культури населення: (аналіт. довідка) / Упр. культури і туризму Черкас. облдержадмін., КЗ «ОУНБ ім. Т. Шевченка»; [уклад. Р. П. Круценко; відп. за вип. К. С. Бугаєнко]. – Черкаси, 2010. – 8 с.;

54. Рижкова С. А. Творення, трансляція, інтерпретація та споживання культури: монографія / С. А. Рижкова, І. В. Кузнецова, І. О. Шевченко. – К.: НАКККіМ, 2010. – 476 с.;

55. Семенов Н.С. Философия традиции Востока. // Изд. МН.: Европейский гуманитарный университет, 2004. – 304 с.;

56. Синецкий С. Б. Культурные трансформации в XXI веке: осмысление перспектив [Електронный ресурс] http://www.cr-journal.ru/rus/journals;

57. Соколенко Ю. Поняття культурних прав і свобод людини та громадянина // Право України. - 2005. - № 2. - С. 27-32.;

58. Соловьева Н. А. Влияние глобализации на культуру малочисленных народов Китая (на примере хуэй и ва) // Вестник Забайкальского государственного университета. 2013. № 01(92). С. 133-138;

59. Стапран Н. В. «Бунка сангё» или как культура возрождает регионы // Ассоциация японоведов России. Выпуск первый. 2005. [Електронный ресурс] http:// www.japan-assoc.ru;

60. Страны центральной и восточной Европы - новые члены европейского союза. Проблемы адаптации / Изд. Наука, Институт економики РАН, 2010;

61. Створення законодавчих умов для розвитку закладів культури як неприбуткових організацій: матеріали круглого столу, 9 жовтня 2001 р. / Верховна Рада України, Комітет з питань культури і духовності. – К., 2001. – 33 с.;

62. Сыроежкин К. Л. Эволюция формирования и главные направления национальной политики КНР. [Электронный ресурс]. http://www.continent.kz/library/

63. Тимонина, И. Л. Корпоративная культура Японии: общее и особенное // Портрет современного японского общества. 2006. - С. 111-129;

64. Українське законодавство: засоби масової інформації / упоряд.: Т. Котюжинська, Л. Панкратова. – К., 2004. – 368 с.

65. Українська культура в європейському контексті / Ю. П. Богуцький, В. П. Андрущенко, Ж. О. Безвершук, Л. М. Новохатько; за ред. Ю. П. Богуцького. – К.: Знання, 2007. – 680 с.;

66. Українство у світі: традиційність культури та спільності взаємини: монографія. – К.: Нічлава, 2004. – 240 с.;

67. Фактор культуры во внешней политике США. [Елекронный ресурс] http://moy-bereg.ru/faktoryi-kulturyi;

68. Филимонов Г. Истоки формирования культурной политики США [Елекронный ресурс] http://georgefilimonov.com/articles;

69. Эверитт Э. Как управлять культурой: интегрированное планирование и культурная политика // Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры: Сб. матер. – М., 2002. – С. 100-123.;

70. Шестак В. С. Сучасний стан та перспективи законодавчого забезпечення реалізації культурної функції держави / В. С. Шестак // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 30–35;

71. Щукина Т.А. Международные инициативы Канады в области культурной политики США/Канада: экономика, политика, культура № 2, 2002. - С.69-70;

72. Эволюция культурной деятельности в новом столетии: культура в глобальном мире. – СПб., 2005;

73. Япония наших дней. / Ежеквартальный сборник. М.2010. – 164 с.;

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 184 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Мета та завдання навчальної дисципліни | Система оцінювання знань студентів | СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ | Законодавство України про працю | Розділ «Охорона праці» у колективному договорі. | Розірвання трудового договору з ініціативи власника | Стаття 151. Зняття дисциплінарного стягнення | Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки. | Працівник,який згідно з посадовими обов’язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці не може бути уповноваженим з питань охорони праці. | Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТЕМА 2.4. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРИ В США| СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)