Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сланцеві відклади, ущільнені породи-колектори, колектори центрально басейнового типу узагальнена характеристика та відмінності з точки зору перспектив нафтогазоносності.

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика работы
  2. III. Перспективы урегулирования
  3. quot;Ромео и Джульетта": История сюжета и характеристика героев
  4. XVI. РАЗЛИЧНЫЕ ТОЧКИ ЗРЕНИЯ
  5. А Земной шар разместим в нижней центральной пирамиде.
  6. А.Д.: - С точки зрения электрооборудования, что выходило из строя, что приходилось больше всего ремонтировать?
  7. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
Сланцеві відклади Ущільнені породи колектори Колектори центрально-басейнового типу
     
Типи порід, мінералогічний склад
Основними типами порід, що містять «сланцевий» газ, є глинисті та алевролітові сланці різного мінерального складу. Головними мінералами таких порід є монтморилоніт, каолініт, хлорит, гідрослюди, кварц, опал, карбонати; трапляються рудні мінерали та бітуми. Ущільнені пісковики і алевроліти Ущільнені теригенні, глинисті та карбонатні породи
Форми залягання та розповсюдження по площі
Газ сланцевих міститься в нафтоматеринських породах який зберігся на місці генерації та не мігрував у традиційний колектор. Газ сланцевих товщ може знаходитись у породі у вільному, та сорбованому стані. У вільному стані газ може знаходитись як у закритих мікропорах так і в природних тріщинах. На відміну від традиційних скупчень природного газу, які утворюють у породі-колекторі суцільну фазу, сланцевий газ є переважно розсіяним газом. Великі території поширення басейнів (у Сша від 13000 до 113000 км2, відносно великі товщини пластів порід-колекторів (десятки, до сотень метрів). Утворення розглядаеться з біогенної позиції формування вв та глибинною дегазацією. Залягають поодинокими пластами товщиною від частки метра до декількох десятків метрів, так і масивними утвореннями піщано-глинистих порід з прошарками аргілітів, карбонатів тощо. Поширені дуже нерівномірно по латералі і в розрізі. У межах локальних об’єктів низькопористі породи виповнюють як окремі структурні елементи – пласти, прошарки, лінзи, так і в різних просторових співвідношеннях контактують з високопористими. Узгоджене залягання високо- і низькопроникних колекторів у межах пластового чи масивного покладу є оптимальним для вироблення запасів низькопористої частини покладу. Неузгоджене залягання відображає зміну ємнісно-фільтраційних властивостей порід по латералі. Глибоко занурені товщі осадових порід в центральних прогинах басейнів, регіонально поширені і за розмірами зіставляються з розмірами басейну. Вони можуть мати площу в декілька сотень тисяч км2 та товщину до 5км. Резервуарами є зони з покращеними колекторськими властивостями, що мають вигляд поодиноких пластів або потужних (до 1000 м) шаруватих товщ. Поклади в традиційних антиклінальних або літолого-стратиграфічних пастках можуть існувати, але в даному випадку вони будуть частинами мегаскупчення газу ЦБ типу. Скупчення газу є сингенетичними відкладам, що їх містять.  
Глибини залягання продуктивних відкладів
2000-4000м (450-2000м у США) До 4000 м Від 300 до 4500 м
Вміст органічних речовин
Вміст ОР повинен становити більше 1% Сланці з високим вмістом ОР (понад 10%) зустрічаються у вигляді дрібних лінз і невитриманих по простяганню прошарків або шарів товщиною від декількох сантиметрів до декількох метрів ІІ-й тип керогену   0,7-0,8% до 1,3% і вище
Характеристика за даними відбивальної здатності вітриніту
R0 повинен становити більше 1,2% - R0 0,6 -1,3%
Стадія вуглеводневих перетворень
Ступінь катагенезу не перевищує градацій МК4-АК1, а переважно характеризуються ПК-МК3 МК МК2-3
Тиски
  Наявність НГПТ Знаходяться під рівнем аномально високих пластових тисків та аномально високих пластових температур
Пористість і проникність
Відкрита 0,5-2,5%,загальна 1-5%;пористість 0,5-6%(США); відкрита 9,9 до 1,7 %; Кп=1,9-2,1% Кпр<0,001×10-15м2 пористість від 1% до 5-6% Коефіцієнт проникності менший ніж 0,001мкм2×10-3 Абсолютна 0,012-0,046×10-15м2 В межах 1,3-8%, зрідка 10-12%, проникність менше 0,1×10-3 мкм2,3-7мД Пористість 3-5%, проникніст 500-0,0005 мд (часто менше 0,1 мд). Пористість вторинна
Склад газу
Основними складовими газів є метан (75-90% -96% сумарного вмісту) та його гомологи (до 48%), СО2 (до 65%), азот (N2 до 42%), присутні також H2, CO2, He, H2S. метан  
Контакти
Газоносною є товща, не обов'язково обмежена газоводяним контактом   Відсутній газо-водяний контакт, наявність екрануючих товщ (евапоритові, глинисті) Характерна маловодність розрізу
Перспективні відклади
ДДз (потужні сланцеві девонсько-кам'яновугільні товщі) Волино-Подільський регіон морські глибоководні відклади кембрійю, силуру й ордовику Західний нафтогазоносний регіон (нафтогазоносна область Складчастих карпат Пісковики олігоцену). На Волино-Поділлі газ ущільнених колекторів слід пов'язувати з відкладами кембрію Львівського палеозойського прогину і пд.-зх. частини Волино-Подільської монокліналі. Східний регіон відклади середнього карбону пд.-сх. частини ДДз. Східний нафтогазоносний регіон – ДДз – повністю відповідає категорії глибинних родовищ центрально-басейнового типу. Основні перспективи ДДЗ на ЦБ газ пов`язуються нами з відкладами турнейсько -нижньовізейського, верхньовізейського, серпухівського, середньокам`яновугільного та нижньопермсько - верхньокам`яновугільного продуктивних комплексів Борти ДДЗ безперспективні на ЦБ газ у зв`язку з відсутністю тут маловодної зони та порід, перетворених до стадії МК3. Немає тут також і АВПТ. Винятком є ділянка на північній окраїні Донбасу, де такі умови є.
  Спосіб видобування  
Горизонтальні і вертикальні свердловини, гідророзрив   Горизонтальні і вертикальні свердловини, гідророзрив Горизонтальні і вертикальні свердловини, гідророзрив
       

 

Література:

Т.М. Пригаріна, Б.П.Кабишев Міністерство екології та природних ресурсів України УкрДГРІ, Чернігів, 2002 р

Національна академія наук України Геологія геохімія горючих копалин 1-2 (154-155), Львів-2011

Національна академія наук України Геологія геохімія горючих копалин 3-4 (156-157), Львів-2011

Геолог України №3 (31) липень-вересень, 2010

Нафтова і газова промисловість 3/2012

 

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Чернівецький національний університет | Верховної Ради України | Парламентаризму | Не всі глинисті сланцеві товщі можуть розглядатись як об'єкти для пошуків і розвідки сланцевого газу. | ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ | НА ФІЛЬТРАЦІЙНО-ЄМНІСНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛЕКТОРІВ | ВЛАСТИВОСТЕЙ НИЗЬКОПОРИСТИХ КОЛЕКТОРІВ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ДДЗ НА ГАЗ ЦЕНТРАЛЬНОБАСЕЙНОВОГО ТИПУ| НАКАЗИ МНС УКРАЇНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)