Оленка маленька».

Оленка маленька,

Чому ти раденька?

- Бо в мене весела рідня.

- Чому в тебе очі

Такі голубенькі?

- На небо дивлюся щодня.

- Чому це у квітах?

У тебе сукенка?

- В квітник я ходжу по росі.

Розумна Оленка,

Чому ж ти маленька?

- Тому я маленька,

Що звуся Оленка.

Оленки маленькі усі.

Є. Железнякова

«Рідний дім»

Хай живе наш рідний дім!

Тепло й затишно у нім.

Тут і тато, тут і ненька.

І бабусенька рідненька,

І веселий наш дідусь

Крутить пишний русий вус.

М. Підгірянка

«Мій дідусь»

Мій дідусь старенький,

Як голуб сивенький

По садочку ходить

І мене малого,

Онучка свого,

По садочку водить.

Яблучка знаходить,

Ще й дає горіхи,

Мій дідусю милий.

Як голубчик сивий,

З ним багато втіхи.

А. М’ястківський

«Наш рід»

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки.

Навіть маленьку качечку – утинку вишивала.

- Що це буде, нене? – питає Андрійко.

- Українська святкова сорочка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься

Україною. І ти маленький українець.

- А ти, мамо?

- І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь.

Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.

Україна – як наша рідна хата.

І. Кульська

«Про брата»

Є у мене старший брат,

Він у нас тепер солдат.

Я пишу йому листа:

- Що братусю, робиш ти?

І відписує братусь:

- Я учусь, учусь, учусь,

Бо готуються солдати

Рідний край оберігати!

В. Лучук

«Тільки мама»

- Я на ковзанку піду!

- А коли ж до хати?

Тільки мама може так

Лагідно спитати.

На ходу сніданок з’їм

- Так не слід робити.

Тільки мама може так

Лагідно сварити.

В снах літаю до зірок.

- Час вставати, синку,-

Тільки мама збудить так

Лагідно дитину.

М. Познанська

«Правда ж, мамо, я веселий?»

Правда ж, мамо, я веселий?

Сам взуваю черевики.

Зашнуровую шнурочки.

Сам вбираюся в сорочку.

Сам лице і руки мию.

Сам зачісуватися вмію,

І не плачу я ніколи…

Скоро вже піду до школи!

К. Перелісна

«Сестрички»

Дві сестрички невеличкі

Нерозлучні всюди –

Де одна хоч на хвилинку,

Там і друга буде.

Та вони найбільше люблять

Гратися в садочку –

Замітати, підгрібати,

Ритися в пісочку.

І якщо якась там жабка

Із – під листя гляне,

Враз сестричка одна одну

Боронити стане.

О. Пчілка

«Сімейка»

У нашого Омелечка

Невеличка сімеєчка,

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,

Та Іван, та Степан,

Та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косатих,

Та два парубки усатих.

В. Гринько

«Мама»

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові.

Мати,

Матінка,

Матуся,

Мамонька,

Мамуся!

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

Р. Кабальчинська

«Родина»

Тато, мама, брат,

Сестричка мила,

Це є мої рідні,

Моя родина.

Вранці, ввечері, щодня

Благаю бога я,

Щоб в щасті прожила

Родина моя.

КОЛИСКОВІ:

Дата добавления: 2015-09-03