Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Як треба молитися

Читайте также:
  1. БАРКИЛЬФЕДРО МЕТИЛ В ЯСТРЕБА, А ПОПАЛ В ГОЛУБКУ
  2. ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
  3. КОЛИ МИ ПОВИННІ МОЛИТИСЯ

Приємнішою для Бога є молитва коротка, але щира, ніж тривала і нещира. Тому нагадує Ісус Христос: "А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані" (Мат. 6, 7). Бог приймає насамперед щирі молитви. Він вислухав молитви Давида, розбій­ника на хресті, митаря в храмі. Не один відмовляє довгі молитви, однак не може дочекатися, щоб був вислуханий; зате інший, хоч і не молиться вголос, однак досягає всього, чого просить (М. Лят.). Усе залежить від того, як молиться.

Щоб молитва була для нас корисною, треба молитися в ім'я Ісуса Христа, тобто просити того, чого хоче сам Ісус Христос.

Ісус Христос обіцяє: "Чого б ви тільки попросили в Отця, він дасть вам у моє ім'я" (Йоан 16, 23). Який правитель відкине прохання людини, котра, прийшовши до нього, скаже: "Твій власний син послав мене з цим проханням"? Ми повинні просити того, чого хоче Христос; а Христос хоче всього, що осприяє славі Божій і нашому спасінню. Св. Моніка, котра протягом 18 років просила про навернення свого сина, молилася в ім'я Ісуса Христа.

В ім'я Ісуса Христа молимося тоді, коли відмовляємо "Отче наш", бо ця молитва походить від Нього, і в ній просимо лише того, чого хоче Христос. "Не є Христовою молитва, в якій просимо про те, що може пошкодити добру нашої душі" (св. Авг). Не є такою і молитва того, хто просить знищити свого молитва просвітлює нас; завдяки їй ми щораз краще пізнаємо доброту і велич Бога, останню мету нашого життя; Його волю, правдиву цінність тимчасових речей, нашу власну мізерність і т. д. Молитва — це велика проповідницька книга (св. Вінц. з П.).

У деяких Святих внутрішнє просвітлення проявлялось назовні. Обличчя Мойсея сяяло, коли він закінчив розмову з Богом. Змінилося під час молитви і обличчя Ісуса Христа (Лук. 9, 29).

Молитва примножує наші сили, зміцнює волю і допомагає терпляче зносити життєві незгоди (св. Берн.). Молитва — це небесна роса для душі; вона зміцнює і освіжає нашу душу (св. Золот.). У молитві душа знаходить заспокоєння, з неї черпає нові сили. Тому ми повинні молитися після кожної тривалої роботи і перед кожною важливою справою. Сам Христос час від часу залишався на самоті, щоб помолитися, а безпосередньо перед своїми страстями довго молився на Оливній горі. Людина, котра часто молиться, ніколи не стане боягузом.

Молитва утримує праведника в стані ласки, оберігаючи його від спокуси і гріха.

Молитва відганяє спокуси диявола. Спокуса затьмарює наш розум і послаб­лює волю; молитва просвітлює розум і зміцнює волю. "Дія молитви така сама, як дія води на вогонь" (св. Золот.). Молитва — це щит, від котрого відбиваються вогняні стріли диявола (св. Амвр.). Молитва — це рятівний якір для тих, чия душа знаходиться в небезпеці (св. Золот.). Коли ми молимося, від нас втікають дияволи. Завдяки молитві праведник виробляє в собі багато чеснот. "Хто вміє добре молитися, вміє також добре жити" (св. Авг.). Людина, віддана молитві, відзначається багатьма чеснотами (Бона). Хто постійно розмовляє з Богом, стає подібним до Нього.

Завдяки молитві праведники здобувають відпущення тимчасових покарань за гріхи і вічну нагороду.

"Молитва підіймається до неба і на землю сходить Боже Милосердя" (св. Авг.). Молитва стримує Божий гнів (св. Авг.). Завдяки лише одноразовому щирому відмовленню молитви "Отче наш" можна відпокутувати усі повсяк­денні гріхи цілого дня (св. Авг.). З багатьма молитвами пов'язаний відпуст, тобто завдяки їм можна швидше здобути відпущення тимчасових покарань за гріхи, ніж завдяки окремій дотичній молитві.

Молячись, праведник здобуває вічну нагороду. Ісус Христос говорить: "Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі" (Мат. 6, 6), Після своєї смерті св. Тереса об'явилася одній монахині і сказала: "Я була б готова витерпіти будь-які земні страждання, якщо б завдяки цьому могла зробити щасливішим своє перебування на небі настільки, наскільки стане воно щасливішим через одне відмовлення молитви "Богоро­дице Діво".

Молитва — це поєднання праці і боротьби, тобто, вона вимагає певних зусиль. Злі духи часто намагаються перешкодити у молитві, підкидаючи нам різні думки. Таким чином диявол намагається загасити нашу ревність і старан­ність в молитві (св. Золот.). Той, хто, незважаючи на всі перешкоди диявола, добре і щиро молиться, багато спокутує і отримає право на нагороду.

Той, хто молиться, отримує вже деяке передчуття вічного щастя, бо молитва робить нас веселими. Адже Св, Дух — утішитель (Йоан 14, 26), котрий проганяє смуток душі. Христос обіцяє спокій спрацьованим і заклопо­таним, якщо вони звернуться до Нього (Мат. 11, 28). Св. Яків говорить: "Страждає хтось між вами? Хай молиться" (Як. 5, 13). Молячись, людина передчуває радощі неба. Ніщо не може в цьому житті наповнити серце людини більшою радістю, ніж ревна молитва (Св. Верн.). Молитва — це розмова дитини з батьком. Спробуйте й побачите, який добрий Господь. Блаженний, хто до нього прибігає (Пс. 34, 9). Один день, присвячений молитві, вартує більше, ніж усі роки, прожиті в розкоші і розвагах.

Хто не молиться, не може бути врятований, бо потрапляє у тяжкі гріхи.

Якщо б можна було заглянути у пекло, то ми побачили б, що там знахо­дяться виключно ті, що не молилися. "Коли сам Христос цілими ночами молився, то що ж тоді робити нам, аби здобути спасіння?" (св. Амвр.). Хто не молиться, не має сили протистояти спокусам. Така людина схожа на солдата без зброї, на птаха без крил. Людина без молитви — це билина, котру вітер хитає на усі боки. Хто не молиться, той вже тепер мертвий (св. Зо лот.). З людиною, котра не молиться, діється те саме, що з рибою, витягнутою з води (св. Золот.), або з деревом, вирваним із землі (Люд. Гр.). Людина не може постійно віддаватися земним турботам, але повинна прагнути до Бога, бо інакше загине (св. Авг.). Саме тому Ісус Христос так часто закликає до молитви (Мар. 13, 33; Мат. 26, 41). Всі народи землі моляться до своїх богів; очевидно, в серці кожної людини Бог заклав потребу молитися.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ВІДПУСТ | ВІДПУСТ ПРИВІЛЕЙОВАНОГО ПРЕСТОЛУ | ЄЛЕОПОМАЗАННЯ | СВЯТА ТАЙНА СВЯЩЕНСТВА | УСТАНОВЛЕННЯ І СУТЬ ПОДРУЖЖЯ | ОЗНАКИ ПОДРУЖЖЯ | ОБРЯДИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ТАЇНСТВОМ ПОДРУЖЖЯ | ОБОВ'ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ | МІШАНІ ПОДРУЖЖЯ | ЩО ТАКЕ МОЛИТВА? |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
КОРИСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ МОЛИТВИ| КОЛИ МИ ПОВИННІ МОЛИТИСЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)