Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обов'язок вдячності

Спаситель говорить: "Більше щастя — давати, ніж брати" (Діян. Ап. 20, 35), бо хто дає милостиню, той має право бути нагородженим Богом, а обдарований, прийнявши дар, не здобуває жодної заслуги, але зобов'язаний бути вдячним.

Хто отримав якусь милостиню, якесь благо, повинен бути вдячним спочатку Богові, а відтак своєму добродію, бо Бог хоче, щоб ми були вдячними за отримані блага.

Взірцем вдячності є для нас Товит; оздоровлений, він дякує спочатку Богові, а пізніше своєму товаришеві. Бути вдячним — означає визнавати добродійства і намагатися віддячити за них своєму добродію. Бог хоче, щоб ми були вдячними за отримані добродійства (І Сол. 5, 18); Христос розсердився на оздоровлених прокажених, котрі не прийшли Йому подякувати (Лук. 17, 17). Бог часто нарікає на людську невдячність устами пророків; говорить, напр.,: "Віл знає господаря свого, а осел — ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє" (Іс. 1, 3). Св. Павло часто нагадував вірним про вдячність (Кол. З, 15; 5, 20). Бог сотворив тіло людини з землі, а не з повітря, золота, мармуру або дорогоцінного каміння тому, що хотів, щоб людина вчилася вдячності від своєї матері-землі, бо вона примножує вкинуте в неї насіння, чого не робить повітря, золото і т.д. (св. Амвр.).

В першу чергу потрібно віддячити Богу, бо кожний добрий дар походить від Бога.

Св. Яків говорить: "Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни" (Як. 1, 17). Люди — лише слуги і знаряддя Бога, тому їм треба дякувати після того, як віддячилися Богу. Як тільки Ісус отримував якесь благо від свого Отця небесного, відразу здіймав очі догори і говорив: "Отче, величаю Тебе", або "Отче, дякую Тобі". Так було, напр., під час воскресіння Лазаря (Йоан 11, 41). Ісус ніколи не вставав з-за столу, не подякувавши Своєму Отцю; так було під час Тайної Вечері і в Емаус. Подібно робили також Святі. Давид вигукує: "Чим Господеві я віддячу за всі добродійства для мене?" (Пс. 116, 12).

Першим кроком Ноя, коли він зійшов із корабля, було принесення Богові вдячної пожертви (Буття 8). Звикай говорити після кожного отриманого блага: "Дякувати Богу". Ці слова часто повторювала Матір Божа. Добре також говорити: "Слава Отцю і Сину і т.д."

І лише після того, як принесли подяку Богові, треба віддя­чити безпосередньо добродію.

Давид, котрий чимало добра зазнав від Йонатана, просив після його смерті привести до себе його кульгавого брата, втішав його, чинив йому багато добра, садив його за свій стіл і віддав йому маєтки Савла (П Цар. 9). Під час походу проти непокірного сина, не вистачило одного разу Давидові продовольства, але несподівано допоміг йому один багатий 80-літній старець. Давид хотів віддячити йому, взявши з собою до Єрусалиму, де б він міг щасливо жити до смерті. Коли ж старець відмовився, Давид взяв з собою його сина і зробив йому багато добра, а перед смертю нагадував своєму сину Соломону, щоб той не забував про сина того старця і щоб садив його за свій стіл. Товія на знак вдячності хотів віддати своєму товаришеві, архангелу Рафаїлу, половину привезеної суми (Тов. 12).

Віддячивши за добро, здобуваємо нові блага, а невдячність накликає на нас нужду та нещастя.

Через вдячність досягаємо нових ласк і благословення Божого. Тільки-но Ной подякував Богу за порятунок, як уже отримує від Нього нові обітниці (Буття 8-9). Рільник кидає в щедру землю насіння, бо знає, що збере багатий врожай. Подібно чинить і Бог. "Немає нічого кращого для Бога, як вдячність за отримані добродійства" (св. Золот.). Про людину, яка дякує Богові, дбає Бог більше, ніж про інших, і піклується про неї ретельніше (св. Ґертр.). Вдячність — це дорога, на якій досягаємо Божої допомоги (Пс. 50, 24). Подяка одночасно є проханням нових благ. Невдячна людина зазнає нужди і нещастя. "Не заслуговує нових добродійств той, хто не вміє дякувати за отримані" (св. Тома з Акв.). Невдячність ворог ласки і спасіння (св. Берн.). Не полишить зло хати того, хто відплачує злом за добро (Прип. 17, 13). Вдячну душу Бог робить своєю приятелькою, а невдячною заволодіває диявол (св. Клим. Рим.). Невдячним був Ахітотель, із котрим Давид сідав за один стіл, робив йому добро, і котрий згодом приєднався до бунтівника Авесалома, на що Давид гірко скаржився (Пс. 55, 13 і сл.). Хто є невдячним для людей, є тим більше невдячним для Бога; бо "хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить" (І Йоан 4, 20). Невдячні люди найчастіше є безбожниками. Отже, завжди і за все ми повинні дякувати Богові. Треба бути вдячним за найменшу річ, бо хто не пошанує малої речі, той не вартує більшої.

Кожен, хто хоче зробити людині добро, повинен заздалегідь бути ГОТОВИМ ДО невдячності. Прислів'я говорить: "Світ платить невдячністю". Свого часу невдячності зазнали пророки, Спаситель, Апостоли. Заслуги багатьох видатних осіб були визнані людством лише після смерті цих людей. Але слід пам'ятати: хто зазнає невдячності від людей у дочасному житті, буде нагороджений Богом у майбутньому.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПРАВО НА ВЛАСНІСТЬ | ГРІХИ ПРОТИ СЬОМОЇ ЗАПОВІДІ БОЖОЇ | ЗАБОРОНА БЕЗЧЕСТИТИ | ЗАБОРОНА ФАЛЬШІ | ЩО ПОВИННО СТРИМУВАТИ НАС ВІД ФАЛЬШІ? | ЗАСОБИ ПРОТИ ГРІХІВ ЯЗИКА | СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ | УБОЗТВО ХРИСТИЯНИНА | ТИМЧАСОВІ БЛАГА | ЗАПОВІДЬ ЗДІЙСНЮВАТИ СПРАВИ МИЛОСЕРДЯ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
НАЙВАЖЛИВІШІ СПРАВИ МИЛОСЕРДЯ| ХРИСТИЯНСЬКА ПРАВЕДНІСТЬ: ДОБРІ ВЧИНКИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)