Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нормами радіаційної безпеки встановлюють три категорії осіб, які зазнають опромінювання: А (1),С(2), Б(3), Д(4), В(5), Е(6).

Читайте также:
  1. IY.Охорона праці, техніка безпеки при роботі з обладнанням
  2. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. Вопрос 22. Основні заходи профілактики електронебезпеки.
  4. Гражданин руководствуется нормами права запретительными, т.е. ему разрешено все, что не запрещено.
  5. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
  6. Задача 9. Обеспечить гармонизацию внутренних процедур с международными нормами для повышения инвестиционной привлекательности российского здравоохранения.
  7. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

2,3,6;

4,5,6;

+1,3,5;

2,4,6;

5,6,1.

 

139. Екологічна катастрофа – це:

територія, акваторія чи повітряний простір, де внаслідок виникнення джерела екологічної небезпеки виникла надзвичайна екологічна ситуація;

+локальні або планетарні дисфункції біосфери, що виникають під впливом соціуму на середовище його проживання, а також за рахунок використання та споживання природно-ресурсного потенціалу Землі;

частина зони надзвичайної екологічної ситуації, яка потребує негайної локалізації та ліквідації надзвичайної екологічної ситуації;

відсутня правильна відповідь.

 

140. Надзвичайна ситуація (НС) на акваторії – це:

+надзвичайна ситуація, спричинена фізичними, техногенними, хімічними, біологічними чинниками на певній ділянці водного простору або узбережжі;

небезпечне природне явище, техногенна подія на морському (річковому) об’єкті, водному просторі чи на узбережжі, широко розповсюджене інфекційне захворювання людей, водної флори та фауни, а також застосування сучасних засобів ураження, що може спричинити виникнення надзвичайної ситуації на акваторії;

територія, акваторія чи повітряний простір, де внаслідок виникнення джерела екологічної небезпеки виникла надзвичайна екологічна ситуація;

всі відповіді правильні.

141. Радіаційно небезпечний об’єкт – це:

об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються радіаційно небезпечні речовини, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

морський (річковий) об’єкт, який використовують чи на якому виготовляють, видобувають, зберігають чи транспортують радіоактивно небезпечні речовини, що може сприяти виникненню надзвичайної ситуації на акваторії;

+об’єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують, захоронюють чи транспортують радіоактивні речовини, матеріали чи відходи та на якому, у разі порушення умов експлуатації, може статися опромінювання іонізувальним випромінюванням чи радіоактивне забруднення людей і навколишнього середовища;

всі відповіді правильні.

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

"ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ"

Київ

"Аграрна освіта"


1. Автор терміна "ландшафтна екологія" – це:

Розенкранц;

Докучаєв В.В.;

+Троль К.;

Берг С. В.;

Пассарже З.

 

2. "Ландшафтна екологія" – це наука, яка:

вивчає особливості формування, будову, властивості, розвиток і поширення географічних ландшафтів;

вивчає будову Землі;

досліджує сукупність хімічних зв’язків у живій природі;

досліджує весь комплекс відносин та пануючі взаємозв’язки в біоценозі;

+вивчає природний баланс, що дає змогу пізнати функціональні взаємозв’язки в середині ландшафту, зрозуміти їх фізико-хімічну і біотичну зумовленість.

 

3. Хорологічна ландшафтна екологія вивчає:

+особливості територіальної розмірності геосистем;

природний баланс;

енерго-, волого- і речовинообіг, продукційні процеси в геосистемі;

поширення певних типів геосистем від впливу зовнішніх факторів;

зміну в часі значень окремих характеристик геосистем.

 

4. Природно-територіальний комплекс – це:

оболонка в складі Землі, яка є приблизно симетричною відносно її центру і складається з речовини в одному і тому ж фізичному стані;

сфера безпосереднього стикання, обміну і взаємопроникнення літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери;

агенти, що просторово і якісно формують земну поверхню;

синонім терміна "епігеосфера";

+закономірне поєднання природних компонентів, які перебувають у складній взаємодії та взаємозумовленості, утворюючи єдину нерозривну систему.

 

5. Виберіть морфологічні одиниці ландшафту:

ландшафтний район, ландшафтна область;

+місцевість, урочище, фація;

рід, вид ландшафту;

ландшафтна провінція, ландшафтна країна;

природні і антропогенні ландшафти.

 

6. У геосистемах розрізняють такі типи структур:

+топічну і горизонтальну;

горизонтальну і поліструктурну;

вертикальну і ярусну;

горизонтальну і ярусну;

горизонтальну і просторову.

7. Здатність геосистеми виявляти свої основні властивості за певний інтервал часу свідчить про її:

відкритість;

складність;

+динамічність;

емерджентність;

поліструктурність.

 

8. Просторовий масштаб 102-104 м2 притаманний геосистемам:

субтопічного рівня;

+топічного рівня;

хоричного рівня;

субглобального рівня;

регіонального рівня.

 

9. Рівні просторової розмірності геосистем, які досліджує ландшафтна екологія – це:

топічний, хоричний, регіональний;

субтопічний, топічний, хоричний, регіональний, субглобальний, глобальний;

хоричний, регіональний;

хоричний, регіональний, субглобальний, глобальний;

+субтопічний, топічний, хоричний, регіональний.

 

10. Якісно своєрідне тіло геосистеми, однорідне за фазовим станом і фізико-хімічними властивостями, має певну масу, специфічне призначення, швидкість змін у часі – це:

геокомпонент;

+геомаса;

геогоризонт;

епігеосфера;

геосфера.

 

11. Об’єм атмосфери, що входить до складу геосистеми, і в якому відбуваються процеси вологообігу, енергообміну, називають:

гіпергенез;

атмосфера;

+діяльний шар;

аеромаса;

геогоризонт.

 

 

12. Сума процесів переутворення твердої речовини земної кори на поверхні суші і перерозподілу елементів під впливом ландшафтно-геохімічних умов називається:

+гіпергенез;

діяльний шар;

емерджентність;

ецезис;

геогоризонт.

 

13. Радіаційним балансом геосистеми називають:

сумарну радіацію, що складається з прямої та розсіяної;

сумарну радіацію, що досягає геосистеми;

процеси надходження і використання компонентами геосистеми радіоактивних речовин;

+частину сумарної радіації, що безпосередньо йде на різні процеси в геосистемі;

процеси надходження і трансформації енергії в геосистемі.

 

14. Геосистеми арктичної зони за кількістю енергії, яку отримують, належать до:

мегатермних;

кріотермних;

мезотермних;

мікротермних;

+нанотермних.

 

15. Геосистеми лише з трав’яним покривом або позбавлені його за ступенем поглинання сонячної радіації належать до:

+геліоморфних;

субгеліоморфних;

світломорфних;

семігеліоморфних;

сціоморфних.

 

16. Кругообіг води в геосистемі, коли маса води на вході в геосистему дорівнює її масі на виході, є:

додатньо-декомпенсованим;

гідроморфним;

декомпенсованим;

компенсованим;

+збалансованим.

 

 

17. Рослини геосистеми витрачають воду:

на фізичне випаровування;

на площинний стік;

на фізичне випаровування і дихання;

на розмноження;

+на фотосинтез, транспірацію.

 

18. Геосистеми за типом водного режиму поділяють:

на пертрофні, евтрофні, оліготрофні;

+на промивного, періодично промивного, непромивного, аридного, випітного, водозастійного, паводкового режимів;

на збалансованого, додатньо-декомпенсованого, від’ємно-декомпенсованого режимів;

на гідроморфні, гігроморфні, мезоморфні, ксероморфні, гіперксероморфні;

на збалансовані, незбалансовані.

 

19. У геосистемах із непромивним водним режимом:

+ґрунтові геогоризонти промочуються, але вода не досягає рівня ґрунтових вод;

атмосферна вода сягає рівня ґрунтових вод лише в окремі багатоводні роки;

ґрунтовий профіль сухий протягом цілого року;

переважають висхідні потоки вологи з ґрунтових вод, капілярна кайма яких піднімається до поверхні ґрунту, і ґрунтові води випаровуються фізично;

низхідні потоки вологи переважають над висхідними.

 

20. У геосистемах з додатньо-декомпенсованим водним балансом:

у річному циклі водний баланс дорівнює нулю;

+прихідні статті водного балансу переважають над витратними, рівень ґрунтових вод піднімається;

витратні статті переважають над прихідними, рівень ґрунтових вод знижується;

атмосферна вода сягає рівня ґрунтових вод лише в окремі багатоводні роки;

ґрунтові геогоризонти промочуються, але вода не досягає рівня ґрунтових вод.

 

21. Резервний фонд геосистеми – це:

+нерозчинні речовини, а також легкодоступні речовини, які через надмірну кількість неохоплені кругообігом;

та кількість енергії, яка витрачається безпосередньо на процеси в геосистемі;

явище перехоплення атмосферних опадів фітогеогоризонтом геосистеми;

її природний потенціал;

потоки енергії, що містяться у відмерлій органічній масі геосистеми.

 

 

22. Міграція мінеральних речовин у геосистемі зумовлена:

тільки гідрогенезом;

тільки біогенезом;

+гідрогенезом і біогенезом;

енергією Сонця;

тектонічними рухами Землі.

 

23. За ступенем засоленості ґрунтів виділяють геосистеми:

оліготрофні, пертрофні, евтрофні;

+глікофітні, семігалофітні, галофітні, супергалофітні;

глікоморфні, галоморфні, семігаломорфні;

еугалофітні, криногалофітні, глікогалофітні;

кальцій-натрієві, хлоридно-натрієві, натрієві.

 

24. В основі продукційного процесу геосистеми лежить:

інтерцепція;

ецезис;

транспірація;

гіпергенез;

+фотосинтез.

 

25. За величиною продуктивності піщані пляжі належать до геосистем:

високопродуктивних;

середньопродуктивних;

слабопродуктивних;

+непродуктивних;

підвищеної продуктивності.

 

26. З ландшафтно-екологічної точки зору підвищити продуктивність агроценозів можна шляхом:

використання для побудови агрофітоценозів відповідних конкретним умовам екологічних груп рослин;

+заміни одновидових посівів на дво- і багатовидові з диференційованими екологічними нішами;

використання агрохімікатів;

запровадження інтенсивних технологій вирощування рослинницької продукції;

збільшення вторинної продукції.

 

27. Вказати геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

географічна оболонка;

географічний пояс, континент, фізико-географічна країна;

+фізико-географічна зона, фізико-географічна провінція;

геотоп;

екоїд.

 

28. Геотоп – це:

+об'єктивний природно однорідний підрозділ ландшафту, який сама природа наділила територіальною неподільністю;

сукупність взаємозв’язаних природних компонентів, які розвиваються як єдине ціле;

оболонка в складі Землі, яка є приблизно симетричною відносно її центру і складається з речовини в одному і тому ж фізичному стані;

територіальна ділянка навколо рослини, що відрізняються від прилеглих за комплексом ознак практично всіх геокомпонентів;

гомогенні елементарні частини, з яких складається фітоценоз.

 

29. Рівні внутрішньотопічної диференціації:

геосистема, геотоп, екоїд;

фація, урочище, місцевість;

+екоїд, клонова ділянка, поліекоїд, мікроценоз;

фітоценоз, зооценоз, мікроценоз;

фітомаса, зоомаса, педомаса, аеромаса.

 

30. Ландшафтна територіальна структура – це:

сукупність всіх структур у вертикальному розрізі геосистеми;

+сукупність ландшафтних територіальних одиниць, конфігураційно та ієрархічно впорядкованих просторовими відношеннями певного типу;

сукупність взаємозв’язаних природних компонентів, які розвиваються як єдине ціле;

набір геомас у межах конкретного ландшафту;

закономірно побудовані системи взаємопов'язаних компонентів природи, які утворюють на поверхні Землі певні територіальні одиниці.

 

31. Біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура – це:

об’єднання геотопів за спільністю походження (генезису) та еволюції;

зв'язок геотопів горизонтальними речовинно-енергетичними потоками;

об’єднання геотопів за гідрофункціонуванням та їх відношення до басейнів поверхневого стоку;

зв'язок між біоценозами ландшафту через трофічну марежу;

+зв’язок між геотопами через біотичні міграції організмів та окремих популяцій.

 

32. За функцією у ландшафтній територіальній структурі межі між геосистемами бувають:

абіогенні, біогенні;

+контактні, бар’єрні, мембранні;

літогенні, фітогенні, зоогенні;

топічні, хорологічні, регіональні;

мікроекотони, мезоекотони, макроекотони.

 

33. Регіональна ландшафтно-екологічна амплітуда геосистеми – це:

діапазон чинника, в межах якого на всій планеті трапляється певний тип геосистеми;

набір чинників, які необхідні для існування геосистеми;

+діапазон чинника, до якого пристосовані геосистеми в межах певного регіону;

діапазон впливу чинника, в якому може існувати певний вид;

набір чинників, які визначають існування геосистеми та ареал поширення на земній поверхні.

 

34. Геосистеми, що мають великі ландшафтно-екологічні ніші:

дуже вибагливі до умов зовнішнього середовища і загалом нестійкі у разі варіації цих умов;

+можуть існувати в широкому діапазоні дії зовнішніх чинників;

потребують особливої уваги та природоохоронного статусу;

характеризуються періодичністю виникнення;

часто є реліктовими або екзотичними для певного регіону, їх стійкість здебільшого невисока.

 

35. Об’єм ландшафтно-екологічних ніш необхідно враховувати:

у разі їх перекриття;

+у разі визначення природоохоронних пріоритетів;

у разі витіснення геосистем менш пристосованих до даних умов зовнішнього середовища більш пристосованими;

у разі визначення лімітуючих чинників;

у разі дослідження динаміки геосистем.

 

36. Зміну в часі значень окремих характеристик геосистеми, станів, набору та інтенсивності процесів, територіальних структур, яка не призводить до формування принципово нової геосистеми, називають:

еволюція геосистем;

емерджентність геосистем;

+динаміка геосистем;

складність геосистем;

розвиток геосистем.

 

37. Процес у геосистемі, що полягає в повторенні геосистемою станів близьких, але не ідентичних початковому, через деякі, не обов’язково близькі, проміжки часу, називають:

періодичним;

тренд;

+ритмічним;

спонтанним;

циклічним.

 

 

38. Сезонна динаміка геосистем пов’язана:

з обертанням Землі на своїй осі;

+з нахилом земної осі й положенням Землі відносно Сонця;

з тектонічним розвитком твердої поверхні Землі;

з біоритмами;

з сезонною ритмічністю, погодою та динамічною тенденцією зміни вертикальної структури геосистеми.

 

39. Правильне формулювання концепції ландшафтної сукцесії:

зміни геосистеми, що не мають чіткої спрямованості, проявляються як коливання станів навколо деякого середньорічного;

багаторічна динаміка геосистеми здійснюється під впливом не одного якогось зовнішнього чинника, а зумовлена комплексом чинників різної природи;

+для певних умов зовнішнього середовища існує такий варіант структури геосистеми, за якого вона максимально позбавлена впливу лімітуючих чинників;

зміна в часі значень окремих характеристик геосистеми, станів, набору та інтенсивності процесів, територіальних структур не призводить до формування принципово нової геосистеми;

циклічність процесів у геосистемі полягає в повторенні однакових значень характеристики через будь-який часовий інтервал.

 

40. Неіснуючий вид динаміки природних ландшафтів – це:

хорологічна;

циклічна;

+змінна;

структурна;

часова.

 

41. Те, що формування нових геосистем під час еволюції займає значний проміжок часу, говорить:

про прогресивність еволюції геосистем;

про незворотність еволюції геосистем;

про поступовість еволюції геосистем;

про спадкоємність еволюції геосистем;

+про довготривалість еволюції геосистем.

 

42. Ріст неукріпленого яру вгору до вододілу є прикладом:

структурної динаміки ландшафту;

ерозійної динаміки ландшафту;

періодичної динаміки ландшафту;

+хорологічної динаміки ландшафту;

хронологічної динаміки ландшафту.

 

43. Добова, місячно-добова і сезонна динаміка є різновидом такої динаміки ландшафтів:

періодична;

флуктарна;

+циклічна;

спонтанна;

генезисна.

 

44. Бальне оцінювання природного потенціалу геосистем зводять:

+до оцінювання характеристик геосистеми за шкалами, що переводять їх у числові значення сприятливості для виконання певної функції;

до оцінювання здатності геосистеми протистояти антропогенному впливу;

до визначення вартості продукції, яку можна отримати за рахунок використання ресурсу геосистеми за певний проміжок часу;

до використання натуральних показників потенціалу геосистем: бонітету ґрунту, рекреаційної ємності ландшафту, продуктивності лісу тощо;

до опису у балах параметрів, що безпосередньо характеризують ступінь антропогенного навантаження.

 

45. Стійкість геосистеми – це:

здатність геосистеми повертатися до первинного стану після виходу з нього під впливом зовнішнього чинника;

процеси самоочищення геосистеми;

+здатність геосистеми активно зберігати свою структуру і характер функціонування у просторі та часі за дії змінних умов зовнішнього середовища;

сукупність природних процесів знешкодження речовин, елементів і домішок, що потрапили у довкілля або живі організми;

здатність геосистеми до перетворення шкідливих сполук на нешкідливі.

 

46. За генетичною класифікацією всі ландшафтно-геохімічні бар’єри поділяють:

на радіальні, латеральні;

на макро-, мезо-, мікробар’єри;

на дифузійні, інфільтраційні;

на однобічні, двобічні;

+на природні, техногенні, техногенно-природні.

 

47. На кисневому ландшафтно-геохімічному бар’єрі:

осадження хімічних елементів відбувається в результаті зміни тиску і температури;

відбувається осадження хімічних елементів у відновних умовах за відсутності сірководню і кисню;

відбувається концентрація речовин за рахунок їх випаровування;

+відбувається осадження хімічних елементів в умовах наявності вільного кисню з вод різного складу, що надходять до бар’єра;

відбувається осадження хімічних елементів в умовах з сірководнем.

48. Буферна місткість геосистеми – це:

+її здатність протистояти забрудненню, що вимірюється за кількістю забруднювальних речовин, яку геосистема може поглинути без суттєвих негативних наслідків для себе;

кількісне вираження її резервного фонду;

її здатність зберігати кислотно-лужну реакцію середовища під впливом фіксованої найвищої кількості забруднювача;

сукупність механізмів геосистеми, що дозволяють знешкодити забруднення або вивести їх з кругообігу та з геосистеми взагалі;

її здатність відігравати роль буфера у міграційних потоках.

 

49. Самоочищення атмосфери відбувається:

завдяки діяльності рослин;

+за законами механічної повітряної міграції через перенесення на інші території та осідання на поверхні;

завдяки процесам фізико-хімічної водної та біогенної міграції;

завдяки процесам включення речовин у біохімічні кругообіги за участі біоти і чинників неживої природи, що надійшли у водний об’єкт;

за законами біогенної міграції.

 

50. Фізичні механізми самоочищення природних вод – це:

+сорбція, газообмін, осадження;

фотоліз, гідроліз;

електроліз, дисоціація;

трансформація речовин гідробіонтами;

сукупність процесів фізико-хімічної водної міграції.

 

51. За просторовим масштабом ландшафтно-екологічні прогнози поділяють:

на оперативні, короткострокові, середньострокові, довгострокові;

на територіальні, хорологічні, структурні;

на добові, сезонні, багаторічні;

+на субконтинентальні, регіональні, субрегіональні, локальні;

на топічні, хоричні, регіональні.

 

52. Ландшафтно-екологічні прогнози розрізняють:

+за просторовим і часовим масштабом прогнозування;

за локальним і глобальним масштабом прогнозування;

за значенням і функціями;

за цілеспрямованістю і значенням;

за генезисом і еволюцією.

 

53. Ділянку з природною рослинністю, яка виконує функцію збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого впливу на прилеглі геотопи з культурною рослинністю або без неї, естетичної привабливості, називають:

біокоридор;

+біоцентр;

біоплоща;

біозона;

біосектор.

 

54. Антропогенний ландшафт – це ландшафт, в якому:

вплив людини внаслідок екстенсивного господарювання порівняно невеликий;

відсутні природні компоненти;

+під впливом людини докорінній зміні піддався хоча б один із компонентів, у т.ч. і рослинність;

зберігається однорідність геолого-геоморфологічних, гідрокліматичних, ґрунтових і біотичних умов;

людина як біологічний вид відіграє головну роль.

 

55. Підходи, що використовують для оцінювання природного потенціалу геосистеми – це:

+оцінювання в натуральних одиницях;

оцінювання екологічної безпеки;

+оцінювання потенціалу в балах;

оцінювання ступеня антропізації;

+оцінювання у грошових показниках.

 

56. До головних проблем ландшафтної екології належить:

+ландшафтно-екологічне районування;

+ландшафтно-екологічне прогнозування;

+визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

+класифікація природних і техногенних чинників формування ландшафтів;

таксономія морфологічних одиниць ландшафту.

 

57. До головних проблем ландшафтної екології належить:

вивчення особливостей формування, будови, властивостей, розвитку і поширення географічних ландшафтів;

+оцінювання стійкості геосистем до антропогенних навантажень;

+дослідження процесів міграції та обміну речовин у різних типах ландшафтів;

+визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

+ландшафтно-екологічне районування.

 

58. До методів дослідження ландшафтів належать:

+дистанційні методи;

спіритичні методи;

+комбіновані методи;

вербальні методи;

+наземні методи.

 

59. Метою ландшафтно-екологічних досліджень є:

+екологічний аудит ландшафтів;

+комплексне оцінювання обсягів і типів антропогенних перетворень ландшафтів;

+прогнозне оцінювання динаміки техногенних процесів та антропогенних змін ландшафтів;

+екологічне картування ландшафтів;

збереження заповідних територій.

 

60. Морфологічні одиниці ландшафту – це:

+фація;

ландшафтний район;

вид ландшафту;

+місцевість;

+урочище.

 

61. Індивідуальні (регіональні) класифікаційні одиниці ландшафту – це:

+ландшафтний район;

+ландшафтна область;

+ландшафтна провінція;

+ландшафтна зона;

+ландшафтна країна.

 

62. Типологічними класифікаційними одиницями ландшафту є:

+вид ландшафту;

ландшафтний район;

+клас ландшафту;

+рід ландшафту;

+тип ландшафту.

 

63. Україна розташована у межах фізико-географічних країн – це:

+Кримські гори;

Полісся;

+Українські Карпати;

Середньоєвропейська низовина;

+Східноєвропейська рівнина.

 

64. Рівні просторової розмірності геосистем, які досліджує ландшафтна екологія – це:

+топічний;

субглобальний;

+хоричний;

+субтропічний;

+регіональний.

 

65. Способи декомпозиції геосистем – це:

генетико-еволюційний;

+просторово-об’ємний;

+геокомпонентний;

циклічний;

+геомасовий.

 

66. Джерела енергії в геосистемі – це:

+енергія Сонця;

гідрогенез;

+енергія тектонічних рухів;

+теплова енергія з надр Землі;

біогенез.

 

67. Волога до геосистеми надходить:

+за рахунок конденсації водяної пари;

+із підземними водами;

за рахунок резервного фонду геосистеми;

за рахунок біотичної міграції;

+із поверхневим стоком.

 

68. Речовини до геосистеми надходять:

+із пилом;

із розсіяною радіацією;

+за рахунок вивітрювання мінералів гірських порід;

+за рахунок розчинення солей осадових порід;

+із дощем.

 

69. До чинників міграції та обміну мінеральних речовин у геосистемі належать:

+потоки води;

+життєдіяльність рослин;

+життєдіяльність консументів;

земне тяжіння;

потоки радіації.

 

 

70. До чинників міграції та обміну мінеральних речовин у геосистемі не належать:

+життєдіяльність фітофагів;

+життєдіяльність редуцентів;

+життєдіяльність продуцентів;

+водні потоки;

радіаційні потоки.

 

71. Геосистеми виділяють за елементами, які мають високий вміст у геосистемі та енергійно мігрують і накопичуються в ній, – це:

оліготрофні;

+кислі;

глікофітні;

+кислі глейові;

+кальцієві.

 

72. За багатством ґрунту елементами живлення виділяють геосистеми:

+пертрофні;

+евтрофні;

+мезотрофні;

+оліготрофні;

кальцій-натрієві.

 

73. За ступенем засоленості ґрунтів виділяють геосистеми:

+глікофітні;

+семігалофітні;

+галофітні;

+супергалофітні;

глікоморфні.

 

74. Типологія геосистем за речовинними потоками передбачає класифікацію геосистем:

+за типоморфними елементами;

+за ступенем засоленості ґрунтів;

за надходженням сонячної енергії;

за ступенем забезпеченості рослинних угруповань вологою;

+за багатством ґрунту елементами живлення.

 

75. До продукційного процесу геосистеми належить:

+утворення гумусу;

інтерцепція;

+наростання рослинної маси;

нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах;

+утворення вторинної продукції.

 

76. До продукційного процесу геосистеми належить:

+продукування мікробної маси;

+ріст рослин;

+фотосинтез;

нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах;

транспірація.

 

77. Геосистеми, що належать до субглобального рівня розмірності:

географічна оболонка;

+географічний пояс,

+континент,

+фізико-географічна країна;

геотоп.

 

78. Геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

географічний пояс;

континент;

+фізико-географічна зона;

+фізико-географічна провінція;

геотоп.

 

79. Типи ландшафтно-територіальних структур – це:

+позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура;

+біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура;

+генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура;

+басейнова ландшафтна територіальна структура;

генетико-еволюційна ландшафтна територіальна структура.

 

80. Рівні внутрішньотопічної диференціації – це:

+поліекоїд,

геотоп;

+екоїд,

+клонова ділянка,

+мікроценоз.

 

81. Типи динамічних процесів у геосистемі – це:

+періодичний процес;

+тренд;

спонтанний процес;

+ритмічний процес;

+циклічний процес.

 

 

82. Генезисні види динаміки ландшафту – це:

+спонтанна,

+кліматогенна,

+тектогенна,

+геоморфологічна,

+біогенна.

 

83. За загальним характером зміни структури геосистеми виділяють антропогенні впливи:

+компенсаційні,

+редукційні,

+деструктивні,

+доповнювальні;

довготривалі.

 

84. За тривалістю дії антропогенного чинника на геосистему виділяють антропогенні впливи:

добові;

сезонні;

+довготривалі,

+багаторічні,

+короткочасні.

85. Оцінювання екологічного ризику включає складові:

доповнювальні;

+антропоцентричні;

+природно-ландшафтні;

+соціоекономічні;

+естетичні.

 

86. Типи міграції хімічних елементів у геосистемі – це:

а) збалансований тип міграції;

+переміщення елементів зі зміною форм їх існування;

+зміна форми елементів без їх суттєвого переміщення;

+переміщення елементів без зміни форм їх існування;

збереження форми елементів без їх суттєвого переміщення.

 

87. Залежно від орієнтації в просторі міграційних потоків розрізняють ландшафтно-геохімічні бар’єри:

однобічні;

+латеральні;

+радіальні;

дифузійні;

мікробар’єри.

 

88. Залежно від способу надходження хімічних елементів на ландшафтно-геохімічний бар’єр розрізняють види:

двобічні;

+інфільтраційні;

латеральні;

радіальні;

+дифузійні.

 

89. Класи природних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

+фізико-хімічні,

+механічні,

+біогеохімічні,

+комплексні;

дифузійні.

 

90. Класи техногенних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

+фізико-хімічні;

+соціальні;

+комплексні;

+механічні;

+біогеохімічні.

 

91. Підкласи соціальних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

фізико-хімічні;

+побутові;

+промислові;

+будівельні;

+змішані.

 

92. Хімічні механізми самоочищення природних вод – це:

+фотоліз;

сорбція;

газообмін;

осадження;

+гідроліз.

 

93. Методи ландшафтно-екологічного прогнозування – це:

+метод логічних розумових висновків;

+метод ландшафтно-екологічних аналогів;

+прогнозування за матрицями Маркова;

+прогнозування за схемами ландшафтної сукцесії;

прогнозування за схемою формування вертикальної структури геосистем.

 

94. Оптимальна організація ландшафту включає завдання:

+спланувати оптимальну біоцентрично-сітьову ландшафтно-територіальну структуру;

спрогнозувати зміни геосистем сукцесійного характеру;

+виявити оптимальне відсоткове співвідношення природних та господарських угідь;

+визначити мінімально необхідну площу окремого біоцентру;

визначити генетико-еволюційні зв’язки.

 

95. Антропогенні ландшафти класифікують:

+за ступенем господарської цінності;

+за цілеспрямованістю виникнення;

+за глибиною дії;

+за тривалістю існування;

за подібністю до природних ландшафтів.

 

96. Антропогенні ландшафти класифікують:

+за тривалістю існування;

за подібністю до природних ландшафтів;

+за змістом антропогенної діяльності;

за періодом виникнення;

+за ступенем господарської цінності.

 

97. До типів агроландшафтів належать:

+польовий;

+садовий;

рисовий;

сільськогосподарський;

+лучно-пасовищний.

 

98. Агроландшафти, що відповідають польовому типу – це:

яблуневий сад;

+картопляне поле;

пасовище ВРХ;

+посіви жита;

+посів соняшника.

 

99. Сільськогосподарські неоландшафти – це:

+оазиси;

вторинні солончаки;

+польдери;

рисові поля;

насадження чайного куща.

 

 

100. В основі виділення типів міського ландшафту є показники:

+частка твердого покриття;

архітектура;

+ступінь озеленення;

водний баланс;

+багатоповерховість забудови.

 

101. Типи міського ландшафту – це:

+заводський;

+малоповерховий;

рекреаційний;

+багатоповерховий;

+садово-парковий.

 

102. Типи, що належать до промислових ландшафтів:

+териконовий;

заводський;

+кар’єрно-відвальний;

+звалища;

+промисловий карст.

 

103. До типів місцевості кар’єрно-відвальних комплексів належать:

промисловий карст;

канали;

+каменоломний бедленд;

+оголений тип місцевості;

+кар’єрно-відвальні пустища.

 

104. Водойми, що належать до штучних:

+водосховища;

+ставки;

+канали;

озера;

+озера в кар’єрно-відвальному типі місцевості.

 

105. Типи водосховищ – це:

+з обслуговування водопостачання;

з перенесення водних мас упродовж цілого року;

створювані для руху води в напрямі схилу;

+створювані для захисту від повені;

+створювані для рибного господарства.

 

 

106. Типологічні ландшафтні одиниці на водосховищах – це:

+мілководний тип ландшафту;

ставки схилового типу місцевості;

улоговинні типи;

+глибоководний тип ландшафту;

плакорний тип місцевості.

 

107. Водні антропогенні ландшафти – це:

низинні болота;

+водосховища;

+ставки;

+супутні водні комплекси;

озера.

 

108. Підкласи лісових антропогенних ландшафтів:

дендропарки;

+лісокультурні;

+лісові первинно-похідні натуралізовані;

ботанічні сади;

лісокультурні натуралізовані.

109.Природна система” – це моноцентричне утворення згідно з……. підходом:

ландшафтним;

+екологічним;

методичним;

науковим.

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 812 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПОДУШКА ОВЕЧКА | За територіальним поширенням розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, ____________, місцевого, об’єктного рівнів. | В оцінюванні екологічного ризику виділяють наступні основні підходи: інженерний, модельний, ___________ та соціологічний. | Геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам. | Це антропогенний ландшафт, який виникає в процесі використання земель у сільському господарстві. | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 1 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 2 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 3 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 4 страница | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
На раптові (1), які швидко поширюються (2), які поширюються з помірною швидкістю (3), швидкісні (4,) квазіповільні (5), повільно поширюється (6).| Оболонку називають епігеосферою.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.157 сек.)