Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А). Організація бою

Читайте также:
  1. А). Організація бою
  2. Варіант № 1 (А-ґ). Організація роботи Верховної Ради України
  3. Варіант № 2 (Д-З). Організація роботи Президента України
  4. Варіант № 3 (І-М). Організація роботи Кабінету Міністрів України
  5. Варіант № 4 (М-С). Організація роботи місцевих державних адміністрацій
  6. Варіант № 5 (Т-Ц). Організація роботи місцевих рад

Розглядаючи організацію бою батальйону в обороні ми звернемо увагу на ті питання, які мають відмінності від організації бою роти.

Рекогносцировка проводиться командиром батальйону з метою вивчення місцевості та противника, а також для уточнення на місцевості рішення, прийнятого по карті. Для участі в рекогносцировці залучаються командири рот, а також командири приданих та підтримуючих підрозділів. Перед виїздом на рекогносцировку необхідно ознайомити всіх командирів з порядком її проведення, визначити форму одягу, указати маршрут руху, робочі точки, час роботи на них і питання, що відпрацьовуються, засоби й порядок руху, а також заходи з охорони та досягнення таємної роботи.

Рекогносцировка проводиться під прикриттям спеціально виділеного підрозділу (групи) або підрозділу, який обороняється на даному напрямку. Для проведення рекогносцировки вибирається місце, яке одночасно забезпечує таємність роботи і добре спостереження за противником.

Робота командира батальйону при проведенні рекогносцировки починається з орієнтування. Потім командир батальйону вивчає місцевість, указує орієнтири та уточнює:

- положення, можливі шляхи висування (вихідні райони) і рубежі розгортання противника, імовірні танконебезпечні напрямки;

- зображення переднього краю району оборони, розмежувальні лінії і завдання батальйону;

- напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

- зображення траншей і ходів сполучення, ротні опорні пункти, позицію бойової охорони, місця влаштування вогневих засад і район розташування бронегрупи, якщо вона створюється;

- позиції приданого танкового механізованого підрозділу та інших засобів посилення;

- смуги вогню рот і ділянки зосередженого вогню; основні і запасні (тимчасові) позиції штатної і приданої артилерії; вогневі позиції та смуги вогню (сектори обстрілу), ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих засобів), призначених для забезпечення флангів та стиків із сусідами й проміжків між ротами; основні, запасні (тимчасові), стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу і шляхи його маневру; напрямки й рубежі розгортання для контратак; вогневі рубежі для танкової роти і механізованої роти на БМП, які знаходяться в другому ешелоні (резерві), а також для бронегрупи;

- черговість і терміни інженерного обладнання, місця влаштування мінно-вибухових та інших загороджень і проходи, які залишаються в них, місця фальшивих опорних пунктів, позицій і траншей;

- заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, забезпечення стиків і флангів, знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних та аеромобільних груп, дій підрозділів вночі та в інших умовах обмеженої видимості;

- місця командно-спостережного пункту і розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, а також автомобілів механізованих підрозділів.

Бойові завдання командир батальйону ставить усним бойовим наказом, а також бойовими розпорядженнями. Способи постановки завдань залежать від умов переходу до оборони.

Під час постановки бойових завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:

- ротам першого ешелону - засоби посилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу та знищення противника, який вклинився в оборону; кількість траншей та їх зображення; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них; хто підтримує;

- роті другого ешелону - те ж саме, що і ротам першого ешелону, і напрямки та рубежі розгортання для контратак; для танкової роти й механізованої роти на БМП, крім того - вогневі рубежі;

- резерву - район зосередження (опорний пункт), завдання до виконання яких бути готовими; для танкової роти й механізованої роти на БМП, крім того, - вогневі рубежі;

- бронегрупі - склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання, до виконання яких бути готовими;

- вогневій засаді - склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає, і порядок дій після виконання завдання;

- приданим підрозділам артилерії і мінометній (артилерійській) батареї - порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаки, вклиненні в оборону і підтримці контратаки другого ешелону; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції;

- гранатометному підрозділу - завдання щодо підтримки рот першого ешелону і відбиття атаки піхоти противника;

- основні і запасні позиції, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню;

- протитанковому підрозділу - місце в бойовому порядку і напрямок можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього зайняття і завдання, до виконання яких бути готовими; сигнали відкриття і припинення вогню, порядок дій після виконання завдання;

- зенітному підрозділу - завдання, стартові (вогневі) позиції, сектори для розвідки повітряного противника і ведення вогню, час та ступені готовності, порядок ведення вогню;

- підрозділу, призначеному в бойову охорону - позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їхнього вогню і порядок відходу.

У шостому пункті бойового наказу, крім часу готовності до виконання завдання, вказуються також час заняття оборони, готовність системи вогню та інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування й інженерного обладнання району оборони.

Взаємодію командир батальйону організовує за завданнями, імовірними напрямками наступу противника і варіантами дій підрозділів. Організовуючи взаємодію, він узгоджує дії рот між собою, з діями бронегрупи, вогневих засад, підрозділів артилерії, інших вогневих засобів і сусідами щодо знищення противника під час висування його до переднього краю оборони, розгортання і переходу в атаку (у вихідному положенні для наступу), під час відбиття атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і під час вклинення їх в район оборони.

Під час організації взаємодії командир батальйону зобов'язаний:

- уточнити вогневі завдання артилерійським, гранатометному і протитанковому підрозділам;

- визначити рубежі відкриття вогню з танків, БМП, ПКР, гранатометів та інших протитанкових засобів по противнику, а також ділянки зосередженого вогню рот на найбільш важливих напрямках і порядок його ведення;

- узгодити дії підрозділів, які обороняють передову позицію (позицію бойової охорони), з діями рот першого ешелону, підрозділів приданої і підтримуючої артилерії щодо утримання передової позиції (позиції бойової охорони) і порядок відходу підрозділів, які обороняють її;

- узгодити дії рот першого і другого ешелонів з діями бронегрупи, артилерійських, гранатометного і протитанкового підрозділів, приданого інженерно-саперного підрозділу, а також підрозділів (вогневих засобів), які діють у вогневих засадах, і кочуючих вогневих засобів щодо відбиття атак танків і піхоти противника, відсікання піхоти від танка, знищення противника перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і на стиках з сусідами, під час вклинення його в оборону і щодо боротьби з повітряними десантами противника;

- вказати порядок відкриття і ведення вогню по літаках і вертольотах противника зенітним і механізованими (танковими) підрозділами, способи і сигнали розпізнавання своїх літаків і вертольотів, а також позначення свого положення; узгодити порядок дій авіанавідників і постів (пунктів) позначення;

- визначити, кому, які і де мати чергові вогневі засоби, а також порядок знищення розвідки противника;

- повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

При організації всебічного забезпечення бою командир батальйону дає вказівки щодо основних видів бойового, технічного і тилового забезпечення.

Бойове забезпечення батальйону в обороні включає в себе розвідку, охорону, захист від зброї масового ураження, радіоелектронну боротьбу, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Розвідка в обороні повинна своєчасно встановити підготовку противника до наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій та час переходу до наступу, місця вогневих позицій артилерії та інших вогневих засобів, а з початком наступу уточнити його склад, наявність резервів та напрямок їх висування. Вона ведеться спостереженням з усіх командно-спостережних пунктів особисто командирами і призначеними спостережними постами (спостерігачами), а також постами радіолокаційної розвідки. Перед фронтом своїх військ, на флангах і в проміжках бойових порядків противника розвідка ведеться розвідувальними дозорами, на шляхах імовірного підходу противника до оборони влаштовуються розвідувальні засади.

Мета охорони - не допустити проникнення розвідки противника у район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп) та забезпечити підрозділам, які охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) та вступу до бою.

Захист від зброї масового ураження досягається, передусім, використанням окопів, траншей, ходів сполучення, перекритих щілин, бліндажів, сховищ і укрить, засобів індивідуального захисту, а також захисних властивостей місцевості і техніки.

Радіоелектронна боротьба здійснюється у тісному поєднанні з вогневим ураженням та знищенням основних засобів управління підрозділами та зброєю противника відповідно до рішення завдань розвідки та маскування і ведеться шляхом виконання окремих заходів щодо радіоелектронного продавлення, радіоелектронного захисту своїх засобів управління підрозділами (зброєю) та протидії технічним засобам розвідки противника.

Тактичне маскування в обороні проводиться з метою введення противника в оману відносно напрямку зосередження основних зусиль, побудови бойового порядку, зображення переднього краю, системи вогню, інженерного обладнання району оборони, напрямку і часу здійснювання маневру.

Основними завданнями інженерного забезпечення в обороні є: фортифікаційне обладнання району оборони; влаштування загороджень; обладнання командно-спостережних пунктів; виконання інженерних заходів щодо маскування; підготовка шляхів маневру; добування, очищення води і обладнання пункту водопостачання.

Завданнями забезпечення РХБЗ в обороні є: радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, спостереження в районі оборони і на вогневих рубежах; радіаційний та хімічний, біологічний контроль; своєчасне використання засобів індивідуального та колективного захисту; проведення спеціальної обробки (дезактивації, дегазації, дезинфекції) фортифікаційних споруджень і окремих ділянок місцевості; радіаційна безпека, використання запалювальної зброї, а також маскування підрозділів аерозолями (димами), застосування вогнеметів.

Командно-спостережний пункт (КСП) батальйону обладнується за ротами першого ешелону або в районі опорного пункту роти другого ешелону (резерву) батальйону на віддаленні до 2 км від переднього краю оборони батальйону.

КСП командира батальйону, за можливістю, обладнується у важкодоступному для танків місці. Він повинен забезпечувати спостереження за місцевістю, діями противника та своїх підрозділів.

Організовуючи управління в обороні, командир батальйону визначає: місце та час розгортання командно-спостережного пункту батальйону і приданих підрозділів; порядок їх переміщення; порядок підтримання зв'язку та радіообміну; способи і терміни подання донесень, ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони.

Закінчивши роботу на місцевості, командир батальйону розробляє схему району оборони батальйону.

Схема району оборони батальйону, як правило, розробляється штабом батальйону на великомасштабній карті і у вигляді донесення подається командиру бригади (полку). На схемі вказуються: орієнтири, положення противника, позиції бойової охорони; ротні і взводні опорні пункти, їх смуги вогню і ділянки зосередженого вогню, рубежі відкриття вогню по противнику з танків, бойових машин піхоти, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів та інших вогневих засобів; положення сусідів і розмежувальні лінії з ними, вогневі позиції і сектори обстрілу засобів, які забезпечують фланги батальйону і проміжки між ротними опорними пунктами; райони зосередження і вогневі рубежі бронегруп, позиції і шляхи маневру кочуючих вогневих засобів, вогневі позиції артилерійських і зенітного, гранатометного підрозділів та інших вогневих засобів, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону та їхні вогневі завдання, місця влаштування вогневих засад, напрямок контратак і рубежі розгортання роти другого ешелону (резерву), для танкової роти і механізованої роти на БМП, крім того, - вогневі рубежі; основні фортифікаційні спорудження та інженерні загородження, проходи в загородженнях для бронегруп, підрозділів (вогневих засобів), які діють у вогневих засадах, і кочуючих вогневих засобів; місця розташування підрозділів технічного забезпечення, тилу і автомобілів механізованих підрозділів, командно-спостережних пунктів батальйону і рот. У межах району оборони батальйону, перед його фронтом на флангах можуть указуватися рубежі розгортання (мінування) протитанкового резерву (рухомого загону загороджень) полку та вогневі завдання штатної і приданої артилерії.

При завчасній підготовці оборони на схемі, крім того, вказуються вогневі позиції і сектори обстрілу танків, бойових машин піхоти, протитанкових, зенітних та інших вогневих засобів.

Схема району оборони батальйону є для командира планом ведення оборонного бою.


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 208 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПОСЛІДОВНІСТЬ ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА РОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ НАСТУПУ | А). Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником | Б). Ведення наступу на противника, який обороняється, з ходу | А). Основи маршу роти | Б). Послідовність та зміст роботи командира роти після одержання завдання на марш | В). Дії роти на марші у похідній охороні та у складі головних сил | А). Основи зустрічного бою роти | Б). Послідовність та зміст роботи командира роти із зав'язкою зустрічного бою головним дозором | В). Дії роти у зустрічному бою | Б). Місце батальйону в бойовому порядку полку та його роль в бою |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
В). Побудова оборони батальйону| ВЕДЕННЯ ОБОРОНИ БАТАЛЬЙОНОМ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)