Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вчення про світобудову Дж.Бруно

Читайте также:
  1. II Вивчення нового матеріалу
  2. А). Вивчення і оцінка населених пунктів
  3. Атомістичне вчення Демокріта.
  4. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми
  5. Вивчення іменника в молодших класах
  6. Вивчення системи позаурочної музично-виховної роботи з ЗНЗ
  7. Вчення А.Шопенгауера.

Джордано Бруно критично переосмислив і далі розвинув геліоцентричну картину світу Коперника. Він говорив, що Усесвіт не обмежений сферою нерухомих зірок на його кордоні. Він рухомий, вічний і безкінечний(ідея безкінечного космосу). Всесвіт складається з паралельних світів, які, ймовірно, населені людськими істотами.

Першопричиною світу є безкінечний Бог, він є єдністю суперечностей, які перебувають у «скрученому» вигляді. Багатогранність предметного світу є результатом «розкручення» Бога в просторі й часі. З огляду на це Дж.Бруно робить свій засадовий висновок: Бог існує не за межами Всесвіту, а перебуває в самому Всесвіті.

Також він вважав, що основою світу, Космосу, природи є світова душа, яка породжує розум і діє на матерію зсередини(надає їй форми), завдяки чому створюється вся багатогранність природного світу. Дж.Бруно доходить висновку, що форма існує не ззовні, а в самій матерії, це дає їй можливість стати реальною дійсністю.

 

 

Ф.Бекон про науковий метод

 

Ф. Бекон виробив новий порівняно з античністю і середньовіччям підхід до розуміння науки. Підкреслюючи негативне ставлення до всієї попередньої науки, яка мала споглядальний характер і абстрагувалася від потреб практики, англійський філософ по-новому визначає мету наукового пізнання. Вона полягає в тому, щоб приносити користь людині, збагачувати її життя новими винаходами, утверджувати її могутність щодо природи. Наукове знання не самоціль, а лише засіб вирішення проблем, що постають перед людиною. Знання є сила. Цей відомий афоризм Ф. Бекона відображає його уявлення про практичну цінність науки. Ф. Бекон був провісником нової індустріальної єри. Він не лише вказав на особливу роль науки у майбутньому суспільстві, але й передбачив необхідність перетворення її на найважливішу галузь суспільного виробництва.

На основі критичного аналізу всієї попередньої науки Ф. Бекон розробив програму реформи, її "великого відновлення". Головним пунктом тут виступало перетворення природознавства, що базується на чуттєвому досвіді, на основу всього наукового пізнання. Другий важливий пункт — вчення про метод. Саме розробка нового методу є, на думку Бекона, основним засобом перетворення і відновлення науки. На відміну від схоластичного це має бути метод наукового відкриття, засіб творчого розвитку наукових знань. Також мислитель висунув ідею створення нової логіки, яку він протиставляв старій, арістотелівській, схоластичній логіці.

 


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Поняття мислення. Хто здатен мислити? | Психофізична проблема. | Поняття індивіда, особистості, індивідуальності. | Співвідношення понять суспільство, культура, природа та цивілізація | Основні проблеми соціальної філософії: загальний огляд | Поняття цінностей | Дискусії щодо законів розвитку суспільства та ролі особистості в ньому. | Глобальні проблеми сучасності: загальний огляд | Вчення Піфагора про світовий порядок. | Атомістичне вчення Демокріта. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вчення про світобудову у Плотіна.| Основні положення філософії Р.Декарта.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)