Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Догматичне та критичне мислення в науці, релігії та філософії.

Читайте также:
  1. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха. Причини виникнення релігії
  2. ВАГОМІСТЬ РЕЛІГІЇ
  3. Види мислення.
  4. До теми 2. Історичні типи філософії.
  5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ.
  6. Загальна характиристика античної філософії.

Догматичний тип мислення відрізняється максимально точним проходженням написаним. Істина - це те, що сказано кимось раніше і чому доданий статус непорушного авторитету. Догматичне мислення постійно орієнтується на авторитети. Варіант догматичного мислення - юридичне мислення, формалізм. Людина не замислюється, чи так насправді, досить “наказу”. Все творче, що неминуче в мисленні - адже людина не робот - здійснюється у вигляді тлумачення. Звідси ясно, що догматичний тип добре поєднується з релігійним, а також з підпорядковувалося.

Крити́чне ми́слення — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Властивості критичного мислення:

· усвідомленість

· самостійність

· рефлексивність (самоаналіз)

· цілеспрямованість

· обґрунтованість

· контрольованість

· самоорганізованість

Системотвірною властивістю є усвідомленість, оскільки найсуттєвішою рисою критичного мислення є високий ступінь усвідомленості власних розумових дій. Усвідомленість робить людину вільною, дозволяє конструювати майбутнє в доцільній діяльності, що будується за мірою людини — ідеальною метою. Життєдіяльність невільної людини повністю підкорена обставинам, в той час як вільна людина усвідомлює необхідність цілеспрямованої зміни обставин, своїх способів діяльності, своїх знань, умінь і навичок, своїх потреб і здібностей — переробки самого себе. Таким чином, усвідомлення призводить до рефлексивності, контрольованості та самоорганізації. Усвідомленість породжує самостійність, яка характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не користуючись допомогою інших людей. «Свобода, — стверджував Дж. Д'юї, — не полягає в підтримці безперервної та безперешкодної зовнішньої діяльності, але є чимось досягнутим шляхом боротьби, особистого розмірковування, виходом із утруднень, що перешкоджають безпосередньому достатку та довільному успіху». Самостійність мислення, як відзначає С. Максименко, спирається на знання та досвід інших людей, але передбачає творчий підхід до пізнання дійсності, знаходження нових, власних шляхів і способів розв'язання пізнавальних та інших проблем. Ключовими якостями самостійної людини є вміння рефлексувати та ставити перед собою цілі. Цілеутворення завжди передбачає напрацювання планів, що без обґрунтованості, контрольованості та самоорганізованості неможливо, адже створення плану потребує виваженого обміркування, а його виконання слід контролювати і коректувати.


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 628 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Зв’язок філософії та релігії, особливості та відмінності між ними. | Зв’язок філософії та науки, чи є філософія наукою?Чи є філософія однією з наук ? | Особливості архаїчного мислення, міфологічний світогляд. | Знання, віра, сподівання. | Об’єктивна істинність та суб’єктивна переконаність. | Поняття методу та проблематика методології пізнання. | Гіпотетико-дедуктивний метод. | Спостереження та вимірювання як методи емпіричного пізнання. | Експеримент та квазіексперимент: логіка методу. | Моделювання як метод пізнання. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Нерелігійні вірування| Мотиви пізнавальної діяльності та суб’єкт пізнання.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)