Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Журнал “Зоря”: історія заснування, редакторська політика. Роль Івана Франка у розвитку журналу “Зоря”.

Читайте также:
  1. quot;Разгребатели грязи" и традиции разоблачительной журналистики
  2. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
  3. Война, которой не хотели» — редакционная статья издателей журнала
  4. Вплив розвитку ЗМІ на соціально-масові явища.
  5. Выставка фотографий военных журналистов 14 апреля откроется в Музее современной истории России
  6. Генезис та еволюція озонового шару, значення озонового шару для розвитку живих організмів. Озонові аномалії і можливі наслідки руйнування озонового шару.
  7. Если Вы хотите стать Партнёром журнала, мы Вам вышлем Партнерское предложение.

«Зоря» — літературно-науковий і громадсько-культурний всеукраїнський журнал-двомісячник, що виходив протягом 1880-97 у Львові.

Редакторами в різний час були відомі діячі і письменники — Омелян Партицький, Григорій Цеглинський, Василь Лукич (псевдонім Володимира Левицького), Василь Тисовський, Осип Маковей, Кость Паньківський, О. Борковський. 3 1885 — орган Наукового товариства імені Шевченка. Протягом 1885-86 до складу редакції входив Іван Франко, який опублікував на його сторінках багато художніх творів, літературно-критичних статей, мав значний вплив на формування «3орі» як національного загальноукраїнського видання.

З 1891 року журнал ілюструвався репродукціями мистецьких творів, світлинами письменників, вчених, акторів та ін. Журнал виражав погляди передових громадсько-культурних сил як в Галичині й Буковині, так і в Наддніпрянській Україні. Будучи органом галицьких «народовців», відстоював права українців на вільний розвиток їх мови і культури, пропагував ідеї єдності українського народу, розділеного кордонами Австро-Угорщини та Росії, пропагував художні надбання, наукові здобутки інших народів.

Важливу історико-культурну роль відіграла «3оря» насамперед як літературно-художній орган, який збагатив українську літературу численними публікаціями творів Тараса Шевченка (повісті «Варнак», «Художник», «Капітанша» в українському перекладі), А. Свидницького (роман «Люборацькі»), Панаса Мирного (драма «Лимерівна», «Дума про військо Ігореве»), І. Франка (повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя»), Івана Нечуя-Левицького (Старосвітські батюшки і матушки"), Михайла Коцюбинського (оповідання «Для загального добра», «Маленький грішник»), І. Карпенка-Карого («Мартин Боруля», «Сто тисяч»), М. Кропивницького («Титарівна»), Ольги Кобилянської («Людина»), Богдана Лепкого («Зломані крила», «Недібрана пара») та ін. Журнал надавав сторінки письменникам різних шкіл і літературних напрямів.

У галузі історії літератури та літературної критики надрукував дослідження Омеляна Огоновського «Історія літератури руської», аналітичні статті І. Франка «Наше літературне життя в 1892 році», «Жіноча доля в руських піснях народних», статті П. Грабовського, М. Вороного, Василя Лукича та інших авторів.

З перекладної літератури «3.» ввела у друкований світ українців казки М.Салтикова-Щедріна, поезії в прозі І. Тургенева, оповідання В.Короленка, вірші Н. Нєкрасова, О. Плєщєєва та ін. Багато цінних перекладів з'явилося з німецької літератури (драми «Вільгельм Телль» і «Марія Стюарт» Ф. Шіллера, лірика Г. Гейне, «Фауст» Й.-В. Гете), з французької (Гі де Мопассан, А. Доде, О. Мірбо, П. Беранже), з польської (А. Міцкевич, Марія Конопніцька, К. Тетмайєр, В. Сирокомля), з болгарської, чеської, сербської, хорватської та ін. літератур у перекладах І. Франка, В. Щурата, Б. Грінченка, М. Старицького.

Журнал переживав критичні моменти у своїй діяльності: до редакційного комітету видання входили і діячі консервативного напряму, які усунули І. Франка з редакції, проте вирішальну роль відігравали демократичні сили. Завдяки їм «3оря» проводила всеукраїнські літературні конкурси. Одним з найактивніших і найкваліфікованіших редакторів видання був Василь Лукич. «3оря» поклала початок формуванню в Галичині загальноукраїнського видання широкого європейського змісту. З 1898 замість «3орі» почав виходити у Львові щомісячний «Літературно-науковий вісник».

Франко намагався якомога більше розширити тематичні обрії „Зорі”. Драгоманову він писав (9.І.1886), що, крім матеріалів з історії літератури, освіти, економіки, „бажає подати дещо й етнографічного матеріалу” (49, с.13) і покладає надії на нього. До Б. Познанського звертався (10.І.1886) з проханням допомагати „Зорі” „своїми цінними працями і своєю світлою порадою” (49, с.14). Тут же уточнював, що редакцію цікавлять його спогади про духовне, літературне та наукове життя в Україні та відомих діячів, а також думки про поточні питання розвитку літератури, життя інтелігенції. Б. Грінченку радив (18. І.1886) перекладати наукові праці, але невеликі, щоб можна було подати у 2-3 номерах.


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 292 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Особливості становлення української журналістики. | Харьковский еженедельник» і «Харьковские известия» як інформаційні видання. | Видавнича діяльність П. Куліша. Альманах “Хата”. | Журнал “Основа” та його роль в розвитку української журналістики. | Газета Леоніда Глібова “Черниговский листок”: суспільно-політична проблематика матеріалів. | Історичні обставини життя українців в Австро-Угорській імперії та їх вплив на розвиток журналістики в Галичині. | Короче, Эмский указ и Валуевский циркуляр, если до кого не дойдёт. | Газета “Зоря Галицька” та її роль у висвітленні діяльності Головної Руської Ради. Редакційна політика газети, причини занепаду видання. | Народовська преса: “Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” – коротка характеристика видань. | Радикальна соціалістична течія в Україні: політичний пафос, персоналії, вплив на журналістський процес. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Журнал “Правда”, періодичність, редактори, загальна характеристика програми.| Буковинська” дискусія між Б. Грінченком і М. Драгомановим: загальна характеристика.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)