Читайте также:
|
|
Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається реальністю наданих їм прав та обов’язків. Характеристика співвідношення правового статусу особи та громадянина визначає особливості положення людини в державно-організованому середовищі. Зазначимо, що категорії “правовий статус особи та громадянина” мають самостійний характер, а їх взаємодія засновується, по-перше, на нерозривності суспільства і держави і, по-друге, на наявності спільних та особливих рис цих юридичних понять.
Спільні риси підкреслюють похідний характер цих категорій та їх залежність від рівня організованості систем, що їх гарантують. Як правовий статус особи, так і правовий статус громадянина:
Ø характеризують правове положення єдиного суб’єкта – людини;
Ø вони мають єдиний зміст;
Ø певним чином встановлюються та закріплюються;
Ø засновуються на гуманістичних принципах та загальнолюдських цінностях;
Ø відображають рівень розвитку суспільства та держави і визначають його;
Ø гарантуються системою засобів;
Ø мають спільну мету – впорядкування відносин між людьми та взаємодії індивіда і соціальної системи (нації, народу, суспільства, держави);
Ø мають визначену структуру, що характеризується певною взаємодією компонентів.
Однак, за наявності значної кількості спільних ознак, ці категорії зберігають відносну самостійність, що і визначається притаманністю їм особливих рис. Їх можна визначити схематично:
Правовий статус особи | Правовий статус громадянина |
Ø Існує до виникнення держави і з нею не пов’язаний | Ø Виникає з появою держави та безпосередньо залежить від неї |
Ø Закріплюється соціальними норма-ми в довільному порядку, існує в усній формі | Ø Має письмовий характер. Закріпляється правовими нормами та має характер чітко визначеного документу |
Ø Заснований на загальнолюдських цінностях та принципах | Ø Заснований на нормах національно-го та міжнародного права |
Ø Поширюється на все населення | Ø Поширюється на громадян певної держави |
Ø Має внутрішній характер | Ø Може мати як національний, так і міжнародний характер |
Ø Реалізується в силу авторитетності для кожного з суб’єктів, тобто добровільно | Ø Має обов’язковий характер і реалізується незалежно від бажання суб’єктів |
Ø Основними елементами змісту є права та обов’язки | Ø Окрім прав та обов’язків структур-ними елементами є свободи та інтереси |
Ø Права та обов’язки мають єдиний зміст і невідокремлений характер | Ø Права та обов’язки розмежовані, їх зміст чітко визначений |
Ø Права та обов’язки не пов’язані і реалізація права не залежить від виконання обов’язку іншим суб’єктом | Ø Права та обов’язки мають взаємний характер, оскільки юридичний обов’язок є гарантією реалізації суб’єктивного права |
Ø Не має чітко визначеного механізму реалізації прав та обов’язків | Ø Має законодавчо визначений механізм реалізації прав та обов’язків |
Ø Існує як загальний статус | Ø Може бути загальним, спеціальним, галузевим, індивідуальним |
Ø Не залежить від громадянства | Ø Безпосередньо пов’язаний з громадянством |
Ø Гарантується суспільством | Ø Гарантується державою |
Ø Порушення прав та невиконання обов’язків тягне застосування заходів громадського впливу | Ø Порушення прав та невиконання обов’язків тягне застосування юридичної відповідальності |
Ø Відповідальність не має примусового характеру і може виходити як від суспільства в цілому, так і його структурних підрозділів (партій, організацій, об’єднань) | Ø Відповідальність має примусовий характер і призначається від імені держави |
Правовий статус особи та громадянина можуть існувати окремо (наприклад, у випадку, коли особа є іноземцем чи не має громадянства), а також можуть співпадати. Це має місце у випадку наявності громадянства у особи, або коли держава гарантує реалізацію проголошених суспільством цінностей.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Таким чином, правовий статус характеризує положення особи у взаємовідносинах з суспільством та державою. | | | IV. Права людини: поняття та структура |