Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості.

Читайте также:
  1. A. Визначення свідомості.
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. I. Загальні положення
  6. Глава 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  7. Загальні вимоги до змісту тез

Процеси розділення сипких матеріалів на продукти різної крупності називаються класифікацією за крупністю. Така класифікація здійснюється:

– розділенням (грохоченням) вихідного матеріалу на просіювальних поверхнях з каліброваними отворами (колосникові решітки, сита, решета та ін.). Машини для грохочення насипних матеріалів називаються грохотами;

– розділенням вихідного матеріалу на різні за крупністю фракції в рідкому або газоподібному середовищі, у якому суспензія мінеральних часток осідає з різною швидкістю залежно від їх розмірів і щільності. Така класифікація може бути гідравлічною (водною) та пневматичною (повітряною). Машини для роботи у водному середовищі називаються гідравлічні класифікатори, у повітрі – повітряні сепаратори.

Грохочення здійснюється шляхом просіювання матеріалу через одне чи декілька сит або решіт. У результаті кожної операції грохочення отримують верхній (надрешітний) і нижній (підрешітний) продукти.

Виходячи з технологічного призначення існують наступні види грохочення:

– допоміжне, у т. ч. попереднє, контрольне, перевірочне (після дробарки);

– підготовче – для розділення матеріалу на декілька класів крупності, призначених для подальшої роздільної обробки;

– самостійне – для виділення готових класів, тобто продуктів, що відправляються споживачеві. Цю операцію також називають механічним сортуванням;

– зневоднювальне (дешламація на грохотах) – для видалення основної маси води, що міститься в руді (після її промивання), або для відділення суспензії від кінцевих продуктів (при сепарації у важких середовищах).

За умовами роботи розрізняють:

– крупне грохочення (шматки –1200 +0 мм), отвори (щілини колосників) від 300 до 100 мм;

– середнє грохочення (шматки –350 +0 мм), отвори колосникових решіток і листових решіт від 60 до 25 мм;

– дрібне грохочення (шматки –75 +0 мм), решета й сита з вічками від 25 до 6 мм;

– тонке грохочення (шматки –10 +0 мм), сита з вічками від 5 до 0,5 мм;

– особливо тонке грохочення, сита з вічками від 0,5 до 0,05 мм.

У якості просіювальних поверхонь використовують колосникові решітки, листові решета, стержневі решітки, дротяні сита.

За принципом дії грохоти різних типів аналогічні: просіювання дрібних класів через отвори відбувається в результаті руху матеріалу, що піддається грохоченню, відносно просівальної поверхні. Відмінність між окремими різновидами грохотів полягає головним чином у способі переміщення просіюваного матеріалу.

Грохоти характеризуються такими головними конструктивними особливостями:

– геометричною формою просіювальної поверхні та конструкцією її елементів;

– розташуванням робочого органу відносно горизонтальної площини;

– характером руху просіювальної поверхні або її елементів.

За формою просіювальна поверхня виконується плоскою (або приблизно плоскою) і циліндричною; в останньому випадку вона має вигляд бічної поверхні всього циліндра (барабана) або частини циліндра з перетином у вигляді дуги кола.

Відповідно до форми робочої поверхні розрізняють плоскі, дугові та барабанні грохоти.

За розташуванням просіювальної поверхні грохоти розділяють на похилі, у яких переміщення матеріалу здійснюється переважно під дією сили тяжіння, і горизонтальні, або слабо похилі, де рух матеріалу зумовлений в основному механічною дією робочого органу.

За характером руху робочого органу усі грохоти можуть бути розділені на чотири основні групи:

– нерухомі;

– грохоти з рухом окремих елементів просіювальної поверхні;

– рухомі грохоти з обертальним рухом просіювальної поверхні;

– рухомі грохоти зі зворотно-поступальним (коливаль-ним) рухом просіювальної поверхні.

 


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Конструктивні особливості млинів. | Технічні характеристики кульових млинів з центральним розвантаженням для мокрого подрібнення | Технічні характеристики кульових млинів з розвантаженням через решітку для мокрого подрібнення | Режими роботи барабанних млинів. | Експлуатація млинів. | Класифікація й особливості процесів самоподрібнення. | Конструктивні особливості млинів самоподрібнення. | Розрахунок основних параметрів барабанних млинів. | Принцип дії та конструктивні схеми вібраційних млинів. | Конструкції вібраційних млинів. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розрахунок основних параметрів.| Ефективність грохочення.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)