Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Професіоналізми

Професіоналізми –це слова або вислови, властиві мові певної вузької професійної (рідше – соціальної) групи людей, поставлених в особливі умови життя.

Професіоналізми виникають у двох випадках: коли та чи інша спеціальність або вид занять не має розвиненої термінології (це, наприклад, полювання, рибальство, різні ігри та ін.), або як розмовні неофіційні замінники наявних у цій галузі термінів. Друга група професіоналізмів особливо поширена й досить активно поповнюється (наприклад: карданний пристрій – кардан, трансплантація – пересадка; отоларинголог – вушник та ін.). Це, як правило, загальнозрозумілі й часто загальновживані слова, які, проте, не належать до літературної мови.

Такі професіоналізми наявні в повсякденному мовленні працівників багатьох підприємств, відомств, установ та ін. Доки вони вживаються лише в усному мовленні й не виходять за межі відомства – шкода від них невелика (псується лише мова тих людей, які вживають професіоналізми в усіх випадках життя, а не лише в окремих робочих ситуаціях). У практиці писемного спілкування в межах одного відомства вони теж зрозумілі, але небажані, бо через них діловий папір перетворюється з офіційного у напівофіційний (або й зовсім неофіційний), набуває рис приватної записки, а не документа.

У міжвідомчій кореспонденції їх вживання небажане, а в окремих випадках і просто неприпустиме. Часто на ґрунті вживання професіоналізмів виникають непорозуміння в службовому листуванні. Так, наприклад, в одній рекламації було написано: “...заготовки зубчастих коліс не мають маркіровки й свідків...”. Свідки – це професіоналізм, вживаний на позначення макетів деталей, що додаються до кожної партії їх; проте це довелося роз’яснювати вже в наступному листі.

На жаль, дехто зі службових осіб, причетних до складання ділової кореспонденції, вважає професійну лексику нормою писемного мовлення, засмічуючи професіоналізмами мову ділових паперів, утруднюючи спілкування й знижуючи загальний рівень мовної культури документів.

Які ж слова входять до складу професіоналізмів? Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літературною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у множині: начальникам відділів треба уточнити свої обсяги, ми маємо типові застосування, цілий ряд диференціювань та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові форм множини не мають.

До професіоналізмів належать також і слова загальнонародної мови, вжиті в спеціальному значенні. Так, наприклад, у загальнонародній мові слова кваліфікований, свідомий, якісний означають наявність у якихось осіб предметів певних властивостей або ознак. У деяких колективах усталилось вживання цих слів на позначення високого (власне найвищого) вияву названої ознаки чи властивості: кваліфікований у них означає “висококваліфікований”, а не “той, що має певну кваліфікацію”, свідомий – це людина надзвичайно високої свідомості; якісні показники – це показники високої (найвищої) якості та ін.

Таке слововживання збіднює мову й водночас ускладнює сам процес спілкування: адже до нового слововжитку треба спеціально звикати; крім того, в усному мовленні міру якості можна передати інтонаційно (сказати якісний з такою інтонацією, яка висловить найвищу міру цієї ознаки); у писемному мовленні читач мусить усе це “домислити”, що абсолютно недоречно в діловій сфері людського спілкування.

Часом переосмислене слово так далеко відходить від значення основного, що “непосвяченій” людині взагалі буде незрозуміле, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швидкості станка. Тому речення “ Повідомте ударність нового агрегата” для непосвяченої людини буде “шифровим донесенням”, а не діловим листом.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів є “місцева словотворчість” (у межах колективу, підприємства, відомства та ін.), насамперед за рахунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до– (дообладнати, докваліфікація, дооформляти, доукомплектувати, дообстежити, дозакріпити), недо– (недопалив, недовнесок, недопромисел, недоперевиконано), за– (залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над– (надзверхплановий); серед суфіксів –ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), –аж (типаж, стаж), –ація (маршрутизація, докваліфікація) тощо.

Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад: маловісна корова (корова некондиційної ваги). Інший тип складань: тонно–км–брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано воно – з точки зору норм літературної мови – неграмотно). Текст ділового папера, в якому багато складних слів, утворених з кількох скорочених (а то й просто “одрубаних”) основ, справляє враження написаного не українською, а начебто якоюсь іноземною мовою, наприклад: “Ветогляд кінного поголів’я призначено на сьому годину ранку 4.03.03 на подвір’ї райветлікарні. Розпорядження обов’язкове для міськлікарні, контори “Райзаготсировина”, санепідстанції, молоковозу, молзаводу, контори облтрансу” (Санепідемстанція).

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіша праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналізмів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектувальників: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в потолочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити (підводити, знайомити), рахунки, дебет, кредит обганяє, підкраска (сторно), липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін. Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення. Звідси висновок: професіоналізмам не місце в діловій документації, мова якої повинна бути бездоганною.

Проте важко назвати документ бездоганним, якщо він написаний одразу трьома мовами: професійною, загальнонародною українською і частково російською (у тих місцях, де автор документа не знав українських відповідників до російських слів).

В українську мову запозичено багато російських слів, насамперед для називання нових понять, які в українській мові ще не мали ніякої назви. Запозичення вважається правомірним і тоді, коли засвоюється слово з дещо іншим значенням, ніж те, яке вже є в українського відповідника. Коли ж слово з цим значенням є в українській мові, тоді запозичення перестає бути правомірним: це просто помилка, яка з’явилася внаслідок недостатнього знання лексики української мови. Так, наприклад, немає підстав запозичати слово справка, бо є довідка, рішити (є вирішити), умісний (є доречний), появитися (є з’явитися), міроприемство (є захід), слідуючий (наступний), сводка (зведення), вопрос (питання), ошибка (помилка) тощо.


Слід пам’ятати, що навіть дуже схожі слова російської й української мов можуть мати далеко не однакове значення, порівняйте:

 

Російські: Українські:
час (60 хв) человек (людина) неделя (7 днів тижня) луна (місяць) речь (промова) трус (боягуз) нарядный (гарно одягнений)   злодей (лиходій) красный (червоний) час (невизначена кількість) чоловік (людина-рідко, мужчина- подружжя неділя (один з днів тижня) луна (відлуння, рос. эхо) річ (предмет) трус (обшук) нарядний (пов’язаний з нарядом як з документом) злодій (той, що краде) красний (красивий)

 

У внутрішній поточній кореспонденції, яка не виходить за межі підприємства, мішанина слів з двох мов зустрічається, на жаль, значно частіше, ніж хотілося б. Документи, написані такою мовою, свідчать про недостатнє знання обох мов, про низьку мовну й загальну культуру того, хто так пише.

Це саме можна сказати й про вживання у мові документів діалектизмів, тобто місцевих слів і висловів, які зрозуміє лише обмежена кількість людей.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 1294 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Класифікація документів | Формуляр документа | Оформлення документа | Способи викладу матеріалу в документі | Загальні вимоги до мови документа | Етикет ділових паперів | Прохання | Загальні відомості з лексики. | Книжна лексика | Іншомовні слова |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Терміни| Універсальні слова

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)