Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Українська культура другої половини XVII ст..

Читайте также:
  1. A. другої фази коагуляційного гемостазу.
  2. II. КУЛЬТУРА В АГРАРНОМ ОБЩЕСТВЕ
  3. V1: Культура стран изучаемого языка
  4. Адхократическая культура.
  5. Аннотация дисциплины «Деловой этикет и культура коммуникаций».
  6. Арабоязычная культура и медицина
  7. Арзамаскин Н.Н., Арзамаскин А.Н. Федералистская культура в России// Правовое государство: теория и практика. – 2011. -- № 2. – С.

Оскільки на територіях, що перебували у складі Росії — Лівобережжі, Слобожанщині, Запоріжжі — польсько-шляхетського гноблення не існувало і вони були краще захищені від нападів, тут склалися більш сприятливі умови для розвитку культури, вона розвивалася інтенсивніше, ніж на Правобережжі і на західноукраїнських землях.

Освіта і друкарство. У містах існували школи, утримувані братствами. В них учні вивчали мови, граматику, риторику, політику, а у вищих класах — математику, астрономію і музику. Головним осередком освітнього, наукового, літературного і всього культурного життя України і в другій половині XVII ст. залишався Київ. Визначну роль відіграла Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Велике значення для розвитку й поширення культури на Україні мали друкарні, які існували в другій половині XVII ст. у Києві при Києво-Печерській лаврі, в Чернігові, Львові і в інших містах.

Розвиток літератури. Усна народна на творчість. Писались полемічні твори. Розвивалася ораторсько-проповідницька проза, житійна й паломницька література. З'явилася історично-мемуарна проза. Широкого розмаху набула поезія.

Важливим жанром історичних творів стали козацько-старшинські літописи, в яких найбільш широко описувалася героїчна боротьба українського народу в період визвольної війни і автори яких відбивали ідеологію козацької старшини, що поступово перетворювалась у феодалів. На першому місці серед цих творів стоїть літопис Самовидця, опис подій у якому доведений до 1702 р.

У другій половині XVII ст. значно ширше, ніж раніше, розвинулася шкільна драма. П'єси писалися викладачами Київської колегії, а виконавцями були школярі. Від 1673 до 1095 р. збереглося понад 20 текстів шкільних драм.

Музичне мистецтво. На тексти народних дум створювалася невідомими композиторами музика. Народні співаки — козаки-бандуристи — часто самі створювали тексти й музику і розносили їх по всій Україні. Починається також музична обробка народних пісень. У цей час були оброблені такі пісні, як «Та нема гірш нікому» і «Ой під вишнею, під черешнею». Продовжує розвиватися багатоголосий, партеений спів. Гарний хор і оркестр мала Київська колегія. У розвитку музичного мистецтва в Україні у другій половині XVII ст. визначне місце належало композиторові і теоретикові музики М. П. Ділецькому.

Архітектура і образотворче мистецтво. Архітектура й будівництво в другій половині XVII ст. в Україні продовжували розвиватися на місцевій самобутній народній основі. Водночас вони зазнавали впливу російської і західноєвропейської архітектури. Українські архітектори запозичували й творчо застосовували прийоми стилю бароко, для якого характерними були декоративна пишність, вигадливість, мальовничість.

На селі і значною мірою в містах як будівельний матеріал використовувалось переважно дерево. Саме з дерева будували хати селян, міщан, козаків, часто й будинки козацької старшини, сільські церкви. У містах частіше споруджували будівлі з цегли й каменю — гетьманські палаци, будинки старшини, магістратів, споруди монастирів,

Загальною тенденцією у розвитку образотворчого мистецтва в Україні в другій половині XVII ст. був дедалі ширший відхід художників від релігійних тем і підвищення інтересу до світських сюжетів, реального життя, образів і переживань людей.

Розвивалося писання портретів гетьманів, полковників, іншої старшини. Високого рівня досягла гравюра, особливо на міді.

Розцвітали різні галузі народного мистецтва: килимарство, вишивання, гаптування, художнє ковальство, литво, кахельне, гончарне виробництва та ін.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Українсько-московський договір 1654 р. та його оцінка в історіографії. | Воєнні дії 1654 – 1657 років та їх наслідки. | Віленське перемир'я 1656 р. та його наслідки для України. Союз із Швецією і Трансільванією. | Політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького. Боротьба козацько-старшинських угруповань за владу (кінець 50-х років XVII ст..). | Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. | Гадяцький договір 1658 р. та його оцінка в історіографії. | Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки. | Гетьманування І.Брюховецького. Московські статті 1665 року. | Роль Запорозької Січі в період Руїни І. Сірко. | Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в другій половині XVII ст.. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Слобідська Україна в другій половині XVII ст..: адміністративно-військовий устрій та соціально-економічні відносини.| Гетьман І. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)