Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Хід воєнних дій в Україні у 1652 – 1653 рр.

Читайте также:
  1. V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
  2. Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки.
  3. Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні.
  4. Відновлення гетьманства на Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність.
  5. Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.
  6. Загальна характеристика правових моделей приватизації земель в Україні.
  7. Зайцева Л. М. Аналіз правових засад механізму регіонального розвитку в Україні / Л. М. Зайцева // Актуальні проблеми державного управління. – 2003. – Вип. 2 (12). – С. 45-49.

У травні 1652 р. українська армія і загони татар підійшли до урочища Батіг (у теперішній Вінницькій обл.) на Поділлі, біля якого табором стояло військо поляків. План Б. Хмельницького був розрахований на те, щоб оточити й ударити по табору противника одночасно з різних сторін. Оточені з усіх боків, польські війська були майже повністю знищені. Битва під Батогом була блискучим зразком операції на оточення і винищення військ противника. Внаслідок Батозької битви майже всю територію України було визволено з-під польського ярма. Білоцерківський договір втратив свою чинність. Б. Хмельницький розумів, що для того, щоб остаточно розбити Річ Посполиту й досягти її цілковитої ізоляції, потрібно мати надійних союзників. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдову.

Щоб завадити польському уряду використати Молдову у своїй боротьбі проти козаків, Богдан Хмельницький почав готувати воєнний похід на Молдову, у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III. У червні 1652 p., українська армія, вступивши до Молдавії. У серпні Тиміш Хмельницький узяв шлюб із Роксандою. Польща, Валахія і Трансільванія об'єдналися в антиукраїнську коаліцію. У квітні 1653 р. валаський господар Матвій Басараб і трансільванський князь Юрій II Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол свого ставленика Георгія Стефана. Василь Лупу звернувся по допомогу до Богдана Хмельницького.

21—22 квітня 1653 р. українське військо, очолюване Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря. Влада знову перейшла до Лупу. Проте Лупу тим не вдовольнився. Він підбурив Тимоша Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив і завдавши ряд поразок ворогам, союзники заглибились у Валахію, однак у генеральній битві зазнали поразки і повернулися на Україну.

Військова допомога Лупу не поклала край колотнечі за владу в Молдавії. Невдовзі Лупу знову скинули з престолу. Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків. Українське військо, очолене Тимошем, вирушило в похід. Обставини складалися не на користь Тимоша. У фортеці Сучава козаки потрапили в облогу. Там, під час героїчної оборони, в одному з боїв Тимоша було смертельно поранено. Вороже ядро розбило вщент козацького воза і відірвало ногу гетьманичеві. Через деякий час він помер від гангрени. Оскільки законний спадкоємець молдавського престолу загинув, козаки уклали почесний мир і з прапорами та зброєю вийшли з Сучави.

Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією став табором під містечком Жванець. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу. Невдовзі у польському таборі почався голод, спалахнули епідемії. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці. 15 грудня хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях. Попри вдалі воєнні дії наслідки Жванецької кампанії для Української гетьманської держави виявилися вкрай несприятливими.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 241 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Теория мотивации Ф.Херцберга | Теория стилей руководства Д. Макгрегора | Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни. | Гетьман України Б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії. | Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем. | Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 – 1649 рр.). | Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. та визвольний похід Б. Хмельницького в Галичину (1648 р.). | Народні повстання в Галичині в 1648 р. (С.Височан, І. Грабовський та інші). | Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана. | Зовнішня політика гетьманської адміністрації Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.). |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівського договору.| Україно-російські відносини в ході Національно-визвольної війни середини XVII ст..

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)