Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Книгодрукування і розвиток полемічної літератури у XVII – XVIII ст.

Читайте также:
  1. Chap. xxviii. Of the Composition and Harmony of the humane soul.
  2. Chap. xxxviii. Of the Images of Saturn.
  3. CHAPTER XVIII ADJECTIVE
  4. CHAPTER XXVIII COMPOUND SENTENCE
  5. CHAPTER XXVIII.
  6. CLXVIII
  7. CLXXVIII

Велике значення для розвитку й поширення культури мало книгодрукування. Провідне місце посідали Галичина і Волинь, де воно зародилося наприкін. XVI — на поч. XVІІ ст. У Східній Україні книгодрукування виникло лише у другому десятиріччі XVII ст. Така послідовність відповідала тодішнім історичним умовам життя і боротьби українського народу за соціальне й національне визволення. Вже в другій пол. XVII ст. в Україні діяло 11 друкарень: у Києві, Львові, Новгороді-Сіверському, Чернігові та інших містах. У XVIII ст. друкарні виникають у різних містах України — Кременчуку, Катеринославі, Миколаєві, Житомирі, Тульчині та ін. Проте царський уряд, здійснюючи насильницьку русифікацію, чинив усілякі перешкоди книговидавничій справі, зокрема в галузі друкування богословських та цивільних видань українською мовою. Офіційні документи також треба було писати російською мовою. Розвиток книговидавничої справи українською мовою поступово припинився.

Фундатором першої в Києві друкарні називають Є. Плетенецького, який за дорученням митрополита П. Могили керував нею в Печерській лаврі. Новий період в історії київського книгодрукування, пов'язаний з іменем І. Гізеля, який, очолював Лавру та її друкарню понад чверть століття (1656—1683). У 1669 р. лаврська друкарня видала пам'ятку епохи — "Ключ разуменія" І. Галятовського та "Постановленіє о вольностях войска Запорожского". Згодом вийшли друком славнозвісні "Києво-Печерський патерик" та "Синопсис".

Книжкову продукцію друкарні Києво-Печерської лаври можна поділити на

кілька тематичних напрямків:

 

1. Церковно-служебна література.

 

2. Богословська.

 

3. Навчальна.

 

4. Світсько-полемічна література та віршовані твори.

 

Більшість видань складала церковно-служебна література. У Києві кількома

виданнями виходили “Служебник”, “Псалтир”, “Номоканон”, “Тріодь”,

“Акафіст” тощо. Характерною особливістю їх було намагання видавців

наблизити книги до читача шляхом перекладу деяких розділів на мову,

близьку до розмовної. Діячі вже згаданого київського гуртка переклали та

відредагували “Бесіди Іоана Златоуста на 14 послань св. ап. Павла” (1623

р.) та “Бесіди Іоана Златоуста на дії св. апостолів” (1624 р.). У 1625

р. в Лаврській друкарні було видано ще один значний богословський твір

“Тлумачення Андрія Кесарійського Апокаліпсису Іоана Богослова”. Видання

богословських книг було одним із засобів боротьби проти католицизму і

уніатства. Великою популярністю користувалось “Євангеліє вчительне”

(1637 р.) — збірник повчань у недільні дні, вибраних із творів Іоана

Златоуста.

 

Лаврська друкарня видавала і навчальні книги. Поряд з “Часословом”

друкарня видала “Лексікон слав’янороскій”, який уклав Памва Беринда.

 

Більшість видань друкарні виходило давньослов’янською мовою, але

друкувались книги й іншими мовами.

 

Видання Києво-Печерської друкарні відзначались високою поліграфічною

технікою. Більшість з них, особливо богословські твори, видавались в

аркуш. Такі книги мали парадний вигляд, а, отже, і коштували дорого.

Книги, які були розраховані на більш масовий вжиток — “Часослов”,

“Псалтир”, “Лексікон”, віршована література друкувалась в піваркуша.

Лаврські видання починались з титульного аркуша, прикрашеного гравюрами

на сюжет книги. Крім назви книги, на ньому зазначались рік і місце

видання. Зі зворотньої сторони вміщувались герб меценатів, які

матеріально підтримували друкарню, і вірші, котрі тлумачили геральдичні

знаки. Як правило, книги супроводжувались передмовами, присвятами,

післямовами.

 

Текст книги друкувався в рамці, іноді орнаментованій. Сторінки

оформлялись заставками, кінцівками. Лаврські видавці намагались яскраво


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 317 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Входження української культури в загальноєвропейський контекст в кінці ХІХ – поч. ХХ ст. | Література та писемність Київської Русі. | Взаємовідносини особистості та світу в українському експресіонізмі в кінці 19 - початку 20 століття. | Візантійський канон та національна традиція в іконописі та архітектурі Київської Русі. | Національне-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти і науки у 20 столітті. | Літописання в Галицько-Волинському князівстві | Формування літературних та мистецьких шкіл у ХХ ст.. | Політичний та релігійний контекст розвитку української культури XIV – I пол. XVII ст. | ІСТОРИЧНА ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ | ЗАБОРОНЕНІ СТРІЧКИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Українське авангардне мистецтво| Українська культура другої половини ХХ ст.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)