Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 11. Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми.

Читайте также:
  1. Вибір видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для занять із дітьми дошкільного віку
  2. Вибір видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для занять із дітьми, підлітками та юнаками шкільного віку
  3. Вибір видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для занять із особами літнього віку
  4. Вибір видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для занять із особами першого і другого зрілого віку
  5. Вибір і розрахунок гідромоторів
  6. Вибір і розрахунок гідроциліндрів
  7. Вибір і розрахунок насосів

План:

1. Вживання багатозначних слів.

2. Визначення паронімів.

3. Що таке омоніми.

4. Вибір синонімів.

 

Багатозначним (полісемантичним) називають слово, яке у різних контекстах має різні лексичні значення. Багатозначні слова можуть вживатись у прямому та переносному значенні. Пряме значення – це основне, первинне значення слова, яке безпосередньо пов’язане з реалією дійсності, яку воно називає. Наприклад, голова – частина тіла людини або тварини. Переносне значення – це вторинне значення багатозначного слова, яке є похідним від прямого й визначається тільки у контексті через асоціацію з прямим значенням. Наприклад, голова зборів – людина, яка керує зборами.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки –ся.(Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи).

Групи паронімів за значенням:

1. Синтаксичні: тяжкий –важкий.

2. Антонімічні: емігрант-іммігрант.

3. Близькі за семантичним забарвленням: затрати-витрати.

4. Тематичні: абонент-сбонемент.

Омоніми – це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення. Можуть бути повними і неповними. Повні лексичні омоніми – це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса-заплетене довге волосся; коса-вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці; коса-сільськогосподарське знаряддя. Неповні лексичні омоніми поділяються на омоформи, омофони і омографи. Омоформи (граматичні омоніми) – це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах: діти –куди вас діти; коса-іменник і коса(лінія) - прикметник жіночого роду. Омофони (фонетичні омоніми) – це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце-чи не сон це? Омографи – це слова, що збігаються за написанням, але різняться за звучанням і наголосом: мала дитина – не мала щастя; плачу і плачу;замок і замок.

Синоніми – це слова, різні за звучанням, але близькі за значенням (дорога-путь, шлях, мовознавство - мововедення). Синоніми поєднуються в єдиний синонімічний ряд. Домінанта, або стрижневе слово синонімічного ряду – це слово, що найчастіше вживається у мовленні.

 

Контрольні питання:

1. У чому подібність та чим відрізняються багатозначні слова від омонімів?

2. Навести приклади складних випадків слововживання.

3. Дати визначення паронімів.

4. Які слова належать до синонімічного ряду?

Список використаної літератури:

1. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. «Мова ділових паперів: практичний посібник». – К.: «Либідь», 2000 р.;

2. Зубков М.С. «Сучасна українська ділова мова». – Харків: «Тогрін», 2005 р.;

3. Коваль А.П. «Ділове спілкування: навчальний посібник». – К.: «Либідь», 1992 р.;

4. Максименко В.Ф. «Сучасна ділова українська мова». – Харків: «ТОРСІНГ ПЛЮС», 2006 р.;

5. Плонтицька І.М. «Ділова українська мова. Навчальник посібник. 3-тє видання». – К.: «Центр учбової літератури», 2008 р.;

6. Дорошенко С.І., Басенко Г.Т., Садівнича Н.О. «Українське ділове мовлення: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації». – Суми: «Собор», 2001 р.

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 3766 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Проведение проверки и оценки производства | Процедура признания результатов сертификации импортируемой продукции | Порядок работ по признанию результатов сертификации импортируемой продукции (приложение Б стандарта) | Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення. | Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час ведення дискусії. | Тема 3. Специфіка мовлення фахівця. | Які вміння формуються в процесі навчання? | Тема 5. Етика ділового спілкування. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. | Тема 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. | Тема 9. Спеціальна термінологія та професіоналізми. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 10. Типи термінологічних словників.| Орфографічні норми СУЛМ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)