Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структурна композиція суспільства

Читайте также:
  1. Антропосоціогенез. Єдність походження людини та виникнення суспільства.
  2. Механізми функціонування суспільства
  3. Ознаки суспільства
  4. Основні концепції історичного розвитку суспільства. Формаційна та цивілізаційна концепції.
  5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
  6. Поняття суспільства. Сучасні підходи до розуміння суспільства.
  7. Розвиток суспільства. Проблема розуміння історії: історизм та антиісторизм.

Вивчення суспільства вимагає розгляду його елементів крізь призму їхньої значимості для цілого. Іншими словами, необхідно не просто констатувати множинність структурних елементів суспільства, а вичленувати стійке, повторюване з епізодичного, малозначимого, випадкового, тобто ті елементи, які структурируют, відтворюють суспільство як цілісність. Виділяючи стійке, повторюване в соціальних взаємодіях, указуючи спосіб організації стійких елементів, ми як би будуємо каркас суспільства, моделюємо його структурну композицію.

У соціумі неминуче відбувається стандартизація певних видів взаємодій, що виражається в появі статусно-рольових стандартів поводження. Ролі існують не самі по собі, вони завжди пов'язані з відповідним статусом. Статус - це структурна одиниця в рамках соціальної реальності, влучення в яку неминуче веде до зміни поводження індивіда відповідно до прийнятого в соціумі нормами й правилами.

Статусно-рольові позиції являють собою базові складові стійких соціальних взаємодій. У сукупності вони становлять перший рівень суспільства. Базовий, первинний рівень суспільства охоплює не все різноманіття конкретних соціальних дій і взаємодій, що становлять складну, по-своєму унікальну в кожний часовий інтервал картину соціального життя, а лише ті з них, які носять стійкий, нормативно фіксуючий і відтворений характер.

Будь-яке суспільство можна представити у вигляді безлічі статусно-рольових позицій, причому чим їх більше, тим складніше суспільство. Однак статусно-рольові позиції не є простим накопиченням, позбавленим внутрішньої гармонії. Вони організовані, з'єднані між собою незліченними нитками. Організованість і впорядкованість забезпечуються завдяки більше складним структурним утворенням — соціальним інститутам, спільнотам, організаціям, — які зв'язують статусно-рольрві позиції між собою, забезпечують їхнє відтворення, створюють гарантії їхньої стабільності й становлять другий, інституціональний рівень суспільства.

Головні труднощі в «поясненні» суспільства сполучені з пошуком відповіді на питання, чому суспільство є цілісністю, чому воно не розпадається на окремі групи, інституціональні утворення. Для того щоб відповісти на це питання, ми піднімемося на третій рівень моделі суспільства й спробуємо пояснити основні принципи його організації.

Третій рівень є соцієтальним, він забезпечує відтворення зв'язків, значимих для суспільства в цілому, — у цьому його головна відмінність від інституціонального рівня, що регулює групові або спеціалізовані види взаємодій. Нормативно-регулюючий вплив соцієтального рівня характеризується:

універсальністю, тобто загальністю. На цьому рівні регуляція здійснюється не відносно спеціалізованих видів взаємодій (виникаючих, наприклад, у сімейному житті, у галузі освіти, фінансів або виробництва взуття). Це сфера інституціональної регуляції. У зону впливу, що впорядковує, соцієтального рівня попадають практично всі інституціональні утворення й соціальні групи, а отже, і практично всі статусно-рольові позиції;

інтегративністю. Цей рівень забезпечує «утримання» інституціональних утворень у єдиному комплексі. Він підкоряє своїй логіці не тільки раніше сформовані соціальні інститути, групи, але й кожний новий їхній вид, не дозволяє розпадатися суспільству як цілісності на складові його структурні елементи, стримує відцентрові тенденції.

Соцієтальный рівень складається із двох взаємодоповнюючих способів організації зв'язків між інститутами й спільнотами: культури й політичної влади. Саме культура й політична влада здатні задавати соціальним взаємодіям такі алгоритми, які стримують відцентрові тенденції в соціальному житті, перешкоджають розпаду суспільства, забезпечують його цілісність.

 


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 173 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Механізми функціонування суспільства | Соціальний статус і соціальні відносини. | Соціальна роль і соціальна взаємодія. | Поняття спільнот у соціальній науці. | Безлічі | Контактні соціальні спільності | Типу ідентифікації із групою. | Функції й структурні елементи основних інститутів суспільства | Особистість в системі соціальних взаємодій | Соціальна роль як поведінкова характеристика |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ознаки суспільства| Суспільство як система

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)