Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновок

Читайте также:
  1. Висновок
  2. Висновок

Головна перевага електронної біржі

укладається в можливості проведення торгових операцій у будь-який час доби. У

брокерів з'являється можливість торгувати в та годинник, коли звичайна біржа

закрита, тобто це потенційний додатковий прибуток для брокерських компаній.

По-друге, брокери одержують максимальний доступ на ринки. Для брокера дуже

вигідно те, що йому необов'язково увесь час особисто бути присутнім на торгах у

біржовому "кільці", а можна знаходитися практично в будь-якій точці земної

кулі. Додаткова перевага електронної біржі - це, як правило, більш низькі

операційні витрати. На думку великих брокерів, що беруть участь в електронній

торгівлі, електронна система має така немаловажлива для них перевага, як

конфіденційність. У традиційному біржовому "кільці" брокери знають

один одного; знають, інтереси якої компанії представляє кожен брокер; тому якщо

брокер, що представляє яку-небудь велику фірму, починає, скажемо, активно чи

скуповувати продавати які-небудь контракти, то брокери в "кільці" відразу

ж роблять для себе відповідні висновки і змінюють свою тактику. В електронній

системі такого немає, ніхто з брокерів, що сидять біля терміналів, не знає, чиї

накази він бачить на екрані дисплея. Крім того, брокери бачать відразу кілька

найкращих цін покупки і продажу (а в біржовому "кільці" - тільки одну

найкращу ціну покупця й одну найкращу ціну продавця).

 

Головним недоліком електронної

біржі є неминуча поки для деяких годин доби дуже низька активність і

ліквідність електронного ринку. Потенційно в електронній системі закладені

величезні можливості. Деякі системи їх уже продемонстрували. Наприклад, система

"АПТ", уведена на біржі "ЛІФФЕ" у 1989 році й удосконалена

в 1991 році, у період різкого росту обсягів торгівлі на біржі після того, як у

1990 році до Європейської валютної системи приєднався англійський фунт

стерлінгів, показала свої високі можливості, забезпечивши інтенсивність

торгівлі в 2 тис. контрактів у хвилину. Однак, в основному, величезні

можливості електронних систем залишаються поки нереалізованими. Низьку

ліквідність електронних ринків відзначають майже всі їхні учасники. Низька

ліквідність означає, що штучно маніпулювати ринком у цей годинник стає не так

вже й складно, а це, у свою чергу, у багатьох викликає дуже серйозні

побоювання.

 

Інший недолік електронних систем

полягає в тому, що вони не дають переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок),

тому що ті не можуть використовувати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій,

власне, заснована їхня робота в "кільці". Трейдери звичайно відкривають

і закривають позиції протягом одного дня, спираючись на своє відчуття і

розуміння поточної ситуації "на ринзі". Участь в електронній системі,

де відсутнє спілкування між брокерами, для трейдерів менш привабливо. У свою

чергу, відмова торговців за свій рахунок брати участь в електронній системі

помітно знижує ліквідність електронного ринку.

 

Є причини психологічного характеру,

що гальмують поширення електронної торгівлі. У біржовому "кільці"

брокер відразу почуває зміну настрою ринку. Якщо починається паніка, то він це

відчуває у ту ж саму секунду. На екрані монітора паніку дуже важко побачити,

тому багатьом (через те, що вони не відчувають "подиху" ринку)

електронна система здається бездушною.

 

Брокери, що працюють із системою

"Глобекс", виявили в ній наступні недоліки. Система не сприймає

команду припинення виконання наказу, а це для брокера дуже незручно. Крім того,

у системі є програмні недоробки, що виникають при введенні наказу. Перш ніж

увести наказ клієнта, оператор повинний увести номер його розрахункового

рахунка, указати його статус (член чи не член біржі), вибрати категорію оплати

угоди. Останнім часом з'явилося багато додаткових умов наказів, що не враховані

в системі, а це усе віднімає зайвий час при введенні наказу.

 

Звичайні людські помилки перестають

бути такими в процесі електронної торгівлі. Якщо брокер у біржовому

"кільці" бачить, що інший брокер явно помилився, він може пожаліти

його і "не ловити на слові". Електронна торгівля - зовсім інша

справа. За помилку при введенні наказу в комп'ютер можна заплатити дуже дорого.

 

Деякі західні брокерські фірми

відносяться досить консервативно до електронної торгівлі. Однак вони

зацікавлені в залученні нових клієнтів і одержанні прибутку, тому навіть ті

фірми, що не вірять у майбутнє електронної торгівлі, змушені використовувати

її, тому що на сучасному етапі вона часто виявляється цілком вигідної і

приносить нових клієнтів.

 

Єдине, що хвилює брокерів -

прихильників електронної торгівлі, - зростаюча розмаїтість електронних систем.

За даними одного з останніх оглядів електронної біржової торгівлі, зараз у

світі нараховується близько 50 різних видів електронних систем (у роботі чи в

стадії розробки). Приблизно половина з них призначена винятково для ф'ючерсної

й опціонної торгівлі.

 

В міру появи усе більшої кількості

електронних систем виникає ситуація, коли одному оператору приходиться

працювати на декількох зовсім різних і не сумісних між собою системах. Причому

"переключатися" від однієї системи до інший потрібно дуже швидко -

протягом декількох хвилин. Такі обставини навряд чи будуть сприяти залученню

нових клієнтів, та й у клієнтів, що уже ведуть торгівлю, може пропасти інтерес.

А це буде невигідно брокеру. З іншого боку, якщо нова система буде мати

підвищений успіх, якщо вона почне залучати все нових і нових клієнтів, то через

якийсь час клієнт просто установить у себе такий же термінал і буде торгувати

сам. Багато брокерів побоюються, що в остаточному підсумку кожен банк, кожна

посередницька торгова фірма, що володіють членством на біржі, установлять свої

власні термінали і навчать декількох службовців працювати на них. Однак, як

свідчить досвід декількох американських брокерських фірм, цього поки не

відбувається. Хоча багато хто з клієнтів самі є членами біржі і мають у себе

електронні термінали, вони проте продовжують користатися послугами цих

брокерських компаній. Пояснюється це тим, що дуже утомливо постійно (тим більше

вночі) стежити за цифрами на екрані термінала. Набагато простіше і вигідніше,

якщо це буде робити хтось інший і повідомляти про те, що відбувається на ринку.

 

У висновку можна відзначити, що на

сучасному етапі могутній імпульс розвитку електронної біржової торгівлі дало б

усунення існуючих недоліків електронного ринку, головним з який є його низька

ліквідність, а також серйозна робота з уніфікації систем електронної біржової

торгівлі з метою розробки єдиного принципового підходу до діяльності

електронної біржі і забезпечення сумісності різних електронних систем.


 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Леонид Винцкевич | ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ | БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ | ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ | Розвиток інтернет – трейдингу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.| ВВЕДЕНИЕ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)