Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення галогенів

Читайте также:
  1. А) Визначення ККД передачі
  2. Алгоритм 9.1. Визначення опорних дат проекту
  3. Вибір матеріалів зубчатих коліс і черв'яків, визначення допустимої напруги
  4. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень [σH] й [σF].
  5. Визначення азот-вмісних сполук
  6. Визначення альдегідів і кетонів
  7. Визначення втрат попереднього напруження та підрахунок зусиль обтиснення

7.1. Проба Бейльштейна: Для визначення галогенів дуже часто користуються пробою на забарвлення полум’я, що була запропонована Ф.Ф.Бейльштейном. Спіраль, зроблену з тонкої мідної проволоки, прожарюють в окислювальному полум’ї пальника до зникнення забарвлення полум’я і утворення на її поверхні оксидної плівки. Після охолодження спіраль змочують невеликою кількістю досліджуваної речовини, що містить галоген, и знову вносять в полум’я пальника. Спочатку згорає речовина, при цьому полум’я стає коптящим, а потім, при наявності галогену, полум’я забарвлюється в яскраво-зелений або синювато-зелений колір за рахунок парів галогенідів міді, що утворилися.

Реакція може застосовуватися для усіх класів сполук, що містять хлор, бром або йод. Фториди у пробі Бельштейна не активні. Деякі органічні сполуки, що не містять галогенів – речовини ряду хіноліну, піридину, сечовини забарвлюють полум’я подібним чином, що пояснюється можливістю утворення ціаніду міді.

Виконання реакції: Мідну проволоку, що тримають за допомогою металевих щипців, обережно прожарюють в полум’ї пальника 5 хвилин. Після чого проволоку змочують в досліджувану речовину або в її концентрований розчин і знов вносять в полум’я пальника і витримують 1 хвилину. Спостерігають забарвлення полум’я в зелений колір.

 

7.2. Реакція з AgNO3: Ця реакція дозволяє віднести галоген-вмісну сполуку до певного класу. Декілька краплин водного або спиртового розчину досліджуваної сполуки змішують з 2 мл 2% спиртового AgNO3. Якщо протягом 5 хв осад не утворюється, нагрівають до кипіння. Якщо осад утворився, перевіряють його на розчинність в HNO3, та методами, описаними для якісного аналізу неорганічних сполук, визначають, який саме галоген він містить.

Розчинні у воді сполуки, що дають осад при кімнатній температурі: солі амінів, галогенангідриди нижчих аліфатичних кислот.

Сполуки, що нерозчинні в воді.

Осад при кімнатній температурі: RCOHal, R3CHal, R-CHBr2, R-CHHal-OR, H2C=CH-CH2Cl, R-I.

Осад при нагріванні: первинні та вторинні алкілхлориди, динітрохлорбензоли, BrCH2-CH2Br.

Осад не утворюється: арилгалогеніди, вінілгалогеніди, CCl4.

Для проведення реакцій в лабораторії є:

1. Розчин рослинної олії.

2. 1% водний розчин пірокатехіну.

1% водний розчин резорцину.

1% спиртовий розчин кверцетину.

Гліцерин.

3. Глюкоза.

Ацетон.

Бензойний альдегід

20% водний розчин ацетону.

5% водний розчин глюкози

4. Етилацетат.

5. 5% водний розчин гліцину (амінооцтової кислоти).

Шампунь, що містить катіонні ПАР або ЧАС.

1% водний розчин білку

6. 1% водний розчин білку

7. Хлороформ

Номери реакцій, що мають бути виконані в хімічній лабораторії:


Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 244 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Визначення кратних зв’язків | Визначення спиртів та фенолів | Визначення альдегідів і кетонів | Визначення похідних карбонових кислот |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення азот-вмісних сполук| Режиссура Кадр - основа аудиовизуального языка

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)