Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зовнішнє застосування лікарських речовин для лікування слизових оболонок

Читайте также:
  1. V. ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
  2. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів
  3. Вивчення властивостей поверхнево-активних речовин
  4. Види бюджетів і сфера їх застосування
  5. Види оболонок
  6. Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  7. Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.

А. Інгаляційні методи впливу на слизову оболонку ди­хальних шляхів (див. розділ «Догляд за хворими при ура­женні дихальних шляхів»),

Б. Уведення крапель у кон'юнктивальний мішок.

Краплі вводять у кон'юнктивальний мішок при різних захворюваннях кон'юнктиви, рогівки, кришталика, сітків­ки ока.

Піпетку кип'ятять. Перевіряють термін придатності лі­карської речовини, яку будуть закрапувати, щоб у ній не було сторонніх домішок. Руки миють з милом. Набирають рідину в піпетку до третини її об'єму, щоб рідина не по­трапила до гумового балончика. Пальцями лівої руки від­тягують нижню або верхню повіку чи обидві повіки одно­часно, особливо коли є блефароспазма.

Слід пам'ятати, що якщо у хворого в збудженому стані це зробити не вдається, то краплі крапають у ямку біля внутрішнього кута очної щілини; при цьому рідина самоплинно потрапляє до кон'юнктивального мішка.

Заповнену піпетку тримають вертикально до ока. Не торкаючись вій, вводять до кон'юнктивального мішка 1—2 краплі лікарської рідини (більше двох крапель вводити не слід, бо більша кількість крапель не вміщується в кон'юнктивальному мішку). Хворий повинен сидіти з заплющени­ми очима протягом 5—10 хв. Після цього він може роз­плющити очі; якщо рідина витікаєзочей, її видаляють ват­ним тампоном (окремим для кожного ока).

В. Уведення крапель у ніс

Ніс хворого звільняють від слизу та кірочок за допомо­гою ватної турунди або ґнотика, як це описано в розділі «Особиста гігієна хворого». Хворого кладуть на кушетку або саджають з відкинутою назад головою. Лікарську ре­човину, підігріту до температури тіла, набирають у піпетку до третини її об'єму. Лівою рукою трохи піднімають кінчик носа хворого, голову нахиляють у бік, протилежний тому, куди будуть крапати краплі. Не торкаючись слизової обо­лонки носа, вводять у кожну ніздрю по 5—8 крапель вод­ного розчину або 15—20 крапель олійного розчину лікар­ської речовини.

Г. Закладання мазі в кон'юнктивальний мішок Для цієї процедури потрібна скляна паличка з розши­реним та сплощеним кінцем, яку перед процедурою слід

прокип'ятити. Сплощеним кінцем скляної палички на­бирають невелику кількість (як невелика горошина) мазі. Вказівним пальцем лі­вої руки відтягують нижню повіку донизу, мазь накла­дають на зовнішній кут кон'юнктиви. Хворому ре­комендують заплющити очі, після чого повіки злегка ма­сажують.

Д. Уведення крапель у зовнішній слуховий прохід

Цей метод застосовують при запаленні середнього вуха.

Перед уведенням крапель вухо прочищають, як описано у розділі «Особиста гігієна хворого». Лікарську речовину у вигляді водного або масляного розчину підігрівають до температури тіла. Голову хворого нахиляють у бік здоро­вого вуха так, щоб хворе вухо опинилося зверху. Лівою рукою відтягують вушну раковину вгору і назад. При цьо­му зовнішній слуховий прохід випростовується і краплі по­трапляють у його глибину. Правою рукою крапають 5—8 крапель. Краплі тримають у вусі протягом 10—15 хв. Піс­ля цього нахиляють голову хворого у бік хворого вуха, щоб краплі витекли з нього або просушують їх у слуховому проході за допомогою ватної турунди.

Роздавання ліків

1. Медична сестра самостійно не може призначити хворому ліки або змінити призначення лікаря. Вона може це зробити тільки у разі відсутності лікаря у відділенні (коли хворий просить у медичної" сестри найпростіші ліки, наприклад, анальгін при головному болю).

2. У той самий час медична сестра, безпосередньо спостерігаючи за хворими, може затримати призначення, на­приклад, коли хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергічна реакція, коли необхідність у при­значенні певного лікарського препарату усунулася, наприклад, якщо хворий, якому призначили снотворне, заснув.

3. У разі появи найменших ознак неадекватной реакції на ліки або ускладнення медична сестра повинна негайно повідомити про це лікареві.

4. Якщо медична сестра переплутала ліки або перевищила їхню дозу, слід негайно повідомити про це лікареві, навіть у випадку, коли у хворого відсутні ознаки отруєння.

5. Медична сестра повинна пам'ятати про важливу роль віри хворого в успішність призначеного лікування, тому вона не має права пропустити точного часу роздавання ліків, зневажливо ставитися до призначення того чи іншого препарату.

6. Якщо ліки мають неприємний смак або запах, хворо­го треба попередити про це та вказати на найкращий спо­сіб прийняття таких ліків.

Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі слід про це попередити хворого.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Київ – 2013 | Ентеральне введення лікарських препаратів | Застосування банок | Застосування гірчичників | Застосування тепла | Застосування грілок | ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ | ЗАСТОСУВАННЯ ВОДНИХ ВАНН | ЗАСТОСУВАННЯ ЛIКУВАЛЬНИХ ВАНН | Послiдовнiсть дiй пiд час виконання процедур |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зовнішнє застосування лікарських речовнн| Зберігання та облік ліків

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)