Читайте также:
|
|
Допоміжні речовини у виробництві таблеток призначені надати таблетковій масі необхідних технологічних властивостей, що забезпечують точність дозування, механічну міцність, здатність розпадатися і стабільність таблеток у процесі зберігання. Допоміжні речовини, що використовуються в промисловому виробництві таблеток, поділяються на групи залежно від їх призначення. Основні групи і номенклатура допоміжних речовин наведені в табл. 14.4.
T а бл и ця 14.4
Допоміжні речовини, застосовувані у виробництві таблеток
Групи | Речовини | Кількість, % (від загальної маси) |
Наповнювачі (розріджувачі) | Крохмаль, глюкоза, сахароза, лактоза (молочний цукор) магнію карбонат основний, магнію оксид, натрію хлорид, натрію гідрокарбонат, глина біла (каолін), желатин, целюлоза мікрокристалічна (МЦК), метилцелюлоза (МЦ), натрієва сіль карбоксиме-тилцелюлози (ЫаКМЦ), кальцію карбонат, кальцію фосфат двозаміщений, гліцин (кислота амінооцтова), декстрин, амілопектин, ультраамілпектин, сорбіт, маніт, пектин тощо | Не нормується |
Зв'язувальні | Вода очищена, спирт етиловий, крохмальний клейстер, цукровий сироп, розчини: карбоксиметилцелюлози (КМЦ), оксіетил-целюлози (ОЕЦ), оксипропілметилцелюлози (ОПМЦ); полівініловий спирт (ПВС), по-лівінілпіролідон (ПВП), кислота альгінова, натрію альгінат, желатин та ін. | Не нормується. Рекомендується 1—5 % |
Розпушувальні: набухаючі газоутворюючі речовини, що поліпшують змочуваність і водопроникність | Крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, пектин, желатин, МЦ, ЫаКМЦ, амілопектин, ультраамілопектин, агар-агар, кислота альгінова, калію і натрію альгінат тощо Суміш натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною та ін. Крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, цукор, глюкоза, твін-80, аеросил тощо | Не нормується Не нормується Не нормується. Твін-80 не більше 1 % |
Закінчення табл. 14.4
Групи | Речовини | Кількість, % (від загальної маси) |
Антифрикційні: ковзні змащувальні протиприли-пальні | Крохмаль, тальк, поліетиленоксид-4000, аеросил та ін. Кислота стеаринова, кальцію і магнію сте-арат тощо Крохмаль, тальк, поліетиленоксид-4000, кислота стеаринова, кальцію і магнію сте-арат тощо | Тальк не більше 3 %, аеро-силу не більше 10 %, кислоти стеаринової, кальцію і магнію стеарату не більше 1 % |
Плівкоутво-рювачі | Ацетилфталілцелюлоза (АФЦ), МЦ, ОПМЦ, ПВП, ПВС, етилцелюлоза (ЕЦ) та ін. | Не нормується |
Коригенти: смаку запаху кольору: барвники пігменти | Цукор, глюкоза, фруктоза, сахароза, ксиліт, маніт, сорбіт, аспартам, гліцин, дульцин та ін. Ефірні масла, концентрати фруктових соків, цитраль, ментол, ванілін, етилванілін, фруктові есенції тощо Індигокармін, кислотний червоний 2С, тро-пеолін 00, тартразин, еозин, руберозум, церулезум, флаварозум, хлорофіл, каротин та ін. Титану діоксид, кальцію карбонат, феру-му гідроксид, феруму оксид, вугілля активоване, глина біла тощо | Не нормується Те ж саме |
Пластифікатори | Гліцерин, твін-80, вазелінове масло, кислота олеїнова, поліетиленоксид-400, про-піленгліколь та ін. | Твін-80 не більше 1 % |
Пролонгато-ри і речовини для створення гідрофобного шару | Віск білий, олія соняшникова, олія бавовняна, монопальмітин, трилаурін, парафін та ін. | Не нормується |
Розчинники | Вода очищена, спирт етиловий, ацетон, хлороформ, амоніак, кислота хлороводнева тощо | Не нормується |
До допоміжних речовин ставляться такі вимоги: вони повинні бути хімічно індиферентними; не повинні негативно впливати на організм хворого, а також на якість таблеток при їх виготовленні, транспортуванні і зберіганні.
Наповнювачі (розріджувачі) додаються для одержання певної маси таблеток. При невеликому дозуванні лікарської речовини (зазвичай 0,01—0,001 г) або при таблетуванні сильнодіючих, отруйних та інших речовин їх можна використовувати з метою регулювання деяких технологічних показників (міцності, здатності розпадатися і т. ін.). Наповнювачі визначають технологічні властивості маси для таблетування і фізико-механічні властивості готових таблеток.
Зв'язувальні речовини. Частинки більшості лікарських речовин мають незначну силу зчеплення між собою, тому при їх таблетуванні потрібно застосовувати високий тиск, що часто є причиною несвоєчасного зносу прес-інструмента таблеткових машин і одержання неякісних таблеток. Для досягнення необхідної сили зчеплення при порівняно невисокому тискові до таблетованих речовин додають зв'язувальні речовини. Заповнюючи міжчастинко-вий простір, вони збільшують контактну поверхню частинок і їх здатність до когезії.
Особливого значення набувають зв'язувальні речовини при пресуванні складних порошків, які в процесі роботи таблеткової машини можуть розшаровуватися, і це призводить до одержання таблеток з неоднаковим вмістом вхідних інґредієнтів. Застосування певного виду зв'язувальних речовин, їх кількість залежить від фізико-хімічних властивостей речовин, що пресуються.
Функції зв'язувальних можуть виконувати різні речовини.
Воду застосовують в усіх випадках, коли просте зволоження забезпечує нормальне гранулювання порошкоподібної маси.
Спирт етиловий використовують для гранулювання гігроскопічних порошків, найчастіше тоді, коли доскладу маси для таблетування входять сухі екстракти з рослинної сировини — ці речовини з водою і водними розчинами утворюють клейку масу, що погано гранулюється. Концентрація застосованого спирту звичайно тим вища, чим більш гігроскопічний порошок.
Для порошків, що утворюють із водою і спиртом розсипчасті маси, що не гранулюються, використовують розчини BMC, механізм дії яких установлений і теоретично розв'язаний Є. Є. Борзу-новим. При цьому зв'язувальна здатність високомолекулярних сполук визначається не тільки їхньою концентрацією і в'язкістю, але й розміром молекули.
Розпушувальні речовини. При пресуванні лікарських речовин різко зменшується пористість, і тим самим утруднюється проник-
нення рідини усередину таблетки. Для поліпшення розпадання або розчинення застосовують розпушувальні речовини, які забезпечують механічну руйнацію таблеток у рідкому середовищі, що необхідно для якнайшвидшого вивільнення діючої речовини. Розпушувачі додають до складу таблеток також у тому випадку, якщо препарат нерозчинний у воді або якщо таблетка здатна цементуватися під час зберігання. У разі використання як розпушувач суміші натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною необхідно враховувати їх взаємодію у вологому середовищі, а отже, правильно вибирати порядок їх уведення при вологій грануляції у таблеткову масу. Ефективність дії розпушувальних речовин визначається трьома способами:
— визначенням швидкості поглинання і кількості поглиненої води порошкоподібною масою;
— за часом розпадання таблеток, що містять різні концентрації розпушувальних речовин;
— визначенням швидкості наухання і максимальної водної ємності розпушувачів або високошвидкісною фотозйомкою під мікроскопом.
У цілому, всі розпушувальні речовини забезпечують руйнацію таблеток на дрібні частинки при їх контакті з рідиною, внаслідок чого відбувається різке збільшення сумарної поверхні частинок, що сприяє вивільненню та усмоктуванню діючих речовин.
Антифрикційні речовини. Однією з проблем таблеткового виробництва є одержання доброї плинності гранулята в живильних пристроях (лійках, бункерах). Отримані гранули або порошки мають шорстку поверхню; це утруднює їх усмоктування із завантажувальної лійки в матричні гнізда. Крім того, гранули можуть прилипати до стінок матриці і пуансонів внаслідок тертя, що розвивається в контактних зонах частинок із прес-іструментом таблеткової машини. Для зняття або зменшення цих небажаних явищ застосовують антифрикційні речовини, подані групою ковзних і змащувальних.
Ковзні речовини, адсорбуючись на поверхні частинок (гранул) усувають або зменшують їхню шорсткість і тим самим підвищують їхню плинність (сипкість). Найбільшу ефективність ковзання мають частинки сферичної форми.
Змащувальні речовини полегшують виштовхування таблеток із матриці. Інакше їх називають антиадгезійними, або протискле-ювальними речовинами.
Змащувальні речовини не тільки зменшують тертя на контактних ділянках, але значно полегшують деформацію частинок унаслідок адсорбційного зниження їхньої міцності за рахунок проник-
нення в мікропори. Функція змащувальних засобів полягає і в тому, щоб перебороти сили тертя між гранулами і стінкою матриці, між спресованою таблеткою і стінкою матриці в мить виштовхування нижнім пуансоном із матриці.
Тальк — один із представників типу пластинчастих силікатів, в основі яких лежать шари щільної гексагональної упаковки. Шари зв'язані один з одним залишковими ван-дер-ваальсовими силами, найслабкішими з усіх хімічних зв'язків. Завдяки цій властивості і високій дисперсності частинок вони здатні до деформації і ковзання.
Коригувальні речовини додають до складу таблеток з метою
поліпшення їхнього смаку, кольору і запаху.
Барвники уводять до складу таблеток насамперед з метою надання їм товарного вигляду, позначення терапевтичної групи лікарських речовин, наприклад, снодійних, отруйних. Крім того, деякі барвники є стабілізаторами світлочутливих лікарських речовин.
Барвники, дозволені до застосування у фармацевтичній технології, ділять на такі групи:
— мінеральні пігменти (титану діоксид, феруму оксид), використовують у вигляді тонкоздрібнених порошків;
— барвники природного походження (хлорофіл, каротиноїди), що мають такі вади: низьку барвну здатність, незначну стійкість до світла, окисників і відновників, до зміни pH, дії температур.
Широкого розповсюдження у фармацевтичній промисловості набули синтетичні барвники: індигокармін, тартразин, тропео-лін 00, кислотний червоний 2C та ін.
Забарвлені матеріали на основі сахарози — руберозум, флаворозум, це-рулезум були розроблені в ДНЦЛЗ під керівництвом професора Б. Г. Ясниць-
кого.
Відомо, що видимий спектр райдуги складається із семи кольорів, причому кольори розташовані у певній послідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Для кращої орієнтації з метою одержання будь-якого кольору з двох сусідніх
кольорів існує неписане правило у ви- Б 3
гляді діаграми (див. схему).
Наприклад, щоб отримати зелений колір, потрібно змішати жовтий і блакитний барвники.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 679 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОПОДІБНИХ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ | | | ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА ТАБЛЕТОК |