Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Повсякденне життя: диліжанси, залізниця і водний транспорт

Читайте также:
  1. I. Сведения о наличии в собственности или на ином законном основании оборудованных учебных транспортных средств
  2. II. Сигналы на железнодорожном транспорте
  3. III. Светофоры на железнодорожном транспорте
  4. IV. Сигналы ограждения на железнодорожном транспорте
  5. IX. Звуковые сигналы на железнодорожном транспорте
  6. IX. Звуковые сигналы на железнодорожном транспорте
  7. V. Ручные сигналы на железнодорожном транспорте

В кін 18 ст. найважливішим видом транспорту, який використовувався для вантажних і пасажирських перевезень європ країнами на далекі і середні відстані, було морське судноплавство. Як і минулі століття воно здійснювалося парусними суднами, але в їхню конструкцію були внесене вдосконалення, внаслідок чого значно зросли їх вантажопідйомність, швид і надійність. Велику роль в розвитку європейських країн відігравало судноплавство на внутрішніх водних шляхах. В др пол 18 ст. і в пер пол. 19 ст. уряди багатьох країн Євр прикладали значні зусилля для вдосконалення даного транспорту: будувалися багаточисельні канали, які з’єднували між собою суднохідні ріки і озера, водосховища тощо. В результаті рівнині райони Євр покрилися густою сіткою внутрішніх водних шляхів, які зв’язували між собою основні центри промислового і с/г виробництва.

Якщо в перевезенні вантажів в середині окремих країн провідне значення набув водний транспорт, то в пасажирських перевезеннях – гужовий. Він володів такою перевагою як швидкість. До появи залізничних доріг він не мав собі в цьому відношенні рівних. Протягом др пол. 18 - поч 19 ст. його швидкохідність значно зросла, зокрема на окремих напрямках, завдяки будівництву шосейних доріг. З 1818 до 1829 у В.Б. були проложені нові шосейні дороги протяжністю більше 1 тис. миль.

Початок технічної революції у транспорті поклали спроби використати парову машину в якості допоміжного двигуна на річних суднах, які в більшій степені, ніж морські, залежали від природних у 19 ст. в США і Канаді, а потім уже в Європі. В подальшому парові двигуни почали встановлювати і на морських суднах. Першим морським паровим судном в Європі була «Єлизавета», збудована в Європі в 1815, яка забезпечувала зв'язок між Петербургом і Кронштадтом. В другій чверті 19 ст. був винайдений і доведений до потрібної досконалості гребний гвинт, який відрізнявся від колеса більшою економністю і зручністю застосування.

Це нововведення поряд з появою могутніх і економних парових машин призвело до бурхливого розквіту парового судноплавства на морях і внутрішніх водних шляхах. Правда, середня швид парових суден залишалася в двоє-троє менше ніж у най швидкохідніших парусних. Проте завдяки тому, що вони могли йти в штиль, проти вітру швидкість морських перевезень значно зросла. В кін. 19 ст. парові судна, що направлялися з Європи в Пн Америку, пересікали Атлантичний океан не більш ніж через тиждень. Проте, парове судноплавство залишалося порівняно дорогим видом транспорту, з яким продовжувало конкурувати більш дешеве парусне судноплавство.

1814 свій перший паровоз побудував Дж. Стефенсон. 1825 під його керівництвом в Пд-Зх Англії споруджена Стоктон-Дарлінгтонська залізнична дорога довжиною більше 56 км, призначена для перевезення вугілля. А вже в 1830 також під керівництвом Стефенсона, споруджена залізна дорога від Манчестера до Ліверпуля довжиною 50 км, яка обслуговувалася виключно паровозами. Для неї було сконструйовано паровоз «Ракета». Ця подія ознаменувала початок «залізнодорожної револ» у Європі. 1832– будується перша залізниця в Фр, в 1835– в Бельгії, 1837– в Росії.

Першу чверть століття В.Б. лідирувала в залізнодорож будівництві. 1840 протяжність її залізничних доріг досягла 2,4 тис км. Проте вже через 20 р відставання континентальних країн скоротилося. 1860 протяжність залізничних доріг у В.Б. досягла 16,8 тис. км, в Нім – 11 тис. км, в Фр – 9,1 тис км. Через ще 20 р найбільші європейські країни зрівнялися з В. Б. якщо не по щільності залізнодорожної сітки, то по загальній протяжності залізничних доріг. Настільки бурхливий розвиток залізнодорожного транспорту призвело до об'єднання національного ринку кожної з європейських країн, взятої окремо, до зрівняння цін на всі основні види промислової і сільськогосподарської продукції до створення оптимальних умов для розвитку конкуренції і спеціалізації. Розвиток залізнодорожного транспорту призвів до занепаду спочатку гужового транспорту, а в подальшому і внутрішнього водного. Залізнодорожне будівництво прямо сприяло піднесенню великої машинної індустрії, різко розширивши попит на вугілля, метал, парові машини тощо.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Революційні повст. в Іт. 1848-49 рр. | Сардинське королівство у 1850-х рр. Друга "війна за незалежність" 1859 р. | Республіканський рух в Італії у 50-60-х рр.. Дж. Гарібальді. | Громадянська війна у США. Скасування рабства. Гомстед акт". | Законодавство і політична боротьба у США в період Реконструкції. | Соціально-економ. Перетворення у США в 70-90-х рр. | Політична боротьба у США наприкінці XIX - на початку XX ст. Теодор Рузвельт. | Революція 1868-1874 рр. в Іспанії. Перша республіка. | Залишки старого режиму в економічному житті | Британська і французька моделі промислового перевороту. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Промисловий розвиток США в останній третині XIX - початку XX ст.| Внутрішньополітичний розвиток у Франції наприкінці XIX - початку XX ст.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)