Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Суть та принципи порівняльного методу аналізу

Читайте также:
  1. II. Мети, задачі та принципи діяльності РМВ ДЮІ
  2. II.1. Блок-схема и принципиальная схема усилителя.
  3. А сколько - таких же фантастических примеров принципиальности правоохранительных органов (кроме смоленских)?
  4. Антикорупційні принципи
  5. Вены по методу Сельдингера из надключичного доступа
  6. Вены по методу Сельдингера из подключичного доступа
  7. Вибір методу знешкодження й утилізації ТПВ

Порівняльний метод. Цей метод спирається|обпирається| на передумову, що є|наявний| певні загальні|спільні| закономірності прояву|вияву| політичної поведінки, оскільки в політичному житті, політичній системі, культурі різних народів багато загального|спільного|. Порівняльний метод передбачає|припускає| зіставлення однотипних політичних явищ: державного устрою|устрою|, політичних партій, електоральних систем і так далі Вживання|застосування| порівняльного методу розширює кругозір дослідження, сприяє плідному використанню досвіду|досліду| інших країн і народів.

Порівняльний (компаративний) метод відомий з часів Платона і Арістотеля. Його особливість полягає в зіставленні двох (або більш) політичних об'єктів. Порівняльний метод дозволяє встановити, в чому полягає їх подібність|подоба|, вичленувати загальні|спільні| межі|риси| або показати, по яких ознаках вони (політичні об'єкти) розрізняються. Будь-яке порівняльне дослідження включає наступні|слідуючі| етапи: а) відбір і опис фактів; би) виявлення і опис тотожності і відмінностей; у) формування взаємозв'язків між елементами політичного процесу і іншими соціальними явищами у формі|у формі| експериментальних гіпотез; г) подальша|наступна| перевірка гіпотез; д) "визнання|зізнання|" деяких основоположних гіпотез. Порівняльний політичний аналіз дозволяє: 1) розробити що піддається перевірці систему знань про політику; 2) дати оцінку політичному досвіду|досліду|, інститутам, поведінці і процесам з точки зору|з погляду| причинно-наслідкових зв'язків; 3)прогнозировать події, тенденції і наслідки. Для того, щоб зрозуміти| дійсну суть|єство| світу|миру| політичного, необхідно вивчати різні форми його прояву|вияву| в різних країнах і регіонах, соціально-економічних, суспільно-історичних ситуаціях, в|біля| різних націй і народів і так далі У цьому контексті як об'єкти порівняльного аналізу можуть виступати|вирушати| не лише|не те що| політична система у всій цілісності, її форми, типи і різновиди, але і її конкретні складові, такі, як державні інститути, законодавчі органи, партії і партійні системи, виборчі|вибіркові| системи, механізми політичної соціалізації і так далі.

Порівняльний метод. Основні положення. Рой Макріді, конференція у Венеції 1955 рік.

· порівняння мають відбуватися на абстрактному рівні, кожне явище має розглядатись як своєрідне

· для того щоб порівняти потрібно визначити критерії, індикатори

· сформулювати гіпотезу

· потрібно сформулювати не одну гіпотезу, а потім їх доводити або спростовувати

· порівняльне дослідження дає збагачення уяви, яке дає нові гіпотези; те що ми сприймаємо як даність, має мати пояснення

Алан Цукерман, 1995

· політичним та соціальним структурам властива мінливість та складність картинки

· політичні погляди – складні, змінн, ймовірнісні

· взаємодія між громадянами характеризується як ………………………………вплив оточення

· формуючі риси політичних інститутів здатні стримувати подальшим результатом

· політичний протест та революії, кризи виявляють нестабільність політичного життя – непередбачуваність

· чинник випадку суттєво впливає на ………………………………………………………………

Що, коли і як порівнювати, та з якою метою?

a. Що – це об’єкт дослідження (країна ширше поняття ніж держава (державні органи та структури)). Дослідник країни А має досліджувати країну Б, а не може досліджувати країну А. Чим більше країн ми досліджуєм, тим менше індикаторів ми берем, досліджуєм.

b. Коли – проблема коректності порівняння, часовий простір; ми маємо брати країни з одного часового простору або час буде виступати самостійною змінною

c. Як – метод, з яком метою

Згідно Матея Догана та Домініка Пеллассі:

· Метод окремого випадку (case-study). Береться ідеальни варіант і відповідно до нього досліджується інша країна.

· Бінарний аналіз. Порівняння двох країн. Більш ширше поняття. Є непрямий та прямий. Непрямий (крану вивчають через призму іншої держави). Сарторі. Концептулаьна правдивість.

· Порівняння подібних країн (досліджуються відмінності)

· Порівнянн контрастних країн (досліджуються спільні риси)


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 147 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Суб’єкти та об’єкти політики. Критерії політичної суб’єктності | Співвідношення політики та моралі: основні підходи до вирішення проблеми | Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету. | Основні принципи та методи політології. | Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни | Біхевіоризм та постбіхевіоризм у розвитку політичної науки | Політична антропологія | Політична онтологія | Політична психологія | Предмет та принципи етнополітики |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Порівняльна політологія: теоретико-методологічні засади| Політична влада: суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)