Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глинисті (пелитові) породи.

Читайте также:
  1. Гірські породи. Мінерали

 

Глинисті породи (табл. 3) складаються з найдрібніших часток (менше 0,005 мм) серед яких переважають глинисті мінерали(каолініт, монтморилоніт, гідрослюди), присутність яких і надає їм специфічні властивості - пластичність, набрякання, усадку, здатність поглинати та утримувати воду, незначну водопроникненність.

14. Глини - найдисперсніші осадові породи. В сухому стані вони або землисті, пухкі, легко розсипаються і розтираються, або дуже щільні, начебто "кам¢янисті'' породи. Глини мають бурий, брунатний, палевий, білий, червоний, чорний або зеленкуватий колір.

Якщо потерти поверхню щільної глини нігтем, залишається блискуча площина. Глини липнуть до вологих пальців, жадібно поглинають воду. Насичуючись водою, глина розм’якшується і перетворюється в пластичну в'язку масу, яка при подальшому зволоженні поступово набуває текучого стану. Монтморилонітові глини з водою набрякають, збільшуються в об¢ємі, що призводить до труднощів при будівництві на таких ґрунтах.

Чисті глини називаються масними, а глини із значними домішками

піску та пилу - пісними.

З пісних глин виготовляють цеглу, черепицю, клінкер, мінеральні фарби (мумія, вохра), портландцемент.

Монтморилонітові та каолінові глини до уламкових порід відносять умовно, оскільки вони утворилися внаслідок хімічних реакцій.

І4-а. Каолінові глини масні на дотик, мають білий колір. Вони пластичні, але інколи мають значну міцність і крихкість. Із технічних різновидів виділяють фарфорові та вогнетривкі глини. Перші складаються майже виключно з каолініту і застосовуються для виробництва фарфору та фаянсу; другі, які включають деяку кількість гідратів окислу алюмінію та слюди, йдуть на виготовлення вогнетривкої цегли.

15, 16. Супіски та суглинки відносять до змішаних піщано-глинистих порід. Супіски мають до 10% глинистих часток, при розтиранні їх відчувається пісок. До складу суглинків входить 10 - 30% глинистих часток. Забарвлення різноманітне, часто брунатних відтінків. У сухому стані землисті, пухкі, легко руйнуються при зволоженні. З водою створюють пластичні маси, як і глини мають специфічний “глиняний” запах. Із супісків та суглинків виготовляють цеглу, черепицю, керамічні труби.

Наближені способи визначення глинистих порід наведені в табл. 3.

17. Аргіліти - глинисті породи, перетворені в щільні, зцементовані новоутворення. Вони тверді, важко зчищаються ножем, не розмокають у воді, не мають інших характерних властивостей звичайних глин (пластичність, вологоємкість).

Таблиця 3

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 181 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Производственные ситуации | Ситуация 1 | ГОЛОВНІ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ. | Визначник осадових гірських порід | Кременисті породи | Алітові (алюмінієві) породи |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Хімічні та біохімічні породи| Породи хімічного та біохімічного походження.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)