Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Реєстр київських князів.

Читайте также:
  1. Вкажіть назву договору, який передбачав козацький реєстр в розмірі 40 тис козаків Зборівський мирний договір
  2. Граматичні форми та граматична характеристика слів реєстру
  3. ДЕКЛЯРАЦІЯ КОНЄЦПОЛЬСКОГО, ЗМІНА ГЕТЬМАНА, ВІДПОВІДЬ КОЗАКІВ КОНЄЦПОЛЬСКОМУ, УГОДА, РЕВІЗІЯ РЕЄСТРУ, СТАРШИЙ ОРЕНДАРЕНКО.
  4. ЖУРНАЛ реєстрації відряджень
  5. ЗАКІНЧЕННЄ РЕЄСТРУ І ПОСОЛЬСТВО НА СОЙМ, КОЗАЦЬКА ІНСТРУКЦІЯ НА СОЙМ.
  6. Засновницькі документи та порядок реєстрації акціонерного товариства в Україні
  7. Періодичність реєстрації потенційних змін у зовнішньому середовищі

 

 

1 Володимир 979-1015
2 Сьвятополк син Володимира 1015-1019
3 Ярослав син Володимира 1019-1054
4 Ізяслав син Ярослава 1054-1068
5 Всеслав, з полоцької династиї 1068/9
6 Ізяслав, вдруге 1069-1073
7 Сьвятослав, син Ярослава 1073-1076
8 Ізяслав, в третє 1076-1077
9 Всеволод, син Ярослава 1077-1093
10 Сьвятополк, син Ізяслава 1093-1113
11 Мономах, син Всеволода 1113-1125
12 Мстислав, син Мономаха 1125-1132
13 Ярополк, син Мономаха 1132-1139
14 Вячеслав, син Мономаха  
15 Всеволод, внук Сьвятослава (7), а чернигівської династиї 1139-1146
16 Ігор, брат Всеволода (15)  
17 Ізяслав, син Мстислава (12) 1146-1149
18 Юрий, син Мононаха 1149-1150
19 Ізяслав (17), вдруге  
20 Юрий (18), вдруге  
21 Ізяслав (17) і Вячеслав (14) разом 1150-1154
22 Ростислав, брат Ізяслава (17)  
23 Ізяслав, внук Сьвятослава (7), з чернигівської династиї 1154/5
24 Юрий (18), в третє 1155-1157
25 Ізяслав (23) вдруге 1157-8
26 Ростислав (22), вдруге 1159-1161
27 Ізяслав (23), в третє  
28 Ростислав (22), в третє 1161-1167
29 Мстислав, син Ізяслава (17) 1167-1169
30 Глїб, син Юрия (18) 1169-1171
31 Володимир, син Мономаха (11)  
32 Роман,син Ростислава (22)  
33 Михалко, син Юрия (18), з сузд. Династиї  
34 Рюрик, син Ростислава (22)  
35 Ярослав, син Ізяслава (17)  
36 Роман (32), вдруге 1175-1176
37 Сьвятослав, син Всеволода (15), з чернигів. Династиї 1176-80
38 Рюрик (34), вдруге 1180-1
39 Сьвятослав (37), в третє 1181-1194
40 Рюрик (34), в третє 1194-1200?
41 Інгвар, син Ярослава (35) 1200?-1202
42 Рюрик в четверте  
43 Ростислав, син Рюрика 1204-5
44 Рюрик в пяте 1205-6
45 Всеволод Чермний, син Сьвятослава (37), з чернигів. дин.  
46 Рюрик в шесте  
47 Всеволод Чермний вдруге  
48 Рюрик в семе 1207-10
49 Всеволод Чермний в третє 1210-1212
50 Інгвар (41), вдруге  
51 Мстислав, син Романа (32) 1212-1223
52 Володимир, син Рюрика 1223-1234
53 Ізяслав, син Мстислава (51)  
54 Володимир (52), вдруге  
55 Ярослав, внук Юрия (18), з суздальської династиї 1236-8
56 Михайло, син Всеволода (45), з чернигівської династиї 1238-9
57 Ростислав, син Мстислава (51?)  
58 Данило галицький  
99 Михайло, вдруге 1241-1246
60 Ярослав (55), вдруге  

*) Число поставлене в скобках при імени князя показує під котрим числом він приходить вперше в сїм реєстрі

 

 

Мапи

 

 

Пояснення: синьою фарбою означені границї князївств — неперерваною лїнїєю більш певні, перерваною меньш певні або змінні, кропками — переміни в границях. І так кропками означено: границю Київщини з Волинею в ті часи, коли Погорина належала до Київщини; границї Волини з Турово-пинським князівством після того як Черторийськ відібрано від нього, границї Городенського князївства, границї землї Дорогичинської, Холмської і Белзької з Волинею, коли вони відійшли до Галичини. Границї з Польщею означені перерваною лїнїєю з огляду на їх змінність; хоч для кождої поодинокої місцевости їx можна уставити досить певно, або бодай правдоподібно, але вказівки сї маємо з ріжних часів, і цїла границя складаєть ся з означень ріжного часу і обставин. Близші пояснення що до тих підстав, на яких опираєть ся наше означеннє границь подано в обводах границь поодиноких земель, в гл. IV-VII.

Більшим письмом дано городи, що були центрами земель і княжими столами. Знаком? означено осади, що можуть бути викомбіновані більш гіпотетичио, а особливо гіпотетичні означені подвійним?? Чорною зубчастою лїнїєю означені вали (о скільки зібрані звістки про них).

На мапі Київщини подані осади які згадують ся до середини XIII в., бо з Батиєвим походом ми не маємо для неї нїяких нових історично-ґеоґрафічних звісток у XIII в. Для Турово-пинської землї прибуває кілька нових топоґрафічних імен це в 2-ій пол. XIII в.

Для Чернигівщини в лїтописях останні історично-топоґрафічні звістки дає епнізод про баскака Ногая. Але цїлий ряд нових міст, княжих волостей дає нам чернигівський помянник і особливо родословні книги княжих родів чернигівської галузи (про них див. в т. III гл. 2). їх відомости одначе того рода, що докладно виміркувати час, коли виступає той чи иньший город, або волость, майже неможливо. Я взяв на мапу ті городи і князївства, що більше меньше можна класти на кінець XIII і початки XIV в. (11 і 12 колїно князїв від Ігоря); з них більшим письмом тільки старші столи. Для Переяславщини круг історично-топоґрафічних відомостей замикаєть ся властиво вже з кінцем XII в., коли не рахувати кількох імен в катальоґу „руських городів".

На мапі західньої України подано осади по кінець XIII в., бо для Волини й Галичини з 1290 р. уриваєть ся головне джерело історично-ґеоґрафічних відомостей — Галицько-волинська лїтопись. Тільки на Підкарпатю, на русько-польській границї означив я кілька осад, про котрих згадки з XIII в. (в польських документах) не безсумнівні, але з першої четверти XIV звістні вже нам напевно. Для Угорської Руси не маємо такої перерви з кінцем XIII, відомости документів ідуть далї, але з огляду на передкарпатські землї я поставив і тут границею кінець XIII в. — а власне р. 1300, важний в історії Угорщини як кінець Арпадової династиї (14/1 1301); тільки осади полудневого Мармароша — Густ, Тячево і Довге поле (Husszumezö) взято з документу 1329 р. (де вони згадані вже як давнїйше засновані) — за браком ранїйшої згадки; більшим письмом дано назви міст, що були центрами комітатів.

Детальнїйші пояснення до поодиноких осад Київщини з Погориною, що до їх розміщення, дані були в моїй Історії Київщини в гл. І, тож тут не уважаю потрібним їх наводити. Для спірних і неясних топоґрафічних питань Чернигівщини, Переяславщини, Волини й Галичини подаю тут примітки. Не роблю сього для угорської Руси, бо топоґрафічний матеріал мапи опираєть ся на матеріалї з документів, використаних на ст. 456-460 і 492-504; до них і відсилаю читача, зауважу тільки, що усїх сїл і ґрунтів, згаданих там, не міг я взяти на мапу через те, що скуплені подекуди в густїйші купи, не могли вони на нїй умістити ся.

Із технічних причин мапи друкуються однією барвою, а порядок їx розміщення змінено.

 

 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Примітки | Джерела про похід на Царгород 1043 р. і їх суперечности. | Лїтература Київщини й Київа. | Лїтература заднїпрянських країв. | Лїтература Волини й Побужа. | Справа окупації Поляками Берестейсько-Дорогичинської землї при кінцї XII віку і васальних князївств польських на Руси. | Лїтература Галичини XI-XIII в. | Скальні городки й печери. | Історична лїтература Угорської Руси. | Лїтература монґольсько-татарської міґрації. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Чорноклобуцька кольонїзація на Руси — її слїди в сучасній топоґрафії й питаннє про її впливи на український етнїчний тип.| Чернигівщина.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)