Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дайте відповіді на ці запитання самостійно

Читайте также:
  1. Билет 21 Дайте характеристику объектам калькулирования, калькуляционной единицы и калькуляционному учету
  2. Варіанти для самостійного виконання
  3. Варіанти завдань для самостійного виконання
  4. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  5. Воздайте должное уму людей — и они будут поддерживать вас намного активнее
  6. Голодайте на здоровье!
  7. Дайте визначення і розкрийте зміст інституту позабюджетних фондів місцевого самоврядування

1. Що уявляє собою синхронний компенсатор?

2. Що дає використання синхронних компенсаторів в електричних системах?

3. Які конструктивні особливості синхронних компенсаторів?

4. Пояснити, чому недоцільно компенсувати роботу системи синхронним компенсатором так, щоб її сos j1 = 1?

5. Зобразити векторну діаграму струмів при ввімкненні паралельно навантаженню компенсатора і пояснити її.

6. Чому спеціальні синхронні двигуни дістали назву синхронних реактивних?

7. Пояснити принцип дії та конструкцію синхронного реактивного двигуна.

8. Як запускаються і де використовуються реактивні синхронні двигуни?

9. Що уявляють собою крокові двигуни, чому вони віднесені до синхронних?

10. Які конструктивні виконання використовуються в синхронних магнітоелектричних двигунах?

11. Пояснити користуючись (рис. 5.40) графіки асинхронних моментів синхронного магнітоелектричного двигуна.

12. Які достоїнства та недопіки синхронних магнітоелектричних двигунів?

13. Які конструктивні виконання використовуються в синхронних генераторах з магнітоелектричним збудженням?

14. Пояснити достоїнства та недопіки синхронних генераторів з магнітоелектричним збудженням.

15. Пояснити конструкцію та використання синхронних генераторів з кігтеподібними полюсами.

ЛЕКЦІЯ 46

 

РОЗДІЛ 6 НАГРІВАННЯ ТА ОХОЛОДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН І ТРАНСФОРМАТОРІВ

 

Робота електричних машин та трансформаторів завжди супроводжується їх нагріванням, що є наслідком втрат, які мають місце при роботі машин. Всі види втрат врешті-решт перетворюються в теплоту, яка частково віддається в навколишнє середовище, а частково іде на нагрівання машини. Важливо, щоб саме ця частина теплоти була якомога меншою, тобто, чим більше теплоти відходить від машини, тим ефективніша і надійніша її робота. З цією метою в сучасних електричних машинах і трансформаторах застосовуються найрізноманітніші системи охолодження.

 

6.1 НАГРІВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

Розглядаючи нагрівання електричних машин умовно вважається, що воно відбувається рівномірно по всьому об’ємі машини, а теплота розсіюється по всій її поверхні. За таких умов рівняння теплового балансу має вигляд:

 

Q * dt = c * G * dt + l * Sп * t * dt,(6.1)

де Q – кількість теплоти, що виділяється в машині за одиницю часу, Дж; t – час, с; G – маса машини, кг; с – теплоємкість, Дж/кг; t – перевищення температури машини над температурою навколишнього середовища, 0C; Sп – площа поверхні, з якої розсіюється тепло, м2; l – коефіцієнт теплового розсіювання, Дж/(0C*м2)

Кількість теплоти Q * dt, що виділяється в машині за час dt рівна сумі теплоти, що поглинається частинами машини і витрачається на їх нагрівання c * G * dt, та теплоти, що розсіюється з поверхні машини в навколишнє середовище l * Sп * t * dt.

На початку роботи машини її температура рівна температурі навколишнього середовища, тобто t»0, відповідно l * Sп * t * dt» 0 і вся теплота, що виділяється в машині іде на нагрівання її частин. Потім кількість теплоти, яка розсіюється, зростає і, нарешті, через деякий час, машина так нагрівається, що вся теплота, яка в ній виділяється, буде розсіюватись в навколишнє середовище. Таким чином наступає усталений режим теплової рівноваги, при якому все тепло, що виділяється в машині, розсіюється з її поверхні назовні.

 

Q * dt = l * Sп * tуст * dt, (6.2)

 

де tуст – температура усталеного перегріву машини, тобто найбільш можливе перевищення температури машини над температурою навколишнього середовища q1 за даних умов, 0C;

 

tуст = qустq1, (6.3)

 

де qуст – температура усталеного нагрівання машини, 0C.

Із (6.2.) витікає, що

 

tуст = Q /(l * Sп), (6.4)

 

тобто температура усталеного перегрівання машини не залежить від маси машини, а пропорційна теплоті, що виділяється в машині за одиницю часу і зворотно пропорційні площі охолодження та коефіцієнту розсіювання.

Залежність температури перегрівання машини від часу має експоненціальний характер:

 

t = tуст *(1 – е-t/T), (6.5)

 

де е = 2,718 – основа натуральних логарифмів; Т – стала нагрівання, що показує час, за який дана машина нагрілась би до qуст, якби тепло не розсіювалось.

З кривої нагрівання t = f (t), побудованої за рівнянням (6.5), видно, що електрична машина достигає усталеного режиму лише після певного часу (рис. 6.1, а). Провівши дотичну до кривої t = f (t) в її початковій частині, отримаємо відрізок, чисельно рівний постійній нагрівання Т. Якщо машину вимкнути з мережі, то рівняння теплового балансу буде мати вигляд:

 

0 = c * G * dt + l * S * t * dt,

або

c * G * dt = l * S * t * dt, (6.6)

 

тобто, випромінювання теплоти з поверхні машини буде відбуватись за рахунок накопленого в ній тепла, і тому машина починає охолоджуватись. Зміна температури перегрівання в процесі охолодження машини відбувається згідно з рівнянням

 

t = tуст * е-t/T. (6.7)

 

Крива охолодження t = f (t) подана на (рис. 6.1, б).

Найбільш чутливою до перегрівання є електрична ізоляція обмоток, у якої під дією високих температур відбувається теплове старіння, що погіршує її електричні та механічні властивості.

Електроізоляційні матеріали, які використовують в електричних машинах і трансформаторах, поділяються на п’ять класів, що відрізняються один від одного межею допустимої температури (t): А – 105 (75) 0C; Е – 120 (75) 0C; В – 130 (75) 0C; F – 155 (115) 0C; H – 180 (115) 0C (в дужках зазначена розрахункова робоча температура). При перевищенні указаної температури строк служби ізоляції різко скорочується. Так, згідно дослідженням німецького електротехніка К. Мондзінгера, перегрівання обмотки на 8 0C скорочує строк служби її ізоляції вдвоє.

Значне перегрівання машини може негативно вплинути і на інші її елементи, наприклад, колектор може втратити циліндричну форму, можуть вийти з ладу підшипники тощо.

Визначення температури нагріву окремих частин машини може проводитись різними методами, наприклад методом опору. Тут при визначенні перевищення температури обмотки проводяться вимірювання опору “холодної” та “нагрітої” обмотки і tуст = (R2R1)/(α * R1), де R1 та R2 – опори до початку та після нагрівання, α = 0,004 1/0C – температурний коефіцієнт для міді та алюмінію.

При розрахунках електричних машин і трансформаторів вибираються типові навантаження (густина струму, магнітна індукція) такими, щоб перевищення температури частин всієї машини чи трансформатора були досить близькими до розрахункових робочих, визначених класом нагрівостійкості.

З нагріванням тісно пов’язані і основні номінальні режими роботи електричних машин.

 
 

Тривалий номінальний режим (умовне позначенняS1) – це такий режим роботи при незмінному номінальному навантаженні (рис. 6.2, а), який триває такий час, за який перевищення температури всіх частин машини, при незмінній температурі навколишнього середовища, досягає установленого значення tуст.

Короткочасний номінальний режим (S2) – це режим при якому періоди незмінного номінального навантаження tн чергуються з періодами відмикання машини від мережі; при цьому в період навантаження машина не встигає нагрітися до установленого значення tуст, а за період паузи устигає охолонути до температури навколишнього середовища (рис. 6.2, б).

Повторно-короткочасний режим (S3) – це режим роботи, при якому періоди короткочасної роботи з номінальним навантаженням tн чергуються з періодами вимикання машини tп; при цьому періоди навантаження короткочасні і машина не встигає нагрітися до tуст, періоди пауз також короткі, і машина не встигає охолонути до температури навколишнього середовища. При цьому загальний час роботи розбивається на цикли tц = tн + tп.

Повторно-короткочасний режим характеризується відносною тривалістю ввімкнення у відсотках

(ТВ):

ТВ = (tн/tц)*100. (6.8)

Передбачаються номінальні повторно-короткочасні режими з ТВ, що складають 15; 25; 60 %. Для тривалого режиму, відповідно, ТВ = 100 %.

 

6.2 ОХОЛОДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН І ТРАНСФОРМАТОРІВ

За способом охолодження електричні машини поділяють на машини з природним охолодженням та машини зі штучним охолодженням.

Машини з природним охолодженням. Ці машини не мають вентиляторів чи яких-небудь пристроїв, що покращують охолодження машини. Охолодження в них відбувається природним шляхом за рахунок теплопровідності та конвекції.

Теплопровідність – це здатність передавати тепло в середині нагрітого тіла. Передача теплоти теплопровідністю відбувається від більш нагрітих шарів тіла до менш нагрітих.

Конвекція полягає в тому, що частинки газу (повітря), дотикаючись до нагрітих частин тіла (обмотки машини, корпус), нагріваються, стають легшими і піднімаються догори, а їх місце займають менш нагріті частинки. Така конвекція називається природною. В машині, що обертається, має місце і штучна конвекція, зумовлена вимушеною циркуляцією газу (повітря), що створюється деталями, які обертаються, при цьому ефект конвекції підсилюється. Таке охолодження застосовують у потужних відкритих машинах, або в закритих машинах малої потужності.

Машини зі штучним охолодженням. Такі машини мають спеціальний пристрій, як правило, вентилятор, що створює рух газу в машині, який охолоджує нагріті частини машини. Більшість машин зі штучним охолодженням мають самовентиляцію, коли вентилятор закріплений на валу машини і створює аеродинамічний напір, яким охолоджувальне повітря “перекачується” через машину. Самовентиляція буває зовнішня і внутрішня.

При зовнішній самовентиляції вентилятором обдувається зовнішня поверхня машини, а сам вентилятор закривається спеціальним кожухом.

При внутрішній самовентиляції в конструктивних елементах машини виготовляються спеціальні канали, через які вентилятором, розташованим всередині машини, “перекачується” повітря (рис. 6.3). Нагріте повітря витісняється з машини через спеціальні отвори, що зроблені в підшипникових щитах.

Крупні електричні машини мають замкнену систему вентиляції з використанням водню (водневе охолодження) в якості охолоджувального газу. Таке охолодження, не дивлячись на складність конструкції та експлуатації, має низку переваг:

– технічний водень більш ніж у десять разів легший від повітря, а це знижує втрати на вентиляцію, а отже, підвищує ККД машини;

– підвищена теплопровідність водню, що в (6 – 7) разів більша, ніж у повітря, дозволяє більш інтенсивно охолоджувати машину, що дає змогу знизити габарити машини, у порівнянні з повітряним охолодженням, приблизно на (20-25) %;

– водневе охолодження знижує небезпеку виникнення пожежі в машині, тому що водень не підтримує горіння;

– водневе охолодження подовжує строк служби ізоляції, тому що відсутність азоту в машині не дозволяє виникненню з’єднань, що роз’їдають органічні компоненти ізоляційних матеріалів.

Відсутність у трансформаторів частин, що обертаються, суттєво погіршує їх охолодження, у порівнянні з машинами. Найбільше поширення тут отримали такі способи охолодження:

природне повітряне охолодження, коли всі частини, що нагріваються, безпосередньо омиваються навколишнім повітрям, і охолодження відбувається за рахунок випромінювання теплоти та

природної конвекції повітря;

природне масляне охолодження, при якому активна частина трансформатора поміщується в бак, наповнений трансформаторним маслом, що шляхом конвекції передає тепло стінкам бака (трубам навісних радіаторів), а останні передають цю теплоту в навколишнє середовище;

масляне охолодження з дуттям, коли трансформатори обладнуються радіаторами, що обдуваються вентиляторами і такий вид охолодження дозволяє підвищити одиничну потужність трансформатора на (40 – 50) %, застосовується у трансформаторах потужністю більше 10000 кВ*А;

масляне охолодження з дуттям і вимушеною циркуляцією масла (рис. 6.4) дозволяє поліпшити охолодження, в порівнянні з попереднім способом, за рахунок установки насоса 1, яким створюється вимушена циркуляція масла в радіаторах 2, що обдуваються вентиляторами 3;

масляно-водяне охолодження, найбільш ефективне, тому що масло перекачується насосом у охолоджувач, що омивається водою, а коефіцієнт теплопередачі до води значно вищий, ніж в повітря.

Застосування вище наведених способів охолодження дозволили створити трансформатори зі значними одиничними потужностями. Так у ВАТ “Запоріжтрансформатор” створені і виготовляються силові трансформатори потужністю понад один мільйон кВ*А.

 

ЦЕ НЕОБХІДНО ЗАПАМ’ЯТАТИ:

– причиною нагрівання електричних машин є теплота, що виділяється внаслідок втрат енергії при роботі машини;

– основні режими роботи машини (тривалий, короткочасний та повторно-короткочасний) тісно пов’язані з її нагріванням;

– в сучасних електричних машинах і трансформаторах використовується природне та штучне охолодження, а крупні машини можуть мати водневу систему охолодження;


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 150 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЛЕКЦІЯ 36 | ЛЕКЦІЯ 37 | ЛЕКЦІЯ 38 | ЛЕКЦІЯ 39 | ЛЕКЦІЯ 40 | ЛЕКЦІЯ 41 | ЛЕКЦІЯ 42 | ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЦІ ЗАПИТАННЯ САМОСТІЙНО | ЛЕКЦІЯ 43 | ЛЕКЦІЯ 44 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛЕКЦІЯ 45| ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЦІ ЗАПИТАННЯ САМОСТІЙНО

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)