Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміна значеннєвий сфери особистості підлітка, хворого алкоголізмом.

Читайте также:
  1. Визначення сфери дослідження
  2. Головні сфери зовнішньополітичної діяльності України.
  3. Два головні виміри особистості (за Г. Айзенком).
  4. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та важелі регулювання
  5. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та важелі регулювання
  6. Зміна діяльності в хворих на алкоголізм.

Початок зловживання найтіснішим, як ми бачили, чином з психологічними особливостями підліткового кризи. Неблагополучный підліток, які перебувають, як та її благополучні однолітки, в перехідному потребностном стані, вибирає у своїй не сам собою алкоголь, а "свою" компанію, групу, у якій (т. е. вдруге) неодмінним атрибутом є регулярна випивка з усіма з її наслідками. Отже, неблагополучний підліток, як і підліток благополучний, у формуванні своєї значеннєвий, ціннісної сфери тяжіє до группоцентрической орієнтації, формуючи і реалізуючи у її рамках потреби у спілкуванні, дружбі, спільної прикладної діяльності тощо. п.

Але потім внутрішні психологічні шляхів розвитку значеннєвий сфери благополучного і неблагополучного підлітка починають різко розходитися. У першому випадку, після виходу з підліткового кризи слід орієнтація на професійні інтереси, відбувається диференціювання моральних оцінок, вирівнюється їх полярність, виробляються узагальнені ідеали, але, найголовніше для значеннєвий сфери, апробується, формується, освоюється якісно новий рівень, рівень смислового поля – рівень ставлення до іншим, незнайомих людей, світу загалом. Якщо такому віці певний час головним смыслообразующим ставленням стає ставлення "що й група", то юнацький вік характеризується зниженням значимості групи, підйомом інтересу й суб'єктивної значеннєвий значимості відносин "що й світ" (Про. У. Лишин). Не означає, звісно, що юнак взагалі випадає з тісного спілкування, із творців тієї чи іншого взаємозв'язку людей. Це означає зазвичай лише те, що групова взаємозв'язок, як основне джерело і форма висловлювання значеннєвих відносин, відживає своє, а середній клас новий значеннєвий рівень потребує нових, адекватних собі форм людських взаємозв'язків, саме колективістських, вкладених у створення суспільно значимого, користь іншим (нехай незнайомим, чужим, далеким) людям, призначеного результату діяльності.

Усього цього до наших пацієнтами немає. "Компанія" замикає, обмежує розвиток значеннєвий сфери группоцентрической орієнтацією і у своїй діяльності, існуванні іде колективу, а до группе-корпорации, не соединяющейся, а, навпаки, дедалі більше разъединяющейся, разобщающейся з "великим світом". Внаслідок цих і що у цієї орієнтації особистісні цінності виявляються дедалі більше отграниченными від загальнолюдської моральності.

Процес було б ані такого злокачественно, ані такого швидко, якби його істотним, а згодом й головним системоутворюючим моментом, була групова випивка, регулярне зловживання алкоголем, що стає як особливої, асоціальному за своїм спрямуванням діяльністю, як веде до відірваного від реальності иллюзорно-компенсаторному задоволенню потреб, як придушує і перебудовує ієрархію мотивів, а є найнебезпечнішим отрутою для дитячого організму, його нервової системи, мозку, провідним явищ абстинентного синдрому, компульсивного потягу, токсичного енцефалопатії. Тому не випадково, що в міру переростання зловживання у хворобу і особливо під час швидкого, "лавиноподібного самоорганізованого" вростання симптомів хвороби группоцентрический рівень розвитку значеннєвий сфери, навіть із його збоченим змістом, стає зависоким для з онкозахворюваннями та відбувається "сповзання" на эгоцентрический рівень. Група, своя компанія, як така залишається, але він перестає бути смисловим центром, метою, стаючи дедалі більше лише задоволення взрастающей потреби. Тому, зокрема, хворі перестають триматися лише "своїх нащадків" та і починають легко сходитись із будь-яким злоупотребляющим, з кожного, навіть у короткий час посталої, компанією питущих людей.

Однак це рівень перестав бути кінцевим. У пізніх стадіях хвороби частіше спостерігається випасти з власне смислового, з нашої класифікації, поля була в полі суто ситуаційна. Інакше кажучи, переважати, які наповняють значеннєву сферу стають ситуативні сенси, з'являються щодо конкретних подій або безпосередньо що відбуваються поперед очі, або віддалених (уперед, чи тому) за незначне час.

Наведені міркування дозволяють по-новому підійти до жодного з найпоширеніших й те водночас одного з самих туманних в психіатрії визначень процесу деградації, саме визначенню його як "зниження", "уплощения" особистості. Інтуїтивно терміни "зниження", "уплощение", як і ще терміни клінічного описи, здаються зрозумілими, щоправда, лише за умов співвіднесення його з конкретними образами хворих. Проте їхній вміст, як і зміст більшості інших схожих термінів, залишається в психіатрії дуже невизначеним. Запропонований підхід дає змогу розглядати "зниження" як термін, относимый до значеннєвий, нравственно-ценностной площині розвитку особистості.

Отже, під час хвороби відбуваються глибокі зміни особистості, всіх його основних параметрів складовий. Це своє чергу неминуче призводить до появи і закріплення у структурі особистості певних установок, способів сприйняття дійсності, значеннєвих зсувів, кліше, які починають визначати у тому однині і "неалкогольные" аспекти поведінки підлітків, породжувати їх специфічні для алкоголіків характерологические риси, ставлення до й навколишнього світу. Діяльність К.Г. Сурнова (1982) було, зокрема, виділено кілька таких установок, визначальних значеннєвий, предметний і стильовий аспекти поведінки.

Перечислением декого з тих ми бачимо підсумуємо аналізу порушень роботи і значеннєвий сфери:

розпорядження про швидке задоволення потреб при малих витратах зусиль;

розпорядження про пасивні засоби захисту під час зустрічей з труднощами;

розпорядження про запобігання відповідальності заякі скоювалися вчинки;

розпорядження про малу опосредствованность діяльності;

установка задовольнятися тимчасовим, недостатньо адекватним потреби результатом діяльності.

Причини вживання алкоголю.

Напевно, Ви не раз чули вираз: «вип'ємо, зігріємось». Вважається між собою, що спирт є гарним засобом зігрівання організму. Недарма спиртне часто називають «міцними напоями». Вважається, що спирт має лікувальним дією як при простудних, а й за цілий ряд інших захворювань, зокрема шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразкову хворобу шлунка. Лікарі ж, навпаки вважають, що язвенному хворому категорично не можна вживати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного справді збуджують апетит.

Або інше, думку багатьох людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, покращує настрій, самопочуття, робить розмову більш жвавою й цікавою цікавою, що дуже важливо для компанії молоді. Недарма спиртне приймають «проти втоми», при нездужання, та практично усім святах.

Понад те, можна почути, що алкоголь є высококалорийным продуктом, швидко які забезпечують енергетичні потреби організму, це важливо, наприклад, за умов походу - й т.п. На пиві і сухих виноградних винах при цьому є повний набір вітамінів і ароматичних речовин. У медичному практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, використовуючи її дезінфекції (при уколах тощо.), приготування ліків, і аж ніяк на лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрою, для зігрівання організму, попередження і лікування хвороб, зокрема як дезінфікуючий засіб, і навіть як підвищення апетиту і енергетично цінний продукт. Де тут щоправда і оману?

Одне з пироговских з'їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: «...немає жодної органу на людське тіло, який би не піддавався руйнівного дії алкоголю; алкоголь не володіє ні одним таким дією, якої могла бути досягнуто іншим лікувальним засобом, чинним корисніше, безпечніше і надійніше, немає такої болючого стану, у якому необхідно призначати алкоголь на скільки-небудь тривалий час».

Отож розмірковування про користь алкоголю – досить поширений оману. Той самий очевидний факт – порушення апетиту після стоси горілки чи вина. Але це тільки короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, зокрема пива, лише шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дію дуже важливих органів як печінка та підшлункова заліза.

Видатний психіатр і авторитетний суспільний діяч, борець з алкоголізмом, академік Володимире Михайловичу Бехтерєв (1857—1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Вся річ у тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке коріння у нашій побуті й породило цілу систему диких питних звичаїв. Ці звичаї вимагають пиття і частування вином при будь-якому разі».

Потреба алкоголі не входить у природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба у кисні чи їжі, і тому сам собою алкоголь немає спонукальною сили в людини. Потреба ця, як та інших «потреби» людини (наприклад, куріння) з'являється адже суспільство, по-перше, виробляє даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що це звички невластиві всім у однаковою мірою.

З чого починається пияцтво серед молоді.

Приводи першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни у залежності від віку.

До 11 років перше ознайомлення з алкоголем відбувається або випадково, або її дають «для апетиту», «лікують» вином або ж дитина самі з цікавості пробує спиртне (мотив, переважно властивий хлопчикам). У старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: «свято», «сімейне торжество», «гості» тощо. З 14-15 років з'являються такі приводи, як «незручно було відставати хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості» тощо. Мальчишкам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчаток типова переважно друга, «традиційна» група мотивів.

Зазвичай буває, як кажуть, «безневинна» чарочка на вшанування дні народження чи іншого торжества. І це приміром із згоди батьків, у сім'ї, все-таки й бажання таке прилучення дітей які з вином небезпечно. Адже слід раз долучитися до спиртного, як вже знімається психологічний бар'єр і підліток вважає за можливе випити з товаришами і навіть одному, якщо з'являється таку можливість. Недарма у народі кажуть: «річки розпочинаються з струмочка, а пияцтво з рюмочки».

У цілому нині мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. У основі мотивів першої групи лежить бажання слідувати традиціям, відчувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, пробуждающееся у яких почуття дорослості, бажання бути й усе, прагнення наслідувати старим т.п. Возрастными особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язані з тим що в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, дозволяють їм вільно розпочинати спілкування з оточуючими (наприклад, з особами старшого віку, дівчатами).

Особливої уваги заслуговує друга мотивів споживання алкоголю, які формують пияцтво як тип поведінки правопорушників. До цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливе психічний стан особистості, що з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачено інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, употребляющие спиртне майже займаються громадську діяльність. Істотні зрушення спостерігаються в них же в сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньої літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже бувають тут, втрачають інтерес до серйозного музиці, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб лише зняти із себе напруга, позбутися неприємних переживань. Напружене, тривожне стан може виникнути у зв'язку з певним становищем їх у родині, шкільному колективі.

Проведення вільного часу переважно з давніми друзями притаманно підлітків. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх сягають хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитам та інтересам. Але якщо підліткова група не об'єднана якийсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожній» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх і такі група ставати сприятливим грунтом для розпивання спиртних напоїв.


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 131 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Запровадження. | Поняття про наркоманії, види наркотичних речовин. | Соціально психічні аспекти наркоманії. | Алкоголізм як соціально психічне явище. | Характерологические риси хворих раннім алкоголізмом. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зміна діяльності в хворих на алкоголізм.| Укладання.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)