Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

слизова оболонка

II. Шлунок

Однокамерний шлунок – ventriculus, gaster, venter, stomachus – розширення травної трубки безпосередньо позаду діафрагми. Шлунок має нижній опуклий край – більша кривизна – curvatura ventriculi major і верхній угнутий край – менша кривизна - curvatura ventriculi minor. Середня частина шлунка з боку більшої кривизни називається дно шлунка – fundus ventriculi.

Кардія (кардіальний отвір) - лійкоподібний вхід стравоходу в шлунок (ліворуч на меншій кривизні).

Пілорус (пілоричний отвір) – вихід із шлунка в дванадцятипалу кишку (праворуч).

Поверхні шлунка:

- діафрагмальна (пристінкова) – передня, прилягає до печінки й діафрагми;

- нутрощева (вісцеральна) – задня, прилягає до кишок.

Характеристика шлунка як трубкоподібного органу:

слизова оболонка

а) шлунки кишкового типу – містить на всьому протязі залози і вкрита одношаровим циліндричним епітелієм;

б) шлунки стравохідно-кишкового типу:

- беззалозиста (стравохідна частина) – плоский багатошаровий незроговілий епітелій, залози відсутні;

- залозиста (кишкова частина) – одношаровий циліндричний епітелій, залози різноманітної функції і будови:

ділянка залоз дна (донна, фундальна) – товща, має більш червонувате забарвлення, борозни і шлункові ямки, куди відкриваються залози;

ділянка кардіальних залоз – світлого кольору;

ділянка пілоричних залоз – світла з жовтуватим відтінком, видно невеликі ямки.

в) шлунки стравохідного типу - плоский багатошаровий незроговілий епітелій, залози відсутні.

2. м’язова оболонка – непосмугована м’язова тканина, складається з трьох шарів:

а) поздовжній шар – тонкий, розміщений поверхнево на більшій та меншій кривизнах шлунка від стравоходу до пілоруса;

б) циркулярний (коловий) шар – у ділянці донних і пілоричних залоз (у правій частині), формує сфінктер пілоруса;

в) косий шар – у лівій половині шлунка.

3. серозна оболонка – очеревина, з меншої кривизни переходить у менший сальник, а з більшої – в більший сальник.

Менший сальник складається з печінково-шлункової зв’язки, яка з’єднує шлунок з печінкою. Ліворуч вона зливається з печінково-стравохідною зв’язкою, а праворуч – з печінково-дванадцятипалою зв’язкою.

Більший сальник – на протязі від більшої кривизни шлунка до попереку формує сальникову сумку, вхід в яку знаходиться справа від медіанної площини між каудальною порожнистою і ворітною венами, медіально від правої нирки. Між листками більшого сальника лежить селезінка, яка з’єднується з більшою кривизною шлунка шлунково-селезінковою зв’язкою.

Видові особливості:

СОБАКА: 1. шлунок кишкового типу;

2. ділянка кардіальних залоз у вигляді вузької стрічки біля кардії, залоз дна – займає ліву половину шлунка; пілоричних залоз – праву;

СВИНЯ: 1. стравохідно-кишкового типу

2. дивертикул (поблизу кардії з боку більшої кривизни);

3. пілорус має сфінктер, який складається з півмісяцевого валика з боку більшої кривизни і подушки – з боку меншої кривизни;

4. ділянка кардіальних залоз велика, займає ділянку дивертикула і лівої частини шлунка; донних залоз – заходить у пілоричнк частину; пілоричних – невелика;

КІНЬ: 1.стравохідно-кишкового типу;

2. незначний об’єм – 6-12 л;

3.стравохід входить у шлунок косо внаслідок доброї виразності сліпого мішка із беззалозистою частиною слизової оболонки, він не розширюється, навіть дещо звужується;

4. подвійний пілоричний сфінктер, який обмежує порожнину пілоруса;

5. дві значні м’язові петлі в кардіальній частині шлунка в ділянці входу стравоходу, які складають кардіальний сфінктер, котрий тим більше стискає кардіальний отвір, чим більше наповнюється шлунок (блювота неможлива);

6. в ділянці меншої кривизни є кутова вирізка, яка глибоко вдається в шлунок, тому кардія і пілорус зближені;

Інервація:

с импатична нервова система: через півмісяцевий ганглій – на непосмуговану мускулатуру судин шлунка;

парасимпатична нервова система: блукаючий нерв (від краніального шлуночкового сплетення) – на непосмуговану мускулатуру шлунка.

Видові особливості більшого сальника:

СОБАКА: добре розвинутий, вкриває вентральну черевну стінку і відокремлює її від кишкових петель.

СВИНЯ: лежить між петлями кишечника, вкриває їх з вентральної поверхні.

КІНЬ: вкриває дванадцятипалу кишку, праве дорсальне положення ободової кишки, підшлункову залозу, сліпий мішок шлунка.

Багатокамерний шлунок – у жуйних, стравохідно-кишкового типу. Перші три камери – передшлунки – рубець, сітка, книжка (стравохідний тип будови), четверта камера – сичуг (кишковий тип будови).

Рубець – rumenпристінковою поверхнею на всьому протязі прилягає до лівої черевної стінки, а нутрощевою – до кишок. Дорсальним краєм рубець прикріплюється до діафрагми і поперекових м’язів, вентральний край – прилягає до нижньої стінки черевної порожнини.

Рубець поділяється на дорсальний і вентральний півмішки рубця, які відмежовані один від одного попереду і позаду глибокими краніальними і каудальними борознами рубця, яким у порожнині рубця відповідають краніальні і каудальні тяжі. Борозни переходять на бічних поверхнях стінок рубця в праву і ліву поздовжні борозни, яким всередині відповідають бічні тяжі. На задньому кінці рубця відокремлюються дорсальний і вентральний каудальні сліпі мішки, межа між якими зовні позначена поперечними каудальними борознами, а всередині – відповідними тяжами.

В передній кінець дорсального півмішка входить стравохід, формуючи присінок рубця, котрий відокремлюється від мішка дорсальною поперечною борозною, а від сітки – зовні борозною, всередині – тяжем рубця і сітки.

Характеристика оболонок рубця:

1. слизова оболонка – вистелена багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, беззалозиста, формує рухливі сосочки, завдяки наявності всередині них м’язових волокон;

2. м’язова оболонка – формує два шари непосмугованих м’язових волокон:

- зовнішній – поздовжній, волокна починаються і закінчуються на стравоході, охоплюючи весь рубець спіралеподібно;

- внутрішній – коловий;

3. серозна оболонка – очеревина, переходить у більший сальник, вентральний півмішок рубця знаходиться в порожнині сальникового мішка.

Сітка – reticulum – округлої форми, є продовженням присінка рубця.

1. слизова оболонка – багатошаровий плоский незроговілий епітелій, беззалозиста, вкрита дрібними сосочками, зібрана в рухливі складки, що не розправляються і формують комірки (вічка);

2. м’язова оболонка:

- зовнішній – коловий;

- внутрішній – поздовжній.

Стравохідна борознадно – всередині поперечний шар непосмугованої мускулатури, зовні – поздовжній шар посмугованої мускулатури (із стравоходу).

3. серозна оболонкаочеревина, переходить на сітку із сусідніх відділів шлунка.

Сітка з’єднується:

- з рубцем – великим рубцево-сітковим отвором – ostium ruminoreticulare;

- з книжкою – щілиноподібним сітково-книжковим отвором – ostium reticuloomasicum.

Від отвору стравоходу до сітково-книжкового отвору по правій стінці сітки згори вниз тягнеться особлива стравохідна борозна (борозна сітки), яка далі переходить у дно (міст) книжки. Борозна сформована правою і лівою губами, між якими знаходиться дно. Важливе значення стравохідна борозна має в новонароджених телят, в яких молозиво і молоко проходять із стравоходу через борозну відразу в сичуг, оминаючи рубець і сітку, котрі в цей період не функціонують. Якщо порції молока надто великі, то губи борозни повністю не змикаються і воно потрапляє в передшлунки, викликаючи процеси гниття, що веде до розладів травлення (диспепсії).

Книжка – omasum – лежить між сіткою і сичугом, дорсально від обох. З’єднується:

- отвором із сіткоюostium reticuloomasicum;

- отвором із сичугомostium omasoabomasicum.

Обидва отвори з боку порожнини книжки з’єднані дном (мостом) книжки, яке є продовженням дна стравохідної борозни і обмежено двома валиками, що формують канал книжки.

1. слизова оболонка – вистелена плоским багатошаровим незроговілим епітелієм, утворює рухливі листоподібні пластинки, які не розправляються – листочки – lamella omasi, різних розмірів із сосочками. Листочки розділені міжлистковими заглибинами;

2. м’язова оболонка:

- зовнішній – поздовжній;

- внутрішній – коловий, котрий у ділянці книжково-сичужного отвору утворює сфінктер;

3. серозна оболонка – очеревина.

Сичуг – abomasum – будова як у шлункакишкового типу: більша і менша кривина, дно, пристінкова і нутрощева поверхні. Розширений кінець сичуга сполучається з книжкою, а звужений – пілорус – переходить у дванадцятипалу кишку. Сфінктер пілоруса складається із подушки – з боку меншої кривини і валика.

1. слизова оболонка – вкрита одношаровим циліндричним епітелієм, оксамитова, зібрана в спіральні складки, які у книжково-сичужному отворі утворюють сичужні паруси – vela abomasica (не допускають надходження вмісту із сичуга назад у книжку). На ній також розрізняють три залозисті ділянки: кардіальних, пілоричних і донних.

2. м’язова оболонка:

- зовнішній – поздовжній;

- внутрішній – коловий;

3. серозна оболонка – очеревина.

Особливості будови сальника

Більший сальник прикріплюється на лівій і правій поздовжніх борознах рубця, на більшій кривині сичуга і на дванадцятипалій кишці. Вентральний півмішок рубця знаходиться в порожнині сальникового мішка. Сальниковий мішок вкриває кишечник справа і відокремлює його від правої черевної стінки.

Інервація:

симпатична н. с.: через півмісяцевий ганглій на непосмуговану мускулатуру судин;

парасимпатична н. с.: блукаючий нервдорсальний стравохідний стовбур йде на праву поверхню рубця, віддає гілку в печінку і сонячне сплетення та на ліву поверхню сичуга; вентральний стравохідний стовбур йде на ліву поверхню рубця, сітку, книжку, сичуг і в сонячне сплетення.

Топографія багатокамерного шлунка дорослої великої рогатої худоби

Рубець: вся ліва половина черевної порожнини.

Сітка: ділянка мечоподібного хряща (6-7-ий міжреберний простір на рівні ліктьового суглобу).

Книжка: праве підребер’я (7-10-ий міжреберний простір на рівні плечового суглобу).

Сичуг: праве підребер’я і ділянка мечоподібного хряща (9-11-12-ий міжреберний простір).

Топографія багатокамерного шлунка новонародженого теля

Рубець: друга за величиною камера шлунка, розміщений у дорсальній третині лівого підребер’я від 12-го грудного до 1-2-го поперекового хребця, V=400-500 мл.

Сітка і книжка – розміщені попереду рубця біля сухожилкового центру діафрагми в сагітальній площині у вигляді округлих утворів на рівні 10, 11, 12 грудних хребців, V=70 мл.

Сичуг – найбільша і єдина камера, яка функціонує, розміщений вентрально в ділянках лівого і правого підребер’я від 12-го грудного до 4-го поперекового хребця та мечоподібного хряща. Пілорус досягає пупкового кільця і межує із верхівкою сечового міхура, V=1,5-2 л.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 116 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РЕКВИЗИТЫ И ПОДПИСИ СТОРОН| I. Загальні положення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)