Класифікація первинних звітних документів.

Для оформлення різних господарських операцій, які здійснюються на підприємствах, використовують різні за своєю формою і змістом документи. Правильному складанню і використанню документів в обліку допомагає їх класифікація - поділ на групи за певними відмітним ознаками. Класифікація Документів удосконалюється паралельно з удосконаленням всієї системи бухгалтерського обліку. Але в більшості випадків вона наводиться за п'яти-шести ознаками. Для класифікації мною взяті шість ознак.

За призначенням документи поділяють на:

¾ Розпорядчі;

¾ Виправдувальні (виконавчі);

¾ Бухгалтерського оформлення;

¾ Комбіновані.

Розпорядчими називають документи, які містять розпорядження (наказ, завдання) на здійснення господарської операції. До них належать чеки на отримання грошових коштів у банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, довіреності на отримання матеріальних цінностей та ін Однак, розпорядчі документи не підтверджують факту здійснення операції, а тому не служать підставою для відображення їх в обліку.

Виправдувальними (виконавчими) називають документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції (тобто містять дані про її виконання), а тому служать обгрунтуванням для облікових записів. До них належать виписки банку з поточного або іншого рахунку підприємства, акти, квитанції, авансові звіти та ін Для виконавців (банків, матеріально відповідальних осіб тощо) вони є виправданням у використанні коштів або матеріальних цінностей.

Документи бухгалтерського оформлення складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі відповідних виправдувальних документів або даних поточного обліку для технічної підготовки облікових записів. До таких документів належать меморіальні ордери, бухгалтерські довідки, розрахунки (наприклад, відомості нарахування амортизації основних засобів, розподілу загальновиробничих витрат, звітні калькуляції та ін.) Документи бухгалтерського оформлення самостійного значення не мають, вони не відображають безпосередньо господарської операції; їх призначення полягає в технічній підготовці облікових записів.

У практиці обліку на підприємствах документи розпорядчі, виправдувальні та бухгалтерського оформлення окремо застосовуються рідко. Найчастіше застосовують документи, які об'єднують у собі ознаки всіх трьох видів документів. Документи, які за своїм призначенням виконують функції двох і навіть трьох документів (розпорядчих, виконавчих і бухгалтерського оформлення), називають комбінованими. До них належать прибуткові та видаткові касові ордери, лімітно-забірні карти, наряди на виконання робіт та ін Так, видатковий касовий ордер, переданий для виконання касиру, є розпорядчим документом; після того як касир видасть гроші, а одержувач розпишеться на ордері в них отриманні, цей документ є виправдувальним; врешті-решт, після вказівки на цьому ордері кореспондуючих рахунків він виконує функції документа бухгалтерського оформлення.

Використання комбінованих документів сприяє повноті і наочності враховуються операцій, спрощує і поліпшує використання документів у процесі їх обробки, зменшує кількість самих документів.

За характером задокументованих операцій документи поділяють на:

¾ грошові;

¾ матеріальні;

¾ розрахункові.

Грошові документи призначені для оформлення грошових операцій, матеріальні - операцій з матеріальними цінностями, розрахункові - розрахункових операцій.

По порядку складання документи поділяють на первинні і зведені.

Первинні документи складають в момент здійснення господарської операції (прибуткові і витратні касові ордери, накладні на здачу продукції на склад, акти на приймання робіт та ін.)

Зведені документи складають на підставі однорідних первинних документів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти, відомості розподілу Заробітної плати та ін.) Такі документи мають велике значення для систематизації і скорочення обсягу облікових записів.

За охопленням операцій документи поділяють на разові і накопичувальні

Разові документи використовують для оформлення однієї або кількох операцій, які записують до документа одночасно. Відразу після складання разові документи можуть бути підставою для бухгалтерських записів. До разових належать більшість первинних документів (чеки, касові ордери, вимоги, накладні, акти і т.п.), а також значна кількість зведених документів (звіти касира, виписка банку з рахунка підприємства та ін.) Відмінною особливістю цих документів є одноразове їх використання для початкової реєстрації господарських операцій.

Накопичувальні документи використовуються для оформлення однорідних господарських операцій, які систематично повторюються і накопичуються в міру їх здійснення протягом певного періоду - тижня, декади, місяця (лімітно-забірні карти, відомості випуску готової продукції з виробництва, багатоденні наряди та ін.) На відміну від разових накопичувальні документи використовуються для облікових записів тільки після того, як у них записана остання операція і підведений підсумок всіх записів. Використання накопичувальних документів має велике значення для скорочення облікових записів і є одним з важливих засобів раціоналізації обліку. Проте їх використання можливе тільки тоді, коли не потрібне щоденне відображення господарських операцій в обліку.

За місцем складання документи поділяють на внутрішні (що складаються на самому підприємстві) і зовнішні які надходять від інших підприємств і організацій), а за образом складання - на документи, які складаються вручну і документи, які складаються за допомогою обчислювальної техніки.

При заповненні облікових регістрів можливі помилки. Вони виникають за різних причин, зокрема, внаслідок:

¾ втоми або неуважності працівника;

¾ допущення математичної помилки;

¾ неправильного застосування принципів обліку;

¾ неправильного розуміння обставин, у яких здійснювалась господарська операція;

¾ несправності обчислювальної техніки.

Помилки можуть бути локальними та транзитними. Локальні помилки — це викривлення інформації тільки в одному обліковому регістрі (наприклад, неправильна дата здійснення операції або прізвище виконавця), транзитні помилки — це такі помилки, які проходять через кілька облікових регістрів (приміром, неправильна сума в первинному документі веде до помилок при складанні зведених документів, оборотної відомості та балансу). Найчастіше помилки трапляються в тексті операції і це веде до неправильного визначення кореспонденції рахунків.

Помилки звітного періоду, виявлені в первинних документах, облікових регістрах та звітності, створених вручну, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або суму слід закреслити й над закресленим надписати правильний текст або суму. Закреслювання здійснюється однією рискою таким чином, щоб можливо було прочитати виправлене. Виправлення помилки супроводжується надписом «Виправлено» і підписами осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції і складанні документа. При цьому слід вказати дату виправлення помилки.

Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються методом «червоного сторно». Згідно з цим способом складається бухгалтерська довідка, до якої помилка вписується червоним кольором або зі знаком «мінус», а правильний запис проводиться чорнилом чорного або синього кольору. Таким чином у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис і відображається правильна сума та кореспонденція рахунків. Також для виправлення помилок у записах за будь-який звітний період у межах поточного року можна використовувати додаткову проводку. Суть цього методу: на невідображену суму роблять додатковий запис у тій самій кореспонденції, в якій припустилися помилки. При цьому також складають бухгалтерську довідку.У касових документах і в документах, якими оформлено банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не дозволяються.

Якщо виявлено минулорічні помилки, які вплинули на розмір нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), то згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» їх виправляють, коригуючи сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок зві Норми цього стандарту застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ). У цьому стандарті визначена дата балансу, - кінець останнього дня звітного періоду, тобто дата, на яку складений баланс підприємства, визначено поняття облікової оцінки. Облікова оцінка - це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення, яка вплинула або може вплинути нафінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, називається подією після дати балансу.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

¾ подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

¾ подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика застосовуєтеся щодо подій та операцій з моменту їх виникнення. Якщо ж суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року не можливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображується у звітності шляхом:

¾ коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

¾ повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, це розглядається й відображається як зміна облікових оцінок.

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів. При наданні додаткової інформації, пов'язаної з визначенням сум, що існували на дату балансу, необхідне коригування відповідних активів і зобов'язань шляхом сторнування або додаткових записів в обліку звітного періоду.

Дивіденди за звітний період, оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів. Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

¾ зміст і суму помилки;

¾ статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;

¾ факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

¾ У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

¾ причини та суть зміни;

¾ суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обгрунтування неможливості її достовірного визначення;

¾ факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахункутного періоду і повторно відображаючи інформацію у фінансовій звітності.

¾

2. Тестова частина конрольної роботи

Запитання 1. Який економічний зміст наступної бухгалтерської проводки:

Д – 66 «Розрахунки з оплати праці”

К – 65 “Розрахунки з страхування”?

3. Утримано із заробітної плати у Пенсійний фонд.

Запитання 2. Яким способом виправляють помилку, що допущена у записах на рахунках і пов’язана з перебільшенням відображеної суми над потрібною?

1. Способом додаткової проводки.

Запитання 3. Який з перелічених нижче видів матеріальних цінностей не ураховується на рахунку 20 “Виробничі запаси”?

2. Допоміжні матеріали.

Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначенo для узагальнення інформації про нaявність і рух належних підприємcтву запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, якi є в дорозі тa в переробці), будівельних матеріалів, запчастин, матеріалів сільськогосподарського призначeння, палива, тари й тарних матeріалів, відходів основного виробництва.

Запитання 4. Як визначається кінцевий залишок на активних рахунках?

1. Як різниця між оборотом за дебетом і оборотом за кредитом.

Запитання 5. Визначить фінансовий результат від основної діяльності підприємства, якщо відомо, що у звітному періоді підприємство одержало дохід від реалізації продукції в розмірі 726000 грн. (у т.ч. ПДВ 121000 грн.). Собівартість реалізованої продукції дорівнювала 396000 грн. Адміністративні витрати склали 98000 грн., витрати на збут - 15000 грн., загальновиробничі витрати 63000 грн.

4. Прибуток - 33000 грн.

Рішення:

726000-121000-396000-98000-15000-63000=33000

Фінансовий результат від основної діяльності дорівнює 33000 грн.

3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Задача

На підставі наведених нижче вихідних даних:

- відкрийте синтетичні рахунки;

- відкрийте аналітичні рахунки;

- зареєструйте наведені господарські операції в журналі і складіть бухгалтерські проводки;

- на підставі складених проводок проведіть розноску сум на синтетичні та аналітичні рахунки;

- складіть оборотні відомості з синтетичних та аналітичних рахунків;

- складіть баланс на 1 число наступного місяця.

Вихідні дані:

1) Баланс взуттєвої фабрики “Скорохід” на 1 жовтня

АКТИВ	Сума, грн.	ПАСИВ	Сума, грн.
Основні засоби: - залишкова вартість - первісна вартість (10) - знос (131) Запаси: виробничі запаси (201) незавершене виробництво (23) Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті, у т.ч. каса (301) - 2050 поточний рахунок (311) - 422500		Статутний капітал (40) Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (631) Поточні зобов’язання за розрахунками: - з оплати праці (66)
Усього		Усього

2) Із оборотної відомості з аналітичних рахунків до рахунку 23 “Виробництво” виходить, що залишок незавершених виробів у цехах складається з:

№п/п	Види виробів	Од.вим.	Кількість	Ціна, грн.	Сума, грн.
	Черевики чоловічі Чоботи жіночі	шт. шт.
	Усього

3) Господарські операції взуттєвої фабрики за жовтень.

№ п/п	Зміст операцій	Сума, грн.
	Утримано з заробітної плати у фонд на випадок безробіття Утримано з заробітної плати у Пенсійний фонд Отримана короткострокова позика банку Випущені з виробництва та оприбутковані на склад готові вироби: - черевики чоловічі - 10 шт. - чоботи жіночі - 20 шт. Усього Отриманий рахунок постачальника за матеріали, що надійшли, у тому числі ПДВ - 3000 грн. Отримані в касу гроші для виплати заробітної плати Виставлений рахунок покупцям за відвантажену їм готову продукцію за договірними цінами з ПДВ Нараховано ПДВ по реалізованій продукції (суму розрахувати) Списуються фактична собівартість готової продукції, відпущеної зі складу В кінці звітного періоду списується чистий дохід від реалізації готової продукції на фінансовий результат (суму визначити) В кінці звітного періоду списується собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат (суму визначити) В кінці звітного періоду визначається і списується фінансовий результат від основної діяльності підприємства на нерозподілений прибуток (суму визначити)	?   ?   ?

Табл. 1. Журнал господарських операцій

Дата добавления: 2015-07-11