Причини жіночої злочинності.

Жіноча злочинність.

Жіноча злочинність являє собою сукупність злочинів, які вчиняються жінками, хоча у КК України передбачений тільки один склад злочину (ст. 117), спеціальним суб’єктом якого є тільки жінка (вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини). Жіноча злочинність — складова частина всієї злочинності і підкоряється її загальним закономірностям та змінам. Традиційне ж у кримінології відокремлення і вивчення жіночої злочинності обумовлено тим, що вона має певні особливості.

Аналіз сучасних соціально-економічних і психологічних процесів та умов життя жінок дає змогу вважати, що причини злочинності серед них в теперішньому часі пов'язані з такими явищами:

1) значно більшою активною участю жінок у суспільному виробництві;

2) деяким ослабленням головних соціальних інститутів і в першу чергу - сім'ї;

3) збільшенням напруження в суспільстві, конфліктами та ворожістю між людьми, що більш гостро сприймається жінками;

4) зростанням наркоманії, алкоголізму, проституції БРОДЯЖНИЦТВА та ПОПРОШАЙНИЧЕСТВА серед жінок.

Жінки стали набагато більше, ніж раніше працювати на виробництві та активніше брати участь у суспільному житті. Сьогодні вони становлять приблизно половину кількості робітників та службовців і більшість в таких сферах як охорона здоров'я, народна освіта, культура та мистецтво, наука та наукове обслуговування, торгівля, суспільне харчування, дрібне підприємництво, СНАБЖЕНІЄ, СБИТ, заготівлі, кредитування та страхування, текстильна промисловість та ряд інших. Більше півмільйона жінок керують підприємствами, установами, організаціями (як правило, дрібними та середніми), близько мільйона – стоять на чолі цехів, відділів та інших структурних підрозділів. Дезорганізація у всіх цих сферах для жінок є більш чуттєвою, ніж для чоловіків.

На виробництві жінки здійснюють крадіжки не лише у зв'язку з доступом до цінностей, але і тому, що іншим шляхом не можуть придбати їх із-за відсутності грошей, або із-за високих цін. Не секрет, що і зараз в багатьох сім'ях жінки, займаючись підприємницькою діяльністю, працюючи у сфері торгівлі або суспільному харчуванні, виступають як головні годувальниці навіть перебуваючи у шлюбі.

Безперечно, крадіжки здійснюються, зазвичай, із-за поганої охорони продукції, яка виготовляється, дезорганізації виробництва, а також відсутності виховного моменту роботи з людьми. Проте, виховна робота а також заклики до совісті при відсутності грошей і разом з тим втілювання в життя культу грошей дорівнюють нулю.

Приблизно половина тяжких та малокваліфікованих робіт в промисловості та будівництві в сучасному суспільстві лежить на жіночих плечах, що є абсолютно ненормальним явищем і деморалізує жінок. По деяким даним, майже мільйон жінок обрали собі професію будівельника, проте рівень механізації тут сягає, в середньому до 50%. В торгівлі і суспільному харчуванні, на складах, базах, в магазинах жінкам доводиться виконувати тяжкі фізичні навантаження. Тому від такої роботи жінки легко відмовляються та ризикують стати на шлях правопорушень.

В наш час в більшості галузей і виробництв відсутні обмеження та заборона для використання жіночої праці. Праця жінок використовується на однаковому рівні з працею чоловіків, для них встановлений однаковий робочий час, визначені однакові норми розцінки. В той же час, коли жінки в більшій мірі, ніж чоловіки піддаються впливам негативних факторів, адже фізично, вони значно слабкіші за чоловіків.

Кримінологічна значимість цих обставин полягає в тому, що багато жінок не витримують таких непосильних навантажень. Вибіркові дослідження показують, що більша частина жінок-БРОДЯГ раніше займалися важкими мало кваліфікаційними або непрестижними роботами. За даними іншого дослідження, із числа жінок, засуджених до позбавлення волі, кожна п'ята з них не мала кваліфікації.

Стан життя жінок в сільській місцевості, де особливо великою є частка ручної праці є ще складнішою. Гірше, ніж в місті організоване медичне, торгівельне, культурно-побутове обслуговування, в будинках значно менше зручностей. Багато поселень розташовані далеко від крупних культурних і промислових центрів. Тому і не дивно, що жінки із сіл та селищ від'їжджають до міст, поповнюючи ряди БРОДЯГ, ПОПРОШАЕК, злодійок, проявляють агресію, попадаючи в нове соціальне середовище і невдало адаптуючись у ньому.

Важка, некваліфікаційна робота робить жінку черствою, позбавляючи її таких рис, як жіночність, м'якість, слабкість, тощо. Вона стає агресивною, здатною розв'язувати ситуації з допомогою сили. Це одна із причин збільшення в наш час здійснення жіночих злочинів проти особистості, їхньої агресії та жорстокості. Такі прояви можуть мати несприятливі наслідки для суспільства, його моралі, духовної культури, відносин між людьми. Псується виховання підростаючого покоління. Більше того, ми зараз переживаємо в умовах, коли стан справ з жіночою працею, із зайнятістю жінки буде ще більше погіршуватися. Господарський механізм в ряді випадків всупає в протиріччя з проголошеним принципом соціальних приорітетів. Погоня за прибутком, загаченням будь-якою ціною, помножена на побутову невлаштованість людей, відсутність духовності та незначна роль моральних орієнтирів, переставляють соціально корисні цілі на другий план. За відсутності відповідного правового механізму, за умов бідності держави, питання про соціальний захист та працевлаштування жінок в умовах економічної реформи і ринкової економіки погрожує погіршенням їх положення на виробництві та загострення конфліктів.

Слід відмітити також ще ряд соціальних протиріч, які впливають на злочинність. Наприклад, зберігаються протиріччя між високим рівнем зайнятості жінки в суспільній праці і відносно низьким рівнем її кваліфікації. Хоча домашня праця офіційно визнається не менш важливою, ніж праця на підприємстві чи підприємництві, та останні мають все таки вищу оцінку. Поєднування напруженої професійної діяльності жінки з виконанням нею сімейних, материнських обов'язків, призводить до небажаних наслідків. Це виражається в тому, що вона весь час працює з перенавантаженням, постійно відчуває втому, нервове напруження, психічні розлади, стан дезадаптації, відчуття ворожості зовнішнього світу.

Із-за цього деякі жінки перестають цінувати сім'ю і роботу, починають вести антисуспільний образ життя.

Ослаблення або зруйнування сім'ї неминуче призводить до того, що жінка перестає виконувати, або виконувати належним чином жіночі ролі та обов'язки. Сім'я своя чи батьківська, певною мірою втрачає колишнє значення регулятора поведінки та всього способу життя, послаблюються її контрольні функції. Ті жінки, які перестають відчувати свій зв'язок з сім'єю, перестають орієнтуватися на її цінності і отримують значно більші можливості діяти, не враховуючи її інтереси. При цьому важливо відмітити,що психологічна незалежність жінки часто органічно пов'язана з матеріальною стороною, оскільки дуже рано починає трудову діяльність.

Коли говорять про розірвання сімейних зв'язків, то в основному мають на увазі контакти батьків та дітей. Дійсно, маючи свободу від батьків, жінка може здійснювати антисоціальні протиправні дії. Але треба віддати належне і власній сім'ї, де жінка виконує роль дружини і матері. Для деяких жінок сім'я не є цінністю, особливо, якщо мати на увазі не просто спільне проживання, але й внутрішній духовний зв'язок між подружжям.

Ослаблення соціального контролю за поведінкою жінок є характерною рисою для сучасного суспільства, пов'язаною з наростаючими темпами урбанізації, масовою міграцією суспільства, його побутової невлаштованості. Разом з тим суттєво підвищується соціальна мобільність жінки, що збагачує її соціальні ролі.

Не можливо не відмітити і той фактор, який пов'язує жінок, котрі не були засудженими з раніше засудженими. В подібному спілкуванні можливе криміногенне зараження жінок, особливо молодих, засвоєння ними негативних установок та стереотипів суспільно-небезпечної поведінки, залучення до антисуспільного стилю життя. При цьому життя молодої жінки може складатися трагічно, якщо вона пов'язує свої стсунки з групою правопорушників чи з мафіозними структурами.

Молоді жінки із неблагонадійних та малозабезпечених сімей, які не мають можливостей придбавати для себе модний одяг та інші престижні речі, вимушені здійснювати крадіжки, грабежі та розбої, виявляючи при цьому агресію та вандалізм.

Жінки, засуджені до позбавлення волі, як правило, мають невисоку освіту та низьку професіональну кваліфікацію, в зв'язку з цим їхня трудова реабілітація може бути неефективною. Серед них спостерігається високий рівень рецидиву злочинів.

Дата добавления: 2015-07-11