Регулювання проводів ланцюгової підвіски

Регулюють проведення контактної мережі зі знімних вишок, площадок автомотрис, дрезин або монтажного поїзда. При цьому монтують середні анкеровки, виправляють контактне проведення, установлюють струнові затиски, фіксатори, електричні з'єднувачі й регулюють контактне проведення по висоті й у плані.

Поздовжнє регулювання починають із боку твердої анкеровки при однобічній компенсації або з монтажу середньої анкеровки при двосторонній. Викручують і виправляють контактне проведення за допомогою рихтувальних ключів, домагаючись, щоб проведення скрізь було звернено вниз робочою поверхнею, після чого встановлюють струнові затиски, які повинні бути у вертикальному положенні, і до них підв'язують струни. На кінцях струн залишають запас по 20-25 см для наступного регулювання. Особливу увагу обертають на наявність «твердих» крапок й усувають їх. «Тверді» крапки й вигини в

експлуатації неминуче приводять до підвищеного місцевого зношування контактного проведення.

Компенсовану ланцюгову підвіску регулюють відповідно до монтажних схем і таблицями. З метою кращого струмознімання регулювання ведуть таким чином, щоб його траєкторія наближалася до прямої лінії. Монтажна схема для компенсованої підвіски з несучим тросом ПБСМ-70 при одному контактному проведенні в проміжних польотах при сімох струнах наведена на Рисунок 15.15. Дані про стріли прогину наведені в табл. 13.6.

Контактные проведення на ділянці від опори до перших вертикальних струн повинні бути розташовані на одній висоті. Для випрямлення траєкторії проходження полоза струмоприймача в компенсованій підвісці їх регулюють із деяким прогином.

Прогин контактних проводів у середині прольоту між опорами для компенсованих підвісок, що складаються із проводів М-120+2МФ-100, ПБСМ-95+МФ-100 і ПБСМ-70+МФ-100, при швидкості руху поїздів до 160 км/ч на прямих ділянках й у кривих радіусом більше 800 м повинен бути наступної:

Довжина прольоту між опорами, м............50 60 70

Стріла прогину, мм:

при двох контактних проводах..................20 30 40

при одному контактному проведенні........30 40 50

Більше складної є регулювання напівкомпенсованої коштовної підвіски, тому що для неї повинна бути врахована температура зовнішнього

Рисунок 15.15. Розташування й довжини струн у проміжних прольотах компенсованих підвісок

повітря. Перед початком робіт визначають висоту контактного проведення при його безпровісному положенні. Потім з урахуванням температури зовнішнього повітря знаходять по монтажній таблиці зміна висоти розташування контактного проведення в опори Δ h. По монтажній таблиці знаходять також стрілу прогину проведення ƒ у середині прольоту, змінюють неї на ту ж величину Δ h і на цій зміненій висоті підвішують контактне проведення в середині прольоту. Під іншими струнами стрілу прогину встановлюють так, щоб забезпечувалася плавна зміна висоти контактного проведення від середньої частини прольоту до опори.

Якщо проведення регулюють при негативних температурах, то під фіксатором його монтують вище висоти безпровісного положення на розмір, зазначений у монтажній таблиці, і в середині прольоту з негативною стрілою прогину також вище в порівнянні з висотою під фіксатором. Остаточно контактне проведення доцільно регулювати по висоті при температурі безпровісного стану. Більш докладно регулювання контактних проводів по висоті й установка його стріл прогину в прольоті описані раніше (див. п. 13.8).

Одночасно з регулюванням контактного проведення монтують фіксатори. При цьому звертають увагу на дотримання всіх розмірів, установлених типовим проектом, особливо відстані від контактного проведення до основного фіксатора. На контактному проведенні закріплюють фіксуючий затиск і встановлюють проектний зиґзаґ, що визначають схилом безпосередньо стосовно осі шляху.

На кривих ділянках шляху (Рисунок 15.16) через піднесення зовнішньої рейки вісь струмоприймача 3 не збігається з вертикальною віссю шляху 2 (на цьому малюнку 1 — рівень розташування контактного проведення).

У цьому випадку стосовно вертикальної осі шляху в напрямку до центра кривої зміщають проведення на розмір х, рівний приблизно 4d, що видно з подоби трикутників х = h_xdla (тут а ≈1,5 м-ширина колії; h_x ≈ 6 м- висота розташування контактного

Рисунок 15.16. Схема визначення зсуву струмоприймача при нахилі кузова локомотива

Рисунок 15.17. Графік поздовжніх переміщень контактного проведення для районів з коливанням температур від -40 до +50 °С

проведення; d — піднесення зовнішньої рейки). Крім того, на кривих ділянках шляху за допомогою схилу перевіряють виноси контактного проведення щодо осі струмоприймача в середині прольоту й відповідність їхнім припустимим значенням.

По закінченні монтажу фіксаторів уточнюють розмір зрушення фіксаторів і нахилу струн уздовж шляхи. При напівкомпенсованій підвісці фіксуючі й струнові затиски зміщають щодо осі опори й вертикального розташування струн уздовж шляхи залежно від температури при монтажі й відстані опори до середньої або твердої анкеровки L. Зрушення ΔL знаходять за графіком поздовжніх переміщень контактного проведення (Рисунок 15.17). По відповідних схемах, наведеним у типових проектах, також зрушують кінці консолей щодо перпендикулярного розташування стосовно осі шляху. Сполучення анкерних ділянок і повітряні стрілки регулюють у відповідності зі схемами, установленими типовим проектом, і схемами взаємного розташування проводів.

Дата добавления: 2015-07-11