Поняття та види правовідносин

Львівський державний університет внутрішніх справ

Кафедра теорії та історії держави і права

ЛЕКЦІЯ

з теорії держави і права

ТЕМА № 14

Правові відносини

Час: 2 години

Склали:

доцент кафедри,

К.ю.н., доцент

Підполковник міліції Шишко В.В

Доцент кафедри

Кандидат юридичних наук

Капітан міліції Шевців М.Б.

Львів – 2013

Львів – 2012

Тема № 14: Правові відносини

ПЛАН:

1. Поняття та види правовідносин

2. Склад правовідносин

3. Юридичні факти

4. Поняття законності та її гарантії

ЛІТЕРАТУРА

Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права. – Київ, 2006. – 477с. – С. 270-282, С. 335-354.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

Мета цієї лекції: Ознайомити студентів із поняттям та ознаками форм та джерел права.

Поняття та види правовідносин

Між людьми та їх об'єднаннями, в якому існує і постійно виникає безліч відносин (зв'язків), що потребують врегулювання певними правилами поведінки. Таких правил поведінки людей у суспільстві (соціальних норм), як розглядалось в одній з попередніх тем, існує значна кількість - норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права і т. ін. Кожна з соціальних норм спрямована на регламентацію певного кола суспільних відносин. Ті суспільні відносини, які врегульовуються нормами права, називаються правовими відносинами, або правовідносинами.

Таким чином, правові відносини с результатом дії приписів норм права на відносини між різними суб'єктами. Вони мають низку ознак, що відрізняють їх від інших видів суспільних відносин, а саме:

1. правовідносини є результатом свідомої діяльності людей;

2. правовідносини нерозривно пов'язані з нормами права, виникають і здійснюються на їх основі. Єдиний виняток з цього правила становить виникнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права;

3. У правовідносинах, згідно з приписами норм права, одна сторона (уповноважена) має право вимагати певної поведінки в Іншої сторони (зобов'язаної), що має обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Таким чином, якщо суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємними правами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнути не можуть;

4. у правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу;

5. правовідносини - це вольові відносини між суб'єктами, тобто вони виникають за їх волевиявленням. При цьому є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (наприклад вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).

Отже, враховуючи викладені ознаки, правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.

Види правовідносин

1. За функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникають:

- регулятивні, в яких поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною;

- охоронні, які виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів як негативна реакція держави на таку поведінку.

2. За рівнем індивідуалізації суб'єктів:

- відносні, в яких точно визначені права і обов'язки всіх учасників як уповноважених, так і зобов'язаних. Так, відносною правовідносиною є купівля-продаж, у межах якої права і обов'язки сторін (продавця і покупця) визначені вичерпно й однозначно;

- абсолютні, в яких визначена лише одна уповноважена сторона, яка є носієм певного суб'єктивного права, а всі інші суб'єкти визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню уповноваженим своїх прав. Прикладом можуть бути відносини власності, в яких завжди точно визначений власник певних об'єктів, а абсолютно всі інші суб'єкти визнаються зобов'язаними поважати і не перешкоджати здійсненню прав власника;

3. За галузями норм права:

- конституційно-правові,

- адміністративно-правові,

- кримінально-процесуальні та ін.

4. За кількістю суб'єктів:

- прості, що відбуваються лише між двома суб'єктами (сторонами), наприклад купівля-продаж, де сторонами с продавець і покупець;

- складні, учасниками яких є три і більше суб'єктів (сторін), наприклад судове засідання, сторонами якого можуть бути суд, обвинувачений, захисник, обвинувач, свідки, експерти та ін.

5. За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:

- односторонні, в яких кожна сторона відносно іншої має або лише права, або лише обов'язки (наприклад накладання штрафу за неоплату проїзду у міському транспорті);

- двосторонні, в яких кожна із сторін має як права, так і обов'язки(наприклад навчання студента у вищому навчальному закладі).

6. За характером дій зобов'язаного суб'єкта:

- активні, в яких зобов'язаний суб'єкт мусить вчинити певні дії;

- пасивні, в яких зобов'язаний суб'єкт повинен утриматись від вчинення певних дій.

7. За волевиявленням сторін:

- договірні, для виникнення яких необхідне волевиявлення(згода) як уповноваженої, так і зобов'язаної сторони(наприклад договір найму житлового приміщення);

- управлінські, для виникнення яких досить волевиявлення лише уповноваженої сторони(наприклад накладення адміністративного стягнення).

Дата добавления: 2015-07-14