Читайте также:
|
Будова талому кокоїдна, рідше - нитчаста. Клітини поодинокі, або з’єднані в сарциноїдні пакети або тетради. Центріолі в клітинах присутні протягом всього клітинного циклу, але не беруть участь в утворенні веретена поділу. Хлоропласт лопатевий, розміщений пристінно або по центру клітини, без піреноїда, або піреноїд погано помітний. Нестатево розмножуються за допомогою зооспор. У деяких видів утворюються гемізооспори та апланоспори. У небагатьох видів відомий статевий процес. Порядок представлений, переважно, аерофітними водоростями, частина видів є фікобіонтами лишайників. Найбільш поширені роди Trebouxia і Desmococcus.
Рід Trebouxia представлений поодинокими або частіше в щільних скупченнях по 2, 4, 8 і більше, які утворюються внаслідок розмноження вегетативних клітин на відповідну кількість дочірніх клітин (автоспор), і в міру дальшого розмноження розпадаються на частини. Поодинокі клітини круглі, клітини в скупченнях більш-менш стиснуті в місцях контакту. Хлоропласт центральний дуже масивний, з численними короткими радіальними виростами і одним центральним піреноїдом. Ядро розміщене збоку в невеликій заглибині хлоропласта. Нестатево розмножується зооспорами, апланоспорами та автоспорами. Зооспори дводжгутикові, голі, утворюються у великій кількості. Апланоспори подібні до зооспор, але не мають джгутики, утворюється їх по 16-64 у спорангії. Автоспори утворюються у невеликій кількості (переважно по чотири, рідше – 2 бо 8). Відомий ізогамний статевий процес. Рід об’єднує понад 50 видів. Вважається, що понад половину з всіх відомих лишайників (7-10 тис. видів) як фікобіонтний компонент містять представників роду Trebouxia.
Представник: Trebouxia arboricola (рис. 174).
Рис. 174. Trebouxia arboricola (вегетативна клітина та автоспори).
Trebouxia arboricola широко поширена на корі дерев та інших зволожених субстратах, де утворює суцільний зелений наліт.
Рід Desmococcus (=Protococcus, = Pleurococcus) утворює щільні пакетоподібні скупчення по 2-4 або більше клітин, рідше – клітини поодинокі. Поодинокі клітини круглі. Клітини, що з’єднані в пакети – стиснуті в місцях контакту і опуклі на зовнішніх боках. Оболонка клітин тонка, щільна, неослизнена. Хлоропласт один, без піреноїда, у вигляді товстої пристінної пластинки або кільця.
Розмножується вегетативним поділом клітин надвоє, послідовно у двох-трьох взаємно перпендикулярних напрямах. Материнські оболонки після поділу не скидаються, а зростаються з оболонками дочірніх клітин Дочірні клітини теж лишаються щільно з’єднаними одна з одною, внаслідок чого утворюються пакетоподібні скупчення клітин. Дуже часто клітини діляться кілька разів під ряд в одному напрямі, утворюючи короткі нитки, ріст яких у довжину переривається поділами клітин в інших напрямах.
Нестатево розмножується апланоспорами. В спорангії утворюється 32-64 еліпсоїді апланоспори. Вважають, що апланоспори Desmococcus є недорозвиненими зооспорами, подібно до апланоспор Trebouxia. Статеве розмноження невідоме. Рід представлений, переважно, аерофітними водоростями.
Представник: Desmococcus viridis (рис. 175).
Рис. 175. Desmococcus viridis (пакетоподібне скупчення та малоклітинна нитка).
Desmococcus viridis розвивається на корі дерев та інших зволожених субстратах, де утворює суцільний зелений наліт. Дуже часто зустрічається спільно з Trebouxia. Водорість досить чутлива до атмосферного забруднення і може використовуватися для біоіндикації.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав