Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагогічні погляди Ю. Федьковича

Читайте также:
  1. ЕВОЛЮЦІЙНІ ПОГЛЯДИ СУЧАСНИКІВ ЛАМАРКА
  2. Освітньо-педагогічні ідеї 1. Франка
  3. Педагогічні погляди Є. Славинецького та С. Полоцького
  4. Педагогічні погляди французький філософів К. Гельвеція та Д. Дідро
  5. Перекладна література та перші педагогічні пам'ятники Київської Русі
  6. Погляди Дж. Локка на державу. 1 страница

Одним із редакторів видань товариства «Просвіта» (1872) був поет, співець Буковини Юрій Федькович. Осип Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 р. у Сторонці-Путилові на Буковині в ро­дині сільського урядника-мандатора. Його батько Адальберт Гординський де Федькович походив із польського шляхетського роду, з Галичини. Освіту Юрій отримав у нижчій реальній школі в Чер­нівцях, куди був змушений переїхати його батько, помінявши впли­вове становище мандатора на роботу невисокого урядовця. На 19 році життя Ю. Федькович за порадою батька вступив до війська й прослужив там 10 років, брав участь у війні з Італією, Після звіль­нення повернувся на Буковину і віддався письменницькій праці. Як простий гуцул-селянин проживав він у Путилові, в домі своєї матері, займаючись не тільки господарськими та громадськими справами, але й віддаючись також літературній праці. В ріднім селі він добув таку довіру, що односельчани вибрали його війтом.

Офіційну педагогічну діяльність Ю. Федькович розпочав 1869 року шкільним інспектором Вижницького повіту, в якому на той час було 7 народних шкіл та ще 7 з'явилося в перший рік його інспекторської роботи. Протягом першого року роботи федьковичу вдається підготувати співаник і подати його до Крайової Шкільної Ради з проханням запровадити його в народні школи. Дозвіл було отримано, і в 1870 р. співаник вийшов у Відні під назвою «Співаник для господарських діточок». На розгляд КШР був запропонований також календар для дітей, написаний живою укра­їнською мовою. Обґрунтовуючи свій намір використати в ньому фонетичний (а не етимологічний) правопис, Федькович підкрес­лював, що саме такий правопис є найлогічнішим з усіх слов'янських, і неухильно зростаюча потреба в ньому змушує перебороти схоластичні середньовічні норми. У відповідь надійшла відмова КШР. Проте цей календар, як і багато інших педагогічних творів, було видано Ю. Федьковичем у видавництві товариства «Просві­та», коли він увійшов до її редакції.

Поглядами на народне шкільництво Ю. Федькович випере­джав своїх сучасників на Буковині на цілі десятиріччя. Про це свідчать його глибокі інспекторські звіти.

У першому звіті він передає свої погляди на стан шкіл, вчите­лів; місцевої шкільної ради Вижницького повіту. Вони дуже три­вожні: учні ходять до школи нерегулярно, селян доводиться при­мушувати посилати дітей до школи. З учителів тільки двоє відпо­відно підготовлені де навчально-виховної роботи в школі, іншим ще необхідно самим навчатися на педагогічних курсах. Місцевих шкільних рад або немає, або вони не знають своїх прав і обов'яз­ків. Інспекторами шкіл нема кого вибрати, бо придатних для цьо­го людей бракує. Про деяких місцевих інспекторів не варто й говорити, бо вони не доросли до своєї посади. Економічний стан шкіл незадовільний. Громади не дають потрібних коштів на утри­мання шкіл, вчителям платять мало й невчасно, так що вони по­неволі мусять вдаватися до інших заробітків.

У 1871 р. у Вижниці під керівництвом Ю. Федьковича відбулася перша повітова вчительська конференція. Конференція прийняла рішення, в якому пропонувала створити вчительські бібліотеки, де можна було б здійснювати самоосвіту, наполягала на необхідності переходу від так званого етимологічного правопису до фонетично­го (Федькович подав детально розроблений проект такого переходу), упорядкувала положення про запис дітей до школи, звернулася до уряду з вимогою терміново вирішити «прожиточне діло» вчителів.

У лютому 1872 р. Ю. Федькович в останній раз інспектував Школи свого повіту і пересвідчився, що кращих шкіл стало більше, вчителі сумлінніше виконують свої обов'язки, учнів удвоє більш е і вони регулярніше відвідують школу, приміщення шкіл охайніші. Серце раділо з того, що його зусилля виявилися немарними. Проте, повернувшись з поїздки, він захворів і більше не повер­тався до інспекторської праці.

У червні 1872 р. Ю. Федьковича запросили до редакції видав­ництва «Просвіти», і в перших числах липня він переїхав до Льво­ва, де взявся готувати популярні книжечки для народу, в тому числі й освітні, а також драматичні твори для театру «Руської Бесіди», Проте умови роботи були кабальними, а заробіток мізерним, що й змусило його покинути «Просвіту» та повернутися до Путилова. Після смерті батька Ю. Федькович оселився в його хаті на околиці Чернівців, деякий час готував до видання свої написані раніше літературно-освітні твори. На короткий час співпрацював при часописі “ Буковина”, який приділяв велику увагу висвітленню стану освіти на Буковині і давав поради щодо його покращання та при видавництві «Бібліотека для молоді”.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)