Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Звернути увагу -

Читайте также:
  1. Батьки зверніть увагу на рівень успішності вашої дитини !
  2. Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ТЕМА 3

СУДЖЕННЯ

Питання, що розглядаються:

1. Структура простого судження, його види

2. Розподіл термінів у простому судженні

3. Складне судження, його види та істинність

4. Модальність суджень, взаємовідношення між ними

 

Визначення судження як форми мислення

А) Судження є розгорнутою формою поняття, а поняття – згорнутою формою судження.

Б) Судження є більш складною за поняття формою мислення, у ній стверджується або заперечується існування предмета як такого, наявність або відсутність у предмета певної ознаки або відношення між предметами.

 

Виражається розповідним реченням або словосполученням

 

Види судження:

- атрибутивне – говориться про наявність чи відсутність у предмета певної ознаки;

- судження з відношенням – порівнюються предмети та явища за оз­на­ками;

- екзистенційне – про наявність або відсутність предмета як такого;

 

Характеристика

а) істинність ( правдивість):

- об’єктивна ознака – воно не залежить від нашого ставлення і знання ознак предмету

- завжди є конкретною – вона залежить від певного контексту, ситуації, часу (за певних обставин) - “ Ніч (певна) місячна”, “У (земній) добі не 25 годин”.

б) хибність (неправдивість)

 

Одне судження може містити декілька думок, при цьому всі істинні

 

Структура простого судження, його види

Будь-яке судження має чітку структуру, у якій поняття поділяються на: суб’єкт (включає у собі отримане раніше знання, поняття про предмет – що?) - S

предикат (елемент, який утворює нове знання; поняття про ознаку предмета- який він?) - P

логіка розрізняє прості і складні судження.

Просте судження

складається з S і P при цьому існує тісний взаємозв’язок – наявність предикату може стверджуватися і заперечуватися: логічна “зв’язка” двох видів -: S є Р і S не є Р. (навести приклади)

Крім цього у судженні є така складова, як квантор – вона уточнює об’єм S і стоїть перед ним. (всі, цей)

Квантор S є (не є) P

Поділ простих суджень:

Звернути увагу -

поділ суджень залежить від квантора або зв’язки слів

1. За ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на:

ü загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта

ü часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта

ü одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта

 

2. за якістю поділяються на:

ü стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета;

ü заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.

об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю (запропонувати студентам вивести ці назви самостійно): 6 штук

· загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;

· загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;

· частковостверджувальні - “Деякі S є Р”;

· частковозаперечувальн і судження – “Деякі S не є Р”;

· одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;

· одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.

 

3. Розподіл термінів у простому судженні

Термін S або Р вважається розподіленим, якщо об’єм одного терміну повністю входить в об’єм іншого або повністю виключається з нього.

- термін розподілений, якщо для вирішення питання про істинність судження необхідно врахувати усі предмети, які є елементами об’єму терміну.

- термін вважається нерозподіленим, якщо його об’єм складає лише частку об’єму іншого терміну.

 

Варіанти розподілу термінів у простих судженнях

 

Вид судження за кількістю та якістю Позначення Формула судження Розподілення Термінів Схема відношення S і Р
S Р
Загально-стверджувальні А Всі S є Р   + – або +   Р S    
  Частково-стверджувальні І Деякі S є Р   – – або +   S  
Загально-заперечувальні Е Всі S не є Р   +   +  
  Частково-заперечувальні О Деякі S не є Р   –   +    

 

Для прикладу розглянемо такі судження:

1. Загальностверджувальні (А):

1.1. “Всі люди смертні” – суб’єкт є розподіленим, бо повністю входить до об’єму предикату (адже поняття “безсмертні люди” - пусте), а предикат не розподілений, бо ширше за об’ємом, ніж суб’єкт (смертними є не лише люди);

1.2. “Квадрати – рівносторонні прямокутники” – і суб’єкт і предикат розподілені (бо S і Р – тотожні поняття);

2. Загальнозаперечувальні (Е) – “Жодна з жінок до ХХ сторіччя не була видатним філософом”. Тут S і Р розподілені, бо їх об’єми взаємовиключені.

3. Частковостверджувальні (І) – “Деякі викладачі є спортсменами” – S і Р не розподілені, бо є поняттями, які перетинаються;

4. Частковозаперечувальні (О) – “Деякі люди не мають вищої освіти”. У цьому випадку суб’єкт не розподілений, а предикат розподілений. Наприклад суб’єкт “люди” не розподілений тому, що лише про деяких з них кажуть. Предикат судження “ті, що мають вищу освіту” розподілений тому, що жоден з елементів його об’єму не перетинається з об’ємом поняття S (ці “деякі люди”).


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)