Читайте также:
|
| Основний метод | Варіант основного методу |
| Спостереження | Зовнішнє(спостереження з боку) |
| Внутрішнє(самоспостереження) | |
| Вільне | |
| Стандартизоване | |
| Включене | |
| Стороннє | |
| Опитування | Усний |
| Письмовий | |
| Вільний | |
| Стандартизированн ый | |
| Тести | Тест-опитувач |
| Тест-завдання | |
| Проектний тест | |
| Експеримент | Природний |
| Лабораторний | |
| Моделювання | Математичне |
| Логічне | |
| Технічне | |
| Ки бер нетическое |
Спостереження має декілька варіантів. Зовнішнє спостереження — це спосіб збору даних про психологію і поведінку людини шляхом прямого спостереження за ним з боку. Внутрішнє спостереження, або самоспостереження, застосовується тоді.коли психолог-дослідник ставить перед собою завдання вивчити явище, що цікавить його, в тому вигляді, в якому воно безпосередньо представлене в його свідомості. Внутрішньо сприймаючи відповідне явище, психолог як би спостерігає за ним(наприклад, за своїми образами, почуттями, думками, переживаннями) або користується аналогічними даними, що повідомляються йому іншими людьми, які самі ведуть интроспек-тирование за його завданням.
Вільне спостереження не має заздалегідь встановлених рамок, програми, процедури його проведення. Воно може міняти предмет або об'єкт спостереження, його характер в ході самого спостереження залежно від побажання спостерігача. Стандартизоване спостереження, навпаки, заздалегідь визначене і чітко обмежене в плані того, що спостерігається. Воно ведеться за певною, заздалегідь продуманою програмою і строго наслідує її, незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження з об'єктом або самим спостерігачем.
При включеному спостереженні(воно найчастіше використовується в загальній, віковій, педагогічній і соціальній психології) дослідник виступає безпосереднім учасником того процесу, за ходом якого він веде спостереження. Наприклад, психолог може вирішувати в думці яку-небудь задачу, одночасно спостерігаючи за собою. Інший варіант включеного спостереження: досліджуючи взаємовідносини людей, експериментатор може включитися сам в спілкування із спостережуваними людьми, не припиняючи в той же час спостерігати за тими, що складаються між ними і цими людьми взаємовідносинами. Стороннє спостереження на відміну від включеного не припускає особистої участі спостерігача в тому процесі, який він вивчає.
Кожен з названих видів спостереження має свої особливості і застосовується там, де він може дати найбільш достовірні результати. Зовнішнє спостереження, наприклад, менш суб'єктивне, ніж самоспостереження, і зазвичай застосовується там, де ознаки, за якими необхідно спостерігати, легко можуть бути виділені і оцінені ззовні. Внутрішнє спостереження незамінне і часто виступає як єдино доступний метод збору психологічних даних в тих випадках, коли відсутні надійні зовнішні ознаки дослідника явища, що цікавить. Вільне спостереження доцільно проводити в тих випадках, коли неможливо точно визначити, що слід спостерігати, коли ознаки явища, що вивчається, і його вірогідний хід заздалегідь не відомі дослідникові. Стандартизоване спостереження, навпаки, краще використати тоді, коли у дослідника є точний і досить повний перелік ознак, відношуваних до феномену, що вивчається.
Включене спостереження корисне у тому випадку, коли психолог може дати правильну оцінку явищу, лише відчувши його на самому собі. Проте якщо під впливом особистої участі дослідника його сприйняття і розуміння події може бути спотворене, то краще звертатися до стороннього спостереження, застосування якого дозволяє об'єктивніше судити про спостережуване.
Опитування є методом, при використанні якого людина відповідає на низку запитань, що задаються йому. Є декілька варіантів опитування, і кожен з них має свої достоїнства і недоліки. Розглянемо їх.
Усне опитування застосовується в тих випадках, коли бажано вести спостереження за поведінкою і реакціями людини, що відповідає на питання. Цей вид опитування дозволяє глибше, ніж письмовий, проникнути в психологію людини, проте вимагає спеціальної підготовки, навчання і, як правило, великих витрат часу на проведення дослідження. Відповіді випробовуваних, що отримуються при усному опитуванні, істотно залежать і від особи тієї людини, яка веде опитування, і від індивідуальних особливостей того, хто відповідає на питання, і від поведінки обох осіб в ситуації опитування.
Письмове опитування дозволяє охопити більшу кількість людей. Найбільш поширена його форма — анкета. Але її недоліком є те, що, застосовуючи анкету, не можна заздалегідь врахувати реакції того, що відповідає на зміст її питань і, виходячи з цього, змінити їх.
Вільне опитування — різновид усного або письмового опитування, при якому перелік питань, що ставляться, і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений певними рамками. Опитування цього типу дозволяє досить гнучко міняти тактику дослідження, зміст питань, що ставляться, отримувати на них нестандартні відповіді. У свою чергу стандартизоване опитування, при якому питання і характер можливих відповідей на них визначені заздалегідь і зазвичай обмежені досить вузькими рамками, економічніше в часі і в матеріальних витратах, чим вільне опитування.
Тести є спеціалізованими методами психодіагностичного обстеження, застосовуючи які можна отримати точну кількісну або якісну характеристику явища, що вивчається. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що припускають чітку процедуру збору і обробки первинних даних, а також своєрідність їх подальшої інтерпретації. За допомогою тестів можна вивчати і порівнювати між собою психологію різних людей, давати диференційовані і порівнянні оцінки.
Варіанти тесту: тест-опитувач і тест-завдання. Тест-опитувач грунтований на системі заздалегідь продуманих, ретельно відібраних і перевірених з точки зору їх валидности і надійності питань, по відповідях на які можна судити про психологічні якості випробовувані.
Тест-завдання припускає оцінку психології і поведінки людини на базі того, що він робить. У тестах цього типу випробовуваному пропонується серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких судять про наявність або відсутність і міру розвитку у нього якості, що вивчається.
Тест-опитувач і тест-завдання застосовані до людей різного віку, що належать до різних культур, що мають різний рівень освіти, різні професії і неоднаковий життєвий досвід. Це — їх позитивна сторона. А недолік полягає в тому, що при використанні тестів випробовуваний за бажанням може свідомо вплинути на отримувані результати, особливо якщо він заздалегідь знає, як влаштований тест і яким чином за його результатами оцінюватимуть його психологію і поведение1 Цей недолік відноситься до усіх методів дослідження, грунтованих на самоконтролі, тобто пов'язаним з використанням мовних і поведінкових свідомо контрольованих реакцій.. Крім того, тест-опитувач і тест-завдання непридатні в тих випадках, коли вивченню підлягають психологічні властивості і характеристики, в існуванні яких випробовуваний не може бути повністю упевнений, не усвідомлює або свідомо не хоче визнавати їх наявність у себе. Такими характеристиками є, наприклад, багато негативних особових якостей і мотиви поведінки.
У цих випадках зазвичай застосовується третій тип тестів — проектні. У основі таких тестів лежить механізм проекції, згідно з яким неусвідомлювані власні якості, особливо недоліки, людина схильна приписувати іншим людям. Проектні тести призначені для вивчення психологічних і поведінкових особливостей людей, що викликають негативне відношення. Застосовуючи тести подібного роду, про психологію випробовуваного судять на підставі того, як він воспринимает і оцінює ситуації, психологію і поведінку людей, які особові властивості, мотиви позитивного або негативного характеру він їм приписує.
Користуючись проектним тестом, психолог з його допомогою вводить випробовуваного в уявну, сюжетно невизначену ситуацію, що підлягає довільній інтерпретації. Такою ситуацією може стати, наприклад, пошук певного сенсу в картинці, де зображені невідомо які люди, незрозуміло чим зайняті. Треба відповісти на питання, хто ці люди, чим вони заклопотані, а чим думають і що станеться далі. На підставі змістовної інтерпретації відповідей судять про власну психологію тих, що відповідають.
Тести проектного типу пред'являють підвищені вимоги до рівня вченості і інтелектуальної зрілості випробовуваних, і в цьому полягає основне практичне обмеження їх застосовності. Крім того, такі тести вимагають великої спеціальної підготовки і високої професійної кваліфікації з боку самого психолога.
Специфіка експерименту як методу психологічного дослідження полягає в тому, що в нім цілеспрямовано і продумано створюється штучна ситуація, в якій властивість, що вивчається, виділяється, проявляється і оцінюється краще всього. Основна гідність експерименту полягає в тому, що він дозволяє надійніше, ніж усі інші методи, робити висновки про причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного явища з іншими феноменами, науково пояснювати походження явища і розвиток. Проте організувати і провести справжній, такий, що відповідає усім вимогам психологічний експеримент на практиці буває нелегко, тому в наукових дослідженнях він зустрічається рідше, ніж інші методи.
Є два основні різновиди експерименту: природний і лабораторний. Один від одного вони відрізняються тим, що дозволяють вивчати психологію і поведінку людей в умовах, віддалених або наближених до дійсності. Природний експеримент організовується і проводиться в звичайних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій, що відбуваються, фіксуючи їх в тому вигляді, як вони розгортаються самі по собі. Лабораторний експеримент припускає створення деякої штучної ситуації, в якій властивість, що вивчається, можна краще всього вивчити.
Дані, що отримуються в природному експерименті, краще всього відповідають типовій життєвій поведінці индивиду, реальної психології людей, але не завжди точні через відсутність у експериментатора можливості строго контролювати вплив всіляких чинників на властивість, що вивчається. Результати лабораторного експерименту, навпаки, виграють в точності, та зате поступаються в міри природності — відповідності життя.
Моделювання як метод застосовується у тому випадку, коли дослідження вченого явища, що цікавить, шляхом простого спостереження, опитування, тесту або експерименту ускладнене або неможливе в силу складності або важкодоступне™. Тоді прибігають до створення штучної моделі феномену, що вивчається, що повторює його основні параметри і передбачувані властивості. На цій моделі детально досліджують це явище і роблять висновки про його природу.
Моделі можуть бути технічними, логічними, математичними, кібернетичними. Математична модель є вираженням або формулою, що включає змінні і стосунки між ними, відтворюючими елементами і стосунками в явищі, що вивчається. Технічне моделювання припускає створення приладу або пристрою, по своїй дії того, що нагадує те, що підлягає вивченню. Кібернетичне моделювання грунтоване на використанні як елементи моделі понять з області інформатики і кібернетики. Логічне моделювання грунтоване на ідеях і символіці, вживаній в математичній логіці.
Найбільш відомими прикладами математичного моделювання в психології є формули, що виражають собою закони Бугера-вебера, Вебера-Фехнера і Стивенса. Логічне моделювання широко використовується при вивченні мислення людини і його порівнянні з рішенням завдань обчислювальною машиною. З множиною різноманітних прикладів технічного моделювання ми зустрічаємося в наукових дослідженнях, присвячених вивченню сприйняття і пам'яті людини. Це — спроби побудови перцептронов — машин, здатних на кшталт людини сприймати і переробляти сенсорну інформацію, запам'ятовувати і відтворювати її.
Ілюстрацією кібернетичного моделювання є використання в психології ідей математичного програмування на ЕОМ. Розвиток програмного забезпечення роботи ЕОМ за останні декілька десятків років відкрив для психології нові перспективи вивчення процесів, що цікавлять її, і людської поведінки, оскільки виявилось, що розумовіоперації, використовувані людьми, логіка їх міркувань при рішенні завдань дуже близькі до операцій і логіки, на основі яких розробляються програми для ЕОМ. Це привело до спроб представлення і опису поведінки людини, його психології по аналогії з дією електронно-обчислювальних пристроїв. Піонерами в цьому відношенні в психології виступили відомі американські учені Д.Миллер, Ю.Галан-тер, К.Прибрам1. Відмітивши наявність в організмі такої ж складної, ієрархічно побудованої системи регуляції поведінки, яка характеризує структуру і функціонування програм для ЕОМ, вони зробили висновок про те, що подібним же чином може бути описано і поведінка людини.
Окрім перерахованих методів, призначених для збору первинної інформації, в психології широко застосовуються різні способи і прийоми обробки цих даних, їх логічного і математичного аналізу для отримання вторинних результатів, тобто фактів і виведень, витікаючих з інтерпретації переробленої первинної інформації. Для цієї мети застосовуються, зокрема, різноманітні методи математичної статистики, без яких частенько неможливо отримати достовірну інформацію про явища, що вивчаються, а також методи якісного аналізу.
Теми і питання для обговорення на семінарах Тонни е м а 1. Значення психологічних знань для навчання і виховання дітей.
1. Психологічні проблеми навчання і виховання.
2. Значення різних психологічних знань для педагогічної практики.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав