Читайте также: |
|
У першій половині ІІ тисячоліття до н. е. починається розселення арійців на території Малої, Середньої і Південної Азії та Індостану. Це прискорило розвиток давньоіранської і давньоіндійської цивілізацій і виникнення та формування двох етнічних релігій зороастризму (парсизму) та індуїзму.
Зороастризм — це релігія народів, яка виникла на території Стародавнього Ірану (Персії, Середньої Азії і Азербайджану) в VП-УІ ст. до н. е. і засновником якої вважається пророк Заратустра (Заратустра).
3аратуштра походив з родини священнослужителів. З семи років він вивчав давню релігійну традицію. У тридцятирічному віці отримав Одкровення під час набирання води для виготовлення священного напою — хауми. Облитий потоком чистої води в ранковому повітрі він побачив сяючого бога Благої Думки, який привів його до Ахурамазди, який передав йому своє вчення — бути чистим душею, правдивим словом і думками та не бути користолюбивим. За проповіді цього вчення серед людей Заратустра був визнаний пророком.
Зороастризм ще називають маздаїзмом від імені головного бога Ахурамазди. Він був першою релігією, вчення якої було одержане пророком від єдиного Бога.
Формувався зороастризм в умовах жорсткої боротьби племен східного Ірану і був покликаний ідеологічно обґрунтувати перехід від кочового способу життя до землеробства осілого скотарства через політичне об’єднання розрізнених племен у єдину державу. Для цього була потрібна монотеїстична релігія.
Священною книгою зороастризму є Авеста. Вона створювалася в різних місцевостях Ірану у продовж багатьох віків і остаточно оформилась у І тис. до н.е.
Основною ідеєю змісту Авести є непримиренна боротьба світлого (його уособлює добрий Бог Ахурамазда) і темного (його уособлює злий бог Анхра- Майнью) начал. Вони визнані рівноправними творцями світу. Між ними точиться запекла боротьба, в яку втягнуті й люди. Згідно з Авестою добрий Бог не відповідає за зло світу, оскільки воно породжене незалежною від нього силою.
Авеста структурно складається з чотирьох частин. Перша частина розповідає про створення світу і історію людства.
Друга частина описує порядок здійснення релігійних, церемоній. В Третя частина містить тексти молитов звернених до богів. Четверта частина містить роз'яснення способів захисту від злих духів, формули проклять. Змістом п'ятої частини є судження про природу речей, кінець світу, прихід й утвердження вічного добра на Землі.
Коли зороастризм став державною релігією могутніх імперій, культ став особливо складним і пишним. Було споруджено величні храми з вівтарями, зорієнтованими на південь.
Основу релігійного морального вчення зороастризму становить тріада: добрі помисли, добрі(правдиві) слова і добрі вчинки. Справжній віруючий не може бути пасивним, безвідповідальним та бездіяльним. Зороастризм не визнає чернецтва, пустельництва, аскетизму і визнає їх як перемогу сил зла над людським духом.
Обов'язковим елементом зороастрійського культу є богослужіння і молитви. Під час богослужінь відбувається символічне жертвопринесення. Богам приносять у жертву сік особливої рослини, а також прісний корж і фрукти. Жертовну їжу мають право готувати лише жреці з принесених віруючими продуктів. Частину її спалюють на вогні з особливими церемоніями, а іншу поживають жреці та віруючі. Під час цієї церемонії священики читають Авесту.
Зороастрійці носять спеціальні елементи одягу, які свідчать про приналежність до цієї віри натільну сорочку, розписану зірками з невеликим гаманцем біля комірця на знак того, що віруючий все життя мусить збирати добрі думки, слова і справи.
Зороастрійський культ передбачає багатосвят, але особливо урочистим є святкування Нового року, яке відбувається в день весняного рівнодення.
Зороастризм, нечисленні послідовники якого живуть і нині в Ірані, свого часу вплинув на формування іудаїзму, християнства та деяких єретичних вчень християнської доби. Він також існує у формі парсизму — релігії іранських зороастрійців, які, переселившись в Індію і зберегли там вимоги зороастрійського культу.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав